Конституційне право України

План
Поняття та предмет конституційного права, його роль.
Система та основні принципи конституційного права.
Поняття та види конституційно-правових інститутів.
Норми конституційного права їх особливості, класифікація.
Конституційно-правові відносини.

Література:
Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 20. - Ст. 141.
Декларація про державний суверенітет від 16 липня 1990 р. //ВВР 1990р. № 31.
Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. //ВВР 1991 р. № 38.
Конституційне право України. Академічний курс: Підруч.: У 2 т. - 1 т. / За ред. В.Ф.Погорілка. - К.: ТОВ “Видавництво “Юридична думка”, 2006.- 544 с.
Конституційне право України. Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Ю.М.Тодики, В.С.Журавського. - К.: «Видавничий Дім «Ін Юре», 2002.- 544 с.
Скрипнюк О.В. Конституційне право України. Академічний курс: підр. для студ. вищ. навч. закл. - К.: «Ін Юре», 2010.- 672 с.

Конституційне право розуміється як:
навчальна дисципліна – це певна сукупність знань, які випливають із системи науки цієї галузі, а також практики реалізації наукових досягнень.
юридична наука - це галузева юридична наука, яка становить собою цілісну систему знань, висновків, ідей щодо основ повновладдя народу, організацію та діяльність органів державної влади, територіальної організації суспільства, засади місцевого самоврядування тощо.
галузь права - це система правових норм, що встановлюються і охороняються державою та має специфічну сферу суспільних відносин.
галузь законодавства - розуміється як система нормативно-правових актів, що регулюють відносини, пов'язані з основами конституційного ладу, правового статусу особи, народовладдям, з основними принципами організації публічної влади в Україні, територіальним устроєм держави.

Предмет конституційного права - це суспільні відносини, які виникають і діють в процесі здійснення політичної влади народом України
відносини, що визначають устрій держави, організацію державної влади та основи місцевого самоврядування;
відносини, що виникають між людиною, колективами людей та державою
відносини, що складають основи народовладдя і суверенітету народу.
відносини, які опосередковують устрій держави
відносини, що опосередковують основні засади функціонування держави
відносини, що визначають характер зв’язків з особою

Метод – сукупність прийомів і способів, за допомогою яких норми галузей права впливають на конкретні суспільні відносини
владно-імперативний метод
диспозитивний метод
метод заборони
метод дозволу
установлення – закріплюють повноваження відповідних суб’єктів;
зобов’язання – закріплюють обов’язок людини визначати свою поведінку відповідно до встановленого припису;
дозволяння – дає можливість відповідному суб’єкту діяти за тих чи інших обставин на свій розсуд;
заборони – суб’єктам конституційного права заборонено здійснювати дії, передбаченні приписами цих норм

Конституційне право -
це провідна галузь національного права України, яка являє собою систему правових норм, що регулюють базові суспільні відносини, які виникають у різних сферах життєдіяльності суспільства (політичній, економічній, соціальній, духовній), закріплюючи при цьому незалежність державної влади, загальні засади та принципи її організації і форми здійснення, а також невід’ємні права і свободи людини та громадянина

Роль конституційного права:
Є ядром системи національного права, так як через Конституцію проникає в усі галузі права;
Регулює серцевину політичних відносин, через народовладдя, визначає кому належить влада, і який механізм її реалізації.
Має особливий предмет правового регулювання;
Закріплює засади конституційного ладу України, невід’ємні права і свободи людини і громадянина;
Конституційно – правові норми встановлюють систему, основи організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
Встановлює основи цивільного, земельного, господарського та інших галузей права.

2. Система конституційного права - це сукупність інститутів та норм конституційного права
Принципи – це засади, в яких втілюється призначення галузі конституційного права і самої Конституції України.
загальні - визначені Конституцією.
спеціальні – залежать від відповідних відносин.
Інститути
Конституційно-правові норми

3. Інститути – це сукупність норм, які регулюють певне коло однорідних відносин і утворюють однорідну групу.
Критерії виокремлення інституту:
юридична єдність правових норм
повнота регулювання відповідних відносин
відокремленість норм, що створюють конституційний інститут в розділах Конституції, законів, інших актів.
Класифікація

Інститути конституційного права

4. Конституційно-правові норми - це встановлені чи санкціоновані державою правила, які визначають поведінку учасників конституційно-правових відносин
домінуюче становище і безпосередній вплив на правові норми інших галузей
найвища юридична сила
досить висока стабільність
підвищений рівень охорони з боку держави
прямий характер дії
установчий характер
особливий механізм реалізації
специфіка структури

Класифікація:
За змістом:
норми, які визначають основні засади конституційного ладу України.
норми, які закріплюють основні конституційні права і свободи людини.
норми, які закріплюють народне волевиявлення (вибори, референдуми).
норми, закріплюють організацію державної влади (законодавча, виконавча, судова)
норми, що закріплюють територіальний устрій.
За юридичною силою:
норми, що містяться в
Конституції
законах України;
указах Президента,
постановах Кабінету Міністрів,
актах органів місцевого самоврядування
За територією дії
на всю територію країни,
на територію АРК,
на територію аміністративно-територіальної одиниці

Класифікація:
За призначенням у механізмі правового регулювання :
матеріальні
процесуальні
За розподілом функцій:
регулятивні:
1. зобов’язуючі
2. забороняючі
3. уповноважуючі
охоронні
За мірою визначеності:
абсолютно визначні -імперативні
відносно визначенні- диспозитивні
За сферами дії:
загальні
локальні
За тривалістю:
постійні
тимчасові
виключні
За органами видання:
Верховна Рада України
Президент
місцеві ради

Класифікація:
Установчі – закріплюють основи конституційного ладу, права, основоположні ідеї тощо.
Забезпечувальні – містять гарантії здійснення прав і обов’язків.
Декларативні – визначають завдання правового регулювання окремих суспільних відносин
Дефінітивні – визначають конституційні (юридичні) категорії
Колізійні – призначені для усунення суперечностей між правовими приписами.
Оперативні – визначають дату вступу і дію нормативно правового акту

5. Конституційно-правові відносини
Суспільно-політичні відносини, що виникають із практичної діяльності суб’єктів конституційного права

Особливості:

Класифікація:
За строком дії
Постійні
Тимчасові
За приписами
Матеріальні
Процесуальні
За цільовим призначенням
Правоутворюючі
Правоохоронні

Суб'єкти конституційних правовідносин – реальні учасники відносин, які мають суб'єктивні права та виконують юридичні обов'язки безпосередньо в даних відносинах.

Види суб’єктів:

Особливості суб’єктів
наділені винятковими повноваженнями
особливий механізм реалізації повноважень
носять конституційно-правовий статус
мають особливий, субординаційний характер
мають різну правоздатність

Об’єкти - певні дії, блага, які безпосередньо задовольняють інтереси і потреби суб'єктів цих відносин і з приводу яких учасники вступають у ці відносини і здійснюють свої суб'єктивні конституційні права та юридичні обов'язки.
Матеріальні:
політичні блага
дії уповноважених осіб
дії зобов’язаних суб’єктів
речі, майнові блага
поведінка суб’єктів
результат поведінки
природні об’єкти
Нематеріальні:
особисті нематеріальні блага (життя, здоров’я, честь, гідність)
певні соціальні духовні цінності (самобутність, мова, культура)