Укуси тварин

Укуси собак, котів
та інших тварин
Фактори, що загрожують:
Інфікування рани
Кровотеча з рани

Сказ
Сказ - це смертельне вірусне захворювання, яке вражає центральну нервову систему.
Всі ссавці можуть хворіти на сказ. Більшість смертельних випадків у людей у всьому світі були спричинені укусами собак.
Вірус сказу до людини передається безпосереднього
через:
укус,
подряпину та мікроушкодження шкіри;
потрапляння зараженої слини на слизові оболонки;
вдихання аерозолізованого вірусу сказу.
Інфікована людина сказом теоретично може передати вірус іншій людині, але таких випадків не зафіксовано.

У людини інкубаційний період триває 1–3 місяці, інколи може тривати 7 днів та до 1 року
Цей період залежить:
* від місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову);
* кількості та активності вірусу, що потрапив у рану;
* віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

Симптоми захворювання:
загальна слабкість;
головний біль;
лихоманка;
відчуття посмикування
або свербіжу у місці укусу;
тривога;
сплутана свідомість;
галюцинації;
гідрофобія (страх води);
аерофобія (боязнь протягів
або свіжого повітря)

обробіть рану антисептиком, найкраще водним розчином йоду;
зверніться до медичного закладу для проведення постконтактної профілактики сказу, а саме введення антирабічного імуноглобуліну та введення антирабічної вакцини згідно наказу МОЗ України від 15.04.2004 №205. Таких вакцин має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й, 28-й день.
Протипоказань до проведення лікувально-профілактичної імунізації (пост-експозиційна імунізація) не існує, оскільки сказ є летальним захворюванням.
Пам’ятайте, що вакцинація- це єдиний захист від смертельного захворювання.
Перша невідкладна допомога

Профілактична імунізація (пре-експозиційна імунізація) рекомендована особам, що за характером професійної діяльності належать до групи ризику, зокрема працівникам ветеринарних лабораторій, клінік та інших лабораторій, які працюють із типовим вірусом сказу; мисливцям; лісникам; спеціалістам ветеринарної медицини; працівникам боєнь; таксидермістам; особам, що виконують роботи з відлову і утримання бездомних тварин; працівникам притулків для утримання тварин; військовим, листоношам, дітям, котрі перебувають в постійному контакті із тваринами та мають високий ризик інфікування вірусом сказу;
вакцинація від сказу домашніх тварин;
уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами.
Профілактика захворювання:

Правець
Джерело інфекції:
укуси тварин, ґрунт
Інкубаційний період:
від 3 до 21 дня

Симптоми правця
Загальна слабкість, головний біль, дратівливість
Посмикування м'язів в ділянці рани
Спазм щелепних м'язів, стискання щелеп. Сардонічна посмішка
Порушення акту ковтання
Судоми

Перша невідкладна допомога
Зупинка кровотечі
Промивання рани антисептиком
Звернутися до медичного закладу для вакцинування від сказу та правця!

Гадюка степова
Гадюка Нікольського
Гадюка звичайна
Змії України
Вуж звичайний
Вуж водяний
Мідянка звичайна
Полоз візерунковий
Полоз жовточеревий
Полоз леопардовий
Полоз сарматський
Полоз ескулапів

• наявність слідів від укусу гадюки, а саме: однієї або двох цяток з капілярною кровотечею;
• печіння, біль та набряк у місці укусу;
• гематома на і біля місця укусу;
• головний біль;
• запаморочення;
• слабкість;
• блідість шкірних покривів;
• підвищене потовиділення;
• нудота, блювання;
• біль у животі.
Симптоми укусу гадюки:

Висмоктувати
Накладати джгут
Розрізати
Вживати алкоголь
Припікати
Заборонено

Перша невідкладна допомога
Заспокоїти постраждалого
Зменшити рухомість кінцівки, за потреби іммобілізація кінцівки
Звільнити місце укусу від стискаючих елементів (одяг, взуття, прикраси)
Обробити рану антисептиком
Рясне пиття
Негайна госпіталізація до
медичного закладу

Укуси павуків
Каракурт (Чорна вдова)

• на місці укуси крихітні сліди проколу;
• почервоніння на місці укусу;
• біль у місці укусу;
• м’язові спазми;
• біль у животі «гострий живіт»;
• нудота, блювання;
• потовиділення;
• неспокій, страх смерті;
• задишка.
Симптоми укусу каракурта:

Перша невідкладна допомога
Заспокоїти постраждалого
Зменшити рухомість кінцівки
Холод на місце укусу
Рясне пиття
Негайна госпіталізація до медичного закладу

Укуси кліщів
Фактори небезпеки:
інфікування збудником кліщового енцефаліту
інфікування збудником хвороби Лайма
та іншими захворюваннями

Кліщовий енцефаліт
Інкубаційний період:
7 – 14 днів
Симптоми:
На місці укусу: почервоніння
Підвищення температури тіла
Біль у м'язах шиї
Розлади свідомості
Паралічі

Профілактика кліщового енцефаліту
Схема первинної вакцинації однакова для всіх осіб і складається з трьох щеплень вакциною ФСМЕ-ІМУН (0,5мл) для осіб віком від 16 років або ФСМЕ-ІМУН Джуніор (0,25мл) для дітей віком від 1 до 15 років.

Профілактика кліщового енцефаліту
Першу бустер-дозу вводити через 3 роки після третього щеплення.
Наступні бустер-дози вводити кожні 5 років після останньої бустер-дози
Для осіб віком від 1 року
Особи віком від 60 років
Загалом для осіб віком від 60 років інтервали введення бустер-доз не повинні перевищувати трьох років.

Хвороба Лайма
Інкубаційний період:
7 – 14 днів
Симптоми:
На місці укусу: кільцева
еритема (почервоніння), що
збільшується
Підвищення температури тіла
Ураження серця
Ураження суглобів
Ураження нервової системи

Перша невідкладна допомога
Витягнути кліща
Промити рану антисептиком
Звернутися до інфекціоніста
Профілактика:
Репіленти з перметрином