Адміністративно-правові режими

Адміністративно-правові режими
-
це певне поєднання адміністративно-правових засобів регулювання, опосередкованого імперативним методом юридичного впливу, який дістає вияв у тому, що суб'єкти правовідносин займають юридично нерівні позиції.

Елементи адміністративно-правових режимів:
- мета встановлення відповідного адміністративно-правового режиму;
- імперативний метод правового регулювання;
- встановлена у законодавчому порядку сукупність правил щодо поведінки громадян, юридичних осіб, державних органів та їх посадових осіб і щодо реалізації ними своїх прав у певних ситуаціях (режимні правила);
- спеціальні державні органи, на які покладено завдання здійснення мети адміністративно-правового режиму та надано право здійснювати контроль за додержанням режимних правил;
- відповідальність за порушення "режимних" норм;
- особливі адміністративно-правові засоби встановлення і форми виникнення прав та обов'язків, способів юридичного впливу, захисту прав тощо (акти, скарги, контроль і нагляд, адміністративний примус, адміністративна відповідальність тощо);
- визначення просторово-часових меж дії адміністративно-правового режиму.

ЕЛЕМЕНТИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ РЕЖИМІВ
МЕТА
РЕЖИМНІ ПРАВИЛА
ІМПЕРАТИВНИЙ МЕТОД
просторово-часові межі дії режиму
особливі адміністративно-правові засоби встановлення і форми виникнення прав та обов'язків осіб
СИСТЕМА СПЕЦІАЛЬНИХ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ "РЕЖИМНИХ" НОРМ

Види адміністративно-правових режимів
В юридичній літературі адміністративно-правові режими класифікують на такі види:
а) за територією: загальнодержавні (режим секретності) і такі, що діють в окремих регіонах або місцях (режим прикордонної зони);
б) за часом дії: постійні (паспортний режим), тимчасові (режим надзвичайного стану), ситуаційні (режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи);
в) за глибиною змін у конституційному статусі громадян і організацій: звичайні та спеціальні;
г) за масштабом волі громадян і організацій у використанні своїх можливостей для реалізації суб'єктивних прав: пільгові та обмежуючі;
д) за окремими об'єктами: режим заповідників, вогнепальної зброї, отрути тощо;
є) за видами діяльності: режим оперативно-розшукової діяльності, окремих видів підприємницької діяльності тощо.
За належністю до забезпечення зовнішньої та внутрішньої безпеки країни виділяють групи режимів, спрямованих на забезпечення інтересів державної безпеки країни:

Види адміністративно-правових режимів
за територією:
загальнодержавні (режим секретності)
такі, що діють в окремих регіонах або місцях
(режим прикордонної зони);
за територією:
режим прикордонної зони
режим секретності

Адміністративно-правові режими за часом дії:
постійні (паспортний режим),
тимчасові (режим надзвичайного стану),
ситуаційні (режим території, що зазнала
радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи);

Який вид адміністративно-правового режиму в залежності від часу дії ?

Який вид адміністративно-правового режиму в залежності від часу дії ?

Який вид адміністративно-правового режиму в залежності від часу дії ?

Який вид адміністративно-правового режиму в залежності від часу дії ?

в) Адміністративно-правові режими
за глибиною змін у конституційному статусі громадян і організацій:
ЗВИЧАЙНІ
СПЕЦІАЛЬНІ;

г) Адміністратіино-правові режими за масштабом волі громадян і
організацій у використанні своїх
можливостей для реалізації суб'єктивних прав:
Пільгові
обмежуючі;

Який вид адміністративно-правового режиму в залежності від за масштабом волі громадян і
організацій у використанні своїх
можливостей для реалізації суб'єктивних прав?

Який вид адміністративно-правового режиму в залежності від за масштабом волі громадян і
організацій у використанні своїх
можливостей для реалізації суб'єктивних прав?

д) за окремими об'єктами:
режим заповідників,
Режим вогнепальної зброї;
Режим отрути;
Режим перетинання кордону;
тощо;

Патроны, капсюля и порох должны также содержаться в оружейном ящике, не доступном для посторонних. При этом в сейфе для них должен иметься отдельный отсек – встроенное отделение, запирающееся на ключ, с толщиной стенок от 3 мм. На каждую единицу оружия должно иметься действующее разрешение на хранение, выданное в МВД. Требования к сейфу для хранения охотничьего оружия
Интерес к вопросу, как хранить охотничье оружие, возникает не случайно у лиц, которые впервые приобретают такое оружие.
К установке сейфов для хранения охотничьего оружия выдвигаются определенные требования, соблюдение которых проверяются обязательно уполномоченными лицами.
Такими требованиями к сейфу для хранения охотничьего оружия обозначено минимальное расстояние:
от входной двери – не менее 1,5 метров; от отопительных приборов – не менее 1 метра; от окна – не менее 0,5 метров. Изучая правила, как хранить оружие дома, легко обнаружить требование относительно монтажа сейфа в месте, которое даже визуально является незаметным для гостей и посетителей дома.
Охотники имеют в наличии не только холодное и огнестрельное оружие. Обязательным дополнением к огнестрельному оружию являются боеприпасы. Для хранения боеприпасов наша компания может предложить специальные тумбы для хранения патронов, а также сейфы для оружия, в которых выделена специальная секция для хранения боеприпасов. Такие секции оснащены дополнительными замками.
Наказ N 622 Придбання, зберігання та носіння, перевезення мисливської вогнепальної нарізної і гладкоствольної зброї, бойових припасів до неї, основних частин зброї, пневматичної, охолощеної та холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянами...

Відмінність бойової зброї від мисливської полягає в призначенні.
Бойова зброя призначена в основному для ураження людини - поранення або вбивства. Тобто виведення її з бойових дій. Бойові патрони в основному з кулею в оболонці, а мисливські, в основному - експансивної дії, з кулею в напівоболонці. Після влучення по людині куля в оболонці практично не видозмінюється, а в напівоболонці (мисливська зброя) при попаданні в звіра – деформується, збільшуючи рановий канал, забезпечуючи швидку смерть.
Що стосується законодавства України, то єдині законодавчо закріплені положення щодо визначення видів зброї міститься в Наказі МВС № 622, який визначає, що бойова вогнепальна зброя – це зброя, призначена для ураження людини та (або) техніки. А мисливська вогнепальна зброя - зброя, призначена для ураження тварин і птахів під час полювання. Визначення поняття «боєприпаси» наступне - це спеціально виготовлені вироби одноразового використання, які призначені забезпечити ураження цілей в умовах збройної боротьби, самооборони, полювання, спорту.
Важко провести чіткі конструктивні відмінності, адже прописаних норм, окрім вищевказаних, в українському законодавстві немає.
В зв’язку з цим, слід зауважити, що будь-які спроби змінити модель зброї кримінально карані. Адже згідно статті 263-1 Кримінального кодексу України, незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, незаконне видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Адміністратиивно-правові режими
за видами діяльності:
режим оперативно-розшукової діяльності,
Режим окремих видів підприємницької діяльності
У сфері фінансових послуг;
У сфері торгівлі;
У сфері туризму
тощо.

За належністю до забезпечення зовнішньої та внутрішньої безпеки країни виділяють групи режимів, спрямованих на забезпечення інтересів державної безпеки країни:
1) адміністративно-правовий режим захисту державної таємниці (або режим таємності), прикордонний режим та режим в'їзду в країну та виїзду з неї;
2) режими, що передбачають як забезпечення безпеки держави, так і охорону громадського порядку. До них віднесені режим проживання й пересування іноземців на території держави;
3) режими охорони громадського порядку та громадської безпеки.
Ці режими стосуються дозвільної системи (порядок придбання, зберігання, використання вогнепальної зброї, вибухових речовин, радіоактивних ізотопів, отрути, отрутохімікатів, наркотичних препаратів;
порядок відкриття та функціонування поліграфічних підприємств;
правила придбання поліграфічного обладнання, шрифту, паспортної системи тощо;
4) режими, що сприяють досягненню мети та завдань різних галузей адміністрування (митний, санітарний режим тощо);
5) комплексні режими, які охоплюють спільну для всіх вищенаведених груп режимів мету, але які застосовуються в умовах виняткових обставин (воєнна загроза, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, масові безпорядки тощо). Такими режимами є правовий режим надзвичайного та воєнного стану.

1) адміністративно-правовий режим захисту кордонів держави,
адміністративно-правовий режим захисту державної таємниці (або режим таємності),
прикордонний режим
режим в'їзду в країну
виїзду з неї;

2) режими, що передбачають як забезпечення безпеки держави
Режими що передбачають охорону громадського порядку.
режим проживання й пересування іноземців на території держави;

3) режими охорони громадського порядку та громадської безпеки.
Ці режими стосуються дозвільної системи
порядок придбання, зберігання, використання вогнепальної зброї;
порядок придбання, зберігання, використання вибухових речовин;
порядок придбання, зберігання, використання радіоактивних ізотопів, отрути,
порядок придбання, зберігання, використання отрутохімікатів,
порядок придбання, зберігання, використання наркотичних препаратів;
порядок відкриття та функціонування поліграфічних підприємств;
правила придбання поліграфічного обладнання, шрифту,
правила паспортної системи тощо;

4) режими, що сприяють досягненню мети та завдань різних галузей адміністрування:
митний,
санітарний режим
податковий
тощо ;

5) комплексні режими, які охоплюють спільну для всіх вищенаведених груп режимів
мету, але які застосовуються в умовах виняткових обставин (воєнна загроза, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, масові безпорядки тощо). Такими режимами є правовий режим надзвичайного та воєнного стану.

Найбільш розгалуженою є класифікація залежно від мети адміністративно-правових режимів:
1) адміністративно-правові режими для певних державних станів, до яких належать режими,
наприклад, надзвичайного і воєнного стану, охорони державного кордону (прикордонний режим),
митний режим, окремі види зовнішньоторговельної діяльності,
включаючи режим прикордонної торгівлі й режим вільних економічних зон;
2) адміністративно-правові режими для громадян:
дозвільний режим (придбання вогнепальної зброї тощо);
процедури вирішення питань про громадянство;
порядок в'їзду в країну й виїзду з неї громадян, іноземних громадян та осіб без громадянства;
паспортна система та режим реєстрації;
реєстрації громадських об'єднань тощо;
3) обліково-легалізуючі режими, що стосуються як офіційної реєстрації юридичних і фізичних осіб, так і регламентації нормативних вимог до окремих видів діяльності.
До них належать: державна реєстрація суб'єктів підприємницької (господарської) діяльності;
ліцензування окремих видів підприємницької діяльності;
реєстрація учасників зовнішньоторговельної діяльності тощо.
До цієї самої групи режимів віднесені стандартизація і сертифікація;
4) функціональні адміністративно-правові режими, покликані забезпечувати функції управління в різних сферах діяльності
(податковій, санітарній, екологічній тощо).

Види адміністративно-правових режимів
за територією:
загальнодержавні (режим секретності)
такі, що діють в окремих регіонах або місцях (режим прикордонної зони);
за територією:
режим прикордонної зони
режим секретності