Лекция_1_Передисторія_формування_поняття_Синтез_мистецтв
1.Значення лекційного курсу «Синтез мистецтв» Лекційний курс «Синтез мистецтв» є одним із складових комплексу фахової підготовки студентів дизайнерів. Місце навчальної дисципліни в системі професійних знань визначається вмінням розробляти сучасний і конкурентоздатний дизайн проект архітектурного середовища з використанням виробів та творів мистецтва; графічно-поліграфічний дизайн проект, розробити актуальне проектування мультимедіа середовища, тощо. Метою лекційного заняття є оволодіння студентами засобами взаємодії різних видів мистецтв та їх зв’язку із сучасним візуальним середовищем. Вміння аналізувати сучасні концепції формування архітектурного середовища, різні види мистецтва, поняття, техніки та технології окремих виробів та творів, їх розміщення та сприйняття в структурі простору. В основу дисципліни послідовно закладені теми теоретичних і практичних положень, що розкривають основні закономірності процесу синтезу мистецтв. Практична частина курсу надає змогу побачити спільні риси методології проектної діяльності на основі отриманих знань із спеціальних та додаткових дисциплін. В практичній частині курсу методично задаються основні підходи та етапи процесу проектної роботи. Вивчення даного курсу вимагає від студентів творчого підходу, орієнтує на самостійний пошук ідей та основі оригінальних стратегій щодо виконання поставлених конкретних практичних завдань, вимагає від них опрацювання додаткової інформації та літератури.
Дисципліна: «Синтез мистецтв» Лекція 1. Передісторія формування поняття «синтез мистецтв»
Викладач: Павельчук Іванна Андріївна 2. Поняття синтез мистецтв: об’єктивні та суб’єктивні властивості, котрі визначають природу феномену Синтез мистецтв – це творчий процес органічного з'єднання різних видів мистецтв в єдине художнє ціле, яке естетично організовує матеріальне і духовне середовище буття людини. Поняття «Синтез мистецтв» має на увазі створення якісно нового художнього явища, що не зводиться до простої суми складових його компонентів. Їх образна і композиційна єдність, загальна участь в художній організації простору і часу, узгодженість масштабів, пропорцій, ритму сприяють розвитку художньої ідеї, надають на людину багатобічну емоційну дію. У історії мистецтва відомі всілякі форми синтезу. Архітектура і монументальне мистецтво постійно тяжіють до архітектурно-художнього синтезу, в якому живопис і скульптура, виконуючи і власні завдання, сприяють розкриттю архітектурного образу. У цьому просторово-пластичному синтезі зазвичай беруть участь декоративно-прикладне мистецтво, а останнім часом усе більш активно включаються об'єкти дизайну. Суть мистецтва архітектури виявляється в її емоційно-образній виразності. Історія свідчить, що для посилення дії на глядача за рахунок більш різностороннього, поглибленого і дохідливого розкриття ідейного змісту в архітектурі дуже часто удавалися до допомоги образотворчих мистецтв. Конкретність пластичних або живописних художніх образів сприяла кращому сприйняттю основної ідеї. Подібний підхід є основою творчої співдружності, що базується на об'єктивній природі художньо-образного мислення в мистецтві.
Дисципліна: «Синтез мистецтв» Лекція 1. Передісторія формування поняття «синтез мистецтв»
Викладач: Павельчук Іванна Андріївна