Контрреформація

КОНТРРЕФОРМАЦІЯ
церковно-політичний рух у Західній Європі
другої половини XVI — середини XVII ст., організований папством, католицьким духовенством, спрямований проти Реформації, її лідерів
і прибічників за збереження і зміцнення становища католицької церкви.

ТРИДЕНТСЬКИЙ СОБОР
(1545—1563 РР.)
- повинен був укріпити авторитет папства
- підтвердив усі католицькі догмати
- засудив Реформацію
- виступив проти свободи віросповідання.

ОРДЕН ЄЗУЇТІВ католицький чернечий орден, заснований в 1534 р.
для зміцнення папської влади й поширення впливу католицизму. Головою ордену був генерал, якого обирали пожиттєво (першим став І. Лойола).

1540 р. Папа Римський Павло III затвердив чернечий орден — Товариство Христа (орден єзуїтів).
Навесні наступного
року орден очолив
іспанський священник
Ігнатій Лойола.

Релігійні війни
збройний конфлікт між представниками різних релігійних груп, спричинений релігійними відмінностями

Реформація і Контрреформація призвели до зіткнень між католиками й протестантами протягом ХVІ ст.
Ці зіткнення дістали назву релігійних війн.

Тривале релігійне протистояння в Німеччині завершилось укладанням
у 1555 р. Аугсбурзького релігійного миру.

Визнав лютеранство офіційною релігією та встановив право станів на вибір віросповідання.
Це призвело до виникнення принципу cujus regio, ejus religio («чия земля, того і віра»)
Титульний лист першого видання тексту Аугсбурзького релігійного миру. Майнц, 1555