Християнство

СЬОГОДНІ, ХРИСТИЯНСТВО - НАСТІЛЬКИ ШИРОКЕ ПОНЯТТЯ, ЩО ЦЕЙ ТЕРМІН ВІДНОСИТЬСЯ ДО ВІРУВАНЬ І ОБРЯДІВ П'ЯТИДЕСЯТНИКІВ В БРАЗИЛІЇ, МОРМОНІВ В ЮТІ, КАТОЛИКІВ В ІТАЛІЇ ТА ПРАВОСЛАВНИХ В РОСІЇ ТА УКРАЇНІ. НА ВІДМІНУ ВІД МУСУЛЬМАН, ЗАВЖДИ НАПОЛЯГАЛИ НА ТОМУ, ЩО КОРАН Є ОДКРОВЕННЯМ ТІЛЬКИ В ОРИГІНАЛІ, НА АРАБСЬКІЙ МОВІ, ХРИСТИЯНИ НЕ ОБМЕЖУЮТЬСЯ
СЛОВОМ БОЖИМ ДАВНЬОЄВРЕЙСЬКОЮ В СТАРОМУ ЗАВІТІ АБО НА ГРЕЦЬКОМУ - В НОВОМУ ЗАВІТІ. МАЛО ТОГО: ЯКЩО МУСУЛЬМАНИ НАПОЛЕГЛИВО ОПИРАЛИСЯ ПЕРЕКЛАДАМ КОРАНУ (ПЕРШИЙ ПЕРЕКЛАД КОРАНУ НА АНГЛІЙСЬКУ МОВУ, ЗРОБЛЕНИЙ МУСУЛЬМАНИНОМ, З'ЯВИВСЯ ЛИШЕ В ХХ СТОЛІТТІ), ХРИСТИЯНИ ЗДАВНА СПРИЙМАЛИ ПЕРЕКЛАД, ПУБЛІКАЦІЮ І ПОШИРЕННЯ БІБЛІЇ РІЗНИМИ МОВАМИ ЯК СВОЮ
СВЯЩЕННИЙ ОБОВ'ЯЗОК.

ЩОНЕДІЛІ МІЛЬЙОНИ ХРИСТИЯН В ЦЕРКВАХ СВІТУ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ СВОЮ РЕЛІГІЮ, ЯКА БУЛА ПРИЙНЯТА ЗА ВИМОГОЮ КОСТЯНТИНА В НІКЕЙСЬКОМУ СОБОРІ В 325 РОЦІ. ЯДРО НІКЕЙСЬКОГО СИМВОЛА ВІРИ ЯК І РАНІШЕ ВИЗНАНОГО ТРЬОМА ОСНОВНИМИ ГIЛКАМИ XPИСТИЯНСТВА - ПРАВОСЛАВ’Я, КАТОЛИЦИЗМ, ПРОТЕСТАНТИЗМ, - ВЧЕННЯ ПРО ТРІЙЦЮ, ЯКУ СКЛАДАЮТЬ БОГ ОТЕЦЬ, БОГ СИН, БОГ СВЯТИЙ ДУХ.

ХРИСТИЯНИ – МОНОТЕЇСТИ, АЛЕ ЇХ МОНОТЕЇЗМ НОСИТЬ ПОМІРНИЙ ХАРАКТЕР ПОРІВНЯНО З СУВОРИМ МОНОТЕЇЗМОМ ІУДЕЇВ І МУСУЛЬМАН, ЯКІ ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ НЕ ТІЛЬКИ ВІД СПРОБ ЗОБРАЗИТИ БОГА, АЛЕ І ПРЕДСТАВЛЯТИ ЙОГО В ЛЮДСЬКІЙ ПОДОБІ. ХРИСТИЯНСТВО Ж РЯСНІЄ СКУЛЬПТУРНИМИ І МАЛЬОВНИЧИМИ ЗОБРАЖЕННЯМИ ІСУСА, ЯКІ ПОВІДОМЛЯЮТЬ БЛАГУ ЗВІСТКУ – ЩО БОГ ЗНАЙШОВ ЛЮДСЬКЕ ТІЛО. ОТЖЕ, ХРИСТИЯНИ СПРИЙМАЮТЬ БОГА ЯК ТАЄМНИЧУ ТРІЙЦЮ, БОГА В ТРЬОХ ІПОСТАСЯХ.
ОТОЖ, НІКЕЙСЬКИЙ СИМВОЛ ВІРИ - УРОЧИСТА ЗАЯВА ПРО «ЄДИНОГО БОГА ОТЦЯ ВСЕДЕРЖИТЕЛЯ, ТВОРЦЯ НЕБА І ЗЕМЛІ», «ЄДИНОГО ГОСПОДА ІСУСА ХРИСТА, СИНА БОЖОГО» І «СВЯТОГО ДУХА, ГОСПОДА, ЩО ДАЄ ЖИТТЯ ». ЯК НАМ ВІДОМО, З ЦИХ ТРЬОХ БОЖЕСТВЕННИХ ОСІБ НАЙБІЛЬШЕ УВАГИ ДІСТАЄТЬСЯ ІСУСУ. «ДЛЯ НАС ЛЮДЕЙ І ДЛЯ НАШОГО СПАСІННЯ» ВІН СХОДИТЬ З НЕБЕС І НАРОДЖУЄТЬСЯ ЛЮДИНОЮ У ДІВИ МАРІЇ. ЙОГО РОЗПИНАЮТЬ, УМЕРТВЛЯЮТЬ І ХОРОНЯТЬ. АЛЕ ЧЕРЕЗ ТРИ ДНІ ВІН ВОСКРЕСАЄ З МЕРТВИХ І СХОДИТЬ НА НЕБЕСА. КОЛИ-НЕБУДЬ ВІН ПОВЕРНЕТЬСЯ НА ЗЕМЛЮ «СУДИТИ ЖИВИХ І МЕРТВИХ ».

ІСУС
Як вказує сам термін «християнство», ця віра обертається навколо особистості Ісуса, якого християни традиційно вшановують як Сина Божого, Спасителя і Христа (від грецького аналога єврейського слова «месія», або «машиах», - прийдешній цар, який перетворить світ). Хоча в Біблії сказано, що він «вчора і сьогодні, і навік уявлення про Ісуса відрізняються для різних народів, місць і часів.

Для всіх християн Ісус - уособлення влади Бога в світі. Одні приділяють особливу увагу його ролі наставника, чиї слова і вчинки вчать нас піклуватися про бідних, звільняти пригноблених і будувати Царство Боже. Інші сприймають його як чудотворця, який зцілює хворих, виганяє демонів, воскрешає мертвих. Треті ставляться до нього як Спасителя, страждання і смерть якого на хресті спокутували людські гріхи і дарували нам порятунок. Так чи інакше, оскаржувати вплив Ісуса на всесвітню історію неможливо. У Бібліотеці Конгресу (Вашингтон, округ Колумбія), зберігається більше книг про Ісуса (Приблизно 17 тисяч), ніж про будь-яку іншу історичну особу, вдвічі більше, ніж про Шекспіра, що займає друге місце. За оцінками, в усьому світі налічується 187 тисяч книг про Ісуса на п'ятиста мовах. На честь Ісуса навіть названа ціла країна центральноамериканська держава Сальвадор ( «Спаситель»).

САМО СОБОЮ ЗРОЗУМІЛО, ЩО ЛЮДИ ГРІШИЛИ ЩЕ
З ЧАСІВ ПЕРЕБУВАННЯ АДАМА І ЄВИ В ЕДЕМСЬКОМУ САДУ. СПИСОК ЦИХ ГРІХІВ НОСИТЬ
НАЗВУ«СЕМИ СМЕРТНИХ ГРІХІВ»: ГОРДИНЯ, ЗАЗДРІСТЬ, ГНІВ, ЛІНОЩІ, ОБЖЕРЛИВІСТЬ, БЛУД І
КОРИСТОЛЮБСТВО. АЛЕ ПОНЯТТЯ ГРІХА В ЗАГАЛЬНОМУ СЕНСІ ВІДНОСИТЬСЯ ДО СХИЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ ДО ЗЛА І
ПОМИЛКОВИХ ВЧИНКІВ. ЗА БІБЛІЙНИМИ ПЕРЕКАЗАМИ, ГРІШАТЬ ВСІ - «ЯКЩО ГОВОРИМО, ЩО НЕ МАЄМО ГРІХА, - ОБМАНЮЄМО СЕБЕ, І НЕМАЄ В НАС ПРАВДИ » - І ЦІ ГРІХИ МАЮТЬ НАСЛІДКИ, В ТОМУ
ЧИСЛІ КОНФЛІКТИ З ІНШИМИ ЛЮДЬМИ І ВІДЧУЖЕННЯ ВІД БОГА. ГРІШНИКАМ НЕ ПОТРАПИТИ НА НЕБЕСА,
ЇМ НЕ БАЧИТИ ВІЧНОГО ЖИТТЯ, НІЯКИМИ СВОЇМИ ВЧИНКАМИ ВОНИ НЕ МОЖУТЬ ЗАСЛУЖИТИ ПОРЯТУНОК ТА СПОКУТУВАННЯ ГРІХІВ.

АЛЕ НА ЩАСТЯ, ХРИСТИЯНСТВО - «РЕЛІГІЯ СПАСІННЯ», І ЦЕ СПАСІННЯ СТАЛО
МОЖЛИВИМ, КОЛИ ІСУС ПОМИРАВ НА ХРИСТІ. У ТОЙ ДЕНЬ, ЯКИЙ ХРИСТИЯНИ ВІДЗНАЧАЮТЬ ЯК ВЕЛИКУ (СТРАСНУ) П'ЯТНИЦЮ, БЕЗГРІШНИЙ ІСУС ВЗЯВ НА СЕБЕ НАШІ ГРІХИ. А ТРИ ДНІ ПОТОМУ,
В ДЕНЬ, ЯКИЙ СВЯТКУЄТЬСЯ ЯК ВЕЛИКДЕНЬ, ВІН ДОВІВ, ЩО БОГ МАЄ ВЛАДУ НАД ГРІХАМИ, ВОСКРЕСНУВШИ
З МЕРТВИХ. ОТЖЕ, «БЛАГА ВІСТЬ» ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩОБ КОЖЕН, ПОЧУВШИ ЦЮ
РОЗПОВІДЬ, ВИСПОВІДАВСЯ ЗА СВОЇ ГРІХИ І, ЗВЕРНУВШИСЬ ЗА ПРОЩЕННЯМ ДО ІСУСА, ЗНАЙШОВ ПОРЯТУНОК.
АБО Ж, ЯК СКАЗАНО ПРО ЦЕ В БІБЛІЇ, «ВІДПЛАТА ЗА ГРІХ - СМЕРТЬ, А ДАР БОЖИЙ – ВІЧНЕ ЖИТТЯ В ІСУСІ ХРИСТІ, ГОСПОДОВІ НАШОМУ».

ПРАВОСЛАВ’Я ЧИ КАТОЛИЦИЗМ?
На два основних напрямки, католицизм і православ'я, християнство розділилося в
середньовіччя. Відносини «латинян» і «греків» дали перші тріщини в богословських суперечках
1054 року, коли легати папи Лева IX відлучили від церкви патріарха Константинопольського, а
патріарх у відповідь наклав анафему(прокляття) легатів. Положення стало непоправним після того, як в 1204 році католицькі армії захопили Константинополь. Також суперечки виникли через питання про те, якою має бути церковна влада - централізованої (позиція католиків) або
децентралізованої (позиція православних). У богословському відношенні причиною
розбіжностей між грецьким Сходом і латинським Заходом стало питання про Трійцю, який
тепер виглядає подобою горезвісної проблеми : « Чи виходить Святий Дух тільки від Бога Отця, як стверджують православні? Або ж і від Отця, і від Сина, на чому наполягають католики?

На сьогодні православну церкву очолює не папа, а патріархи, влада яких обмежена їх державами. Приміром, Грецька православна церква і Російська православна церква існують без зовнішнього втручання. Більшою мірою, ніж всі інші християни, православні роблять акцент на ритуальному аспекті релігії, пишно святкуючи Євхаристію ( Святе причастя)- як правило, з кадилами, церковною музикою, розкішними одяганнями священиків. Православ'я спирається насамперед на зір,тобто на візуальні чинники, підтримуючи зв'язок з таємницями божественного за допомогою ікон із зображенням святих. Православні, на відміну від католиків, які наполягають на целібат для священнослужителів, допускають шлюби парафіяльних священиків, але для єпископів целібат є обов'язковим.

БЕЗПЕРЕЧНО, ВІРА І СУМНІВ - ВІЧНІ ПАРТНЕРИ. ОТОЖ, ВИБІР ЗАЛИШАЄТЬСЯ ЗА НАМИ. ТА ВАРТО ЗАДУМАТИСЬ, ЯКЩО БОГА НЕМАЄ, ТО В КОГО ТОДІ НЕ ВІРЯТЬ АТЕЇСТИ? ☺

Роботу виконала
студентка 1 курсу,
гуманітарно-педагогічного факультету,
групи ФІЛ-1502
Пістун Олена.