Ускладнення ЗПСШ

Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) –це захворювання, які виникають в результаті незахищених статевих контактів. В наш час ІПСШ уже стали національною проблемою. Згідно з дослідженнями Міністерства охорони здоров’я України, щорічно з такою недугою за допомогою до лікарів звертається близько 400 хворих. Збудниками таких інфекцій є понад 30 різних мікроорганізмів, серед яких виділяють бактерії, віруси і грибки.

Основні шляхи зараження ІПСШ
Найчастіше захворювання передається статевим шляхом і при тілесному контакті з хворим. У зоні ризику перебувають ті люди, які починають жити статевим життям у дуже ранньому віці, часто змінюють сексуальних партнерів, недотримуються правил особистої гігієни, практикують випадкові та швидкоплинні сексуальні контакти з малознайомими чи зовсім незнайомими партнерами і не користуються захисними засобами (презервативами). Рідше причиною інфікування стає побут, коли людина користується особистими речами інфікованого: рушником, милом, спідньою білизною, мочалкою і т.д.
Крім того, ІПСШ може передатися дитині від її матері під час вагітності або пологів. Заразитися цією хворобою можна і при переливанні крові.

Інфекції, які передаються через статевий контакт, потрапляють в організм людини у вигляді бактерій, вірусів і грибків. До бактеріальних інфекцій належать такі хвороби: сифіліс, гонорея, хламідійні та папілома вірусні інфекції, генітальнийгерпес, бактерійний вагіноз та інші. До вірусних – вірус простого герпесу, імунодефіциту (СНІД), папіломи вірусу, гепатиту В і т.д. До грибкових – гриби кандіда, трихомонада та інші.

Частіше про інфекцію свідчать такі ознаки:
• вагінальні виділення різного типу у жінок;
• виділення із сечівника у чоловіків;
• свербіж та почервоніння статевих органів;
• больові сечовипускання;
• біль та неприємні відчуття внизу живота;
• дискомфорт і біль при сексуальному акті;
• збільшення лімфатичних вузлів;
• загальна слабкість.

Нерідко трапляється так, що деякі види цих інфекцій проходять без очевидних симптомів і хворий може навіть не підозрювати, що у нього є якісь проблеми зі здоров’ям. В таких випадках важливо на початковому етапі діагностувати ІПСШ і пройти лікування.

Ускладнення ІПСШ та їх діагностика
Якщо вчасно не виявити ІПСШ та не розпочати боротьбу з недугою, то інфекції можуть сильно зашкодити і всьому організму.
Найсерйознішим ускладненням захворювання є внутрішні запалення статевих органів як у чоловіків, так і у жінок. У першому випадку це загрожує виникненням простатиту, а представниці прекрасної половини людства ризикують захворіти запаленням придатків та маткових труб, псевдоерозією матки, шо в майбутньому може призвести до безпліддя, переривання вагітності чи різних інфекцій у новонароджених малюків.

Діагностику хвороби проводить досвідчений спеціаліст за допомогою лабораторних досліджень та вивчення симптоматики. Часто, для того, щоб ідентифікувати деякі види цієї недуги достатньо її помітних ознак.
Деякі лікарі використовують комплексний підхід для виявлення ІПСШ. В такому разі діагноз буде більш точним.
Щоби лікування інфекції було успішним, варто звернутися до лікаря при перших же підозрах того, що з організмом щось не так. Якщо затягувати час та постійно відкладати візит до медичного закладу, то захворювання може перейти у хронічну форму і тоді його позбутися буде набагато важче.

Механізм виникнення чоловічого безпліддя при цих хворобах такий:
безпосереднього ураження зазнають сперматозоїди внаслідок приєднання до них мікроорганізмів, що веде до зниження їх рухливості, появи патологічних форм, агмотінації. Це стосується хламідій та уреаплазм які можуть приєднуватись до будь-яких сегментів сперматозоїдів. У разі їх фіксації до хвоста сперматозоїда знижується рухова активність, до голівки в ділянці акросомативної шапочки – руйнується її мембрана; деструкція хроматину унеможливлює передачу повноцінної генетичної інформації. Морфологічні зміни придатка яєчка призводять до зниження дозрівання сперматозоїдів.

При інфекційних ураженнях статевих органів є порушення біологічних фізико-хімічних властивостей сперми, підвищення її в’язкості, зниження рівня фруктози. Такі зміни відбуваються у разі інфікування Trichomonas vaginalis. Хронічне запалення призводить до атрофії слизових оболонок, внаслідок чого знижується секреторна функція статевих залоз і зменшується кількість та якість еякуляту. Хронічне запалення в поєднанні з атрофією та фіброзом може спричинити облітерацію проток залоз – механічної перешкоди виходу сперматозоїдів.
Хламідії, мікоплазми, уреаплазми зумовлюють виникнення мукозно - сім’яної несумісності. Антитіла до сперми знаходили у чоловіків у спермі, у жінок - у церві кальному слизі у 70% пацієнтів із зазначеними інфекціями.

Профілактика інфекцій, що передаються статевим шляхом
Для того, щоб зменшити ризик захворювання ІПСШ, варто пам’ятати і про їх профілактику. Найефективнішим способом буде утримання від статевих актів з незнайомими чи інфікованими партнерами. Найбезпечніший варіант – це сексуальне життя з однією постійною і перевіреною людиною.
Від деяких інфекцій врятує захищений статевий контакт. При цьому презервативи повинні бути надійними і якісними, інакше від них не буде ніякої користі.
Зменшить ризик захворювання і проходження регулярних оглядів у лікаря та періодична здача аналізів.

Профілактика та боротьба із ЗПСШ
Всесвітньою організацією охорони здоров'я в «Глобальній стратегії профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом, та боротьби з ними на 2006–2016 роки» виділяє поняття «безпечна статева поведінка» ( безпечний секс ), що включає в себе:
• Правильне і систематичне використання чоловічих і жіночих презервативів;
• Правильне застосування місцевих бактерицидних засобів, антисептиків, які значно знижують, але повністю не усувають ризик зараження;
• Періодичне обстеження за допомогою клінічної та лабораторної діагностики;
• У разі діагностування інфекції (або підозри на її наявність) спеціалізоване лікування;
• Статева стриманість;
• Обов’язкове повідомлення статевих партнерів;
• Вакцинація проти онкогенних вірусів гепатиту B і папіломавірусу людини.

Застосування презерватива під час статевого акту значно зменшує ризик зараження ЗПСШ. Для цього презерватив необхідно правильно одягати до початку статевого контакту і звертати увагу, щоб виділення з статевих органів одного партнера не могли попасти на статеві органи другого партнера до початку та після закінчення статевого акту; презерватив необхідно одягнути до початку статевих контактів і не торкатися статевих органів партнера до початку натягування презерватива.
На сьогодні у розвинених країнах створено всі необхідні умови для успішної боротьби із захворюваннями, що передаються статевим шляхом. Здійснюють заходи, що запобігають поширенню цих хвороб; хворим надається безкоштовна медична допомога.

Фактори, що ускладнюють боротьбу із ЗПСШ
Попри наявність усіх сучасних методів і засобів діагностики й лікування ЗПСШ хворі часом намагаються ввести в оману медичних працівників. Вони приховують захворювання, перекручують відомості про джерело та обставини захворювання, багато чого замовчують. Це ускладнює боротьбу із хворобами.

Щодо захворювань, що передаються статевим шляхом, існує немало забобонів, які сприяють їх поширенню. Наприклад, деякі люди вважають, що заразитись ЗПСШ можна тільки після настання певного віку. Проте зараження може статись у будь-якому віці. Заразитись можна й нестатевим шляхом — якщо користуватися чужою губною помадою, посудом хворого, докурювати чужу сигарету, а також на громадських пляжах. Сприйнятливість до зараження підвищується у стані сп'яніння.

Сприяє поширенню захворювань, що передаються статевим шляхом, часті випадки їх безсимптомного перебігу протягом тривалого часу. Хворі звертаються до лікаря і отримують інофрмацію про наявність у себе ЗПСШ лише після проявів їх під час загострення хвороби.

Боротьба із ЗПСШ в Україні
В Україні працівники шкірно-венерологічних диспансерів лікують хворих і обов'язково знаходять джерело зараження, незалежно від того, звертається цей носій хвороби в диспансер чи ні. Обстежують також усіх, хто був у контакті з хворим. З профілактичною метою регулярно обстежують працівників сфери обслуговування, харчових підприємств, дитячих закладів — дитячих садків, ясел, шкіл-інтернатів тощо, оскільки їх захворювання може завдати оточуючим особливо великої шкоди. Лікують хворих на ЗПСШ як в амбулаторних умовах диспансеру, так і в його стаціонарі. До останнього направляють хворих в заразному періоді сифілісу, а також хворих з будь-яким захворюванням, якщо вони лікуються нерегулярно, порушують строки відвідування лікаря для контролю за лікуванням, що здійснюється в диспансері.

Поведінка людей, які знають про своє захворювання, але приховують його і заражають інших людей, розцінюється як суспільно небезпечна. Статті Кримінального Кодексу України передбачають кримінальну відповідальність за таку поведінку.