Слайд 9 Виникнення держави Ламурії
Колись давно ці території не були заселені через активність
вулкану Тамбора.
Але одного дня він вибухнув, а за сотні років і згас.
З часом там почали рости рослини, в кратері з’явився родючий грунт. Проте, місцеві жителі (ламурійці) боялися і боготворили його і ніхто не наважувався ступити й кроку на вулкан, бо боялися накликати гнів духів. Але прийшли войовничі кочові народи тагуїчі, які впродовж багатьох років воювали з ними, і відтіснили частину ламурійців до жерла старого вулкану. Ламурійці були здивовані побаченими лісами, птахами, річками в кратері колись страшного вулкану. Ця місцевість привітно прийняла їх. Тагуїчі побоялися гніву богів вулкану і не стали переслідувати ламурійців та підійматися на вулкан. Тагучії були змушені залишити їх в спокої. Вулкан став для ламурійців природньою фортецею, тут вони почувалися захищеними.
З того часу войовничі кочівники осіли на завойованих територіях, а ламурійці зажили в кратері Тамбори. Спочатку ламурійці жили окремими сімями, потім - родами в кратері вулкану, але швидко його заселили і стала необхідність домовлятися, щоб не було конфліктів за воду, землю і ліси. Вони стали вибирати собі вождя, а коли він помирав, обирали нового. Для прийняття важливий рішень збиралися найстаріші представники всіх родів. Так же вирішувалися і спори. Завдяки злагоді серед ламурійців, вони почали швидко розвиватися.
Через сотні років тагучії і ламурійці забули про колишню ворожнечу і, досліджуючи околиці, виявили своїх сусідів. Тагуічі до того часу через постійні війни виявилися менш економічно розвиненими, їхня держава занепадала. Ламурійці ж виявилися розвиненішими в військовій справі та економічно. Ці народи почали торгувати один з одним, діти їхні одружувалися, їздили один до одного в гості та зажили в мирі.