Короткий історичний нарис розвитку та основні відкриття

Намагався побороти недоліки використання рідких живильних середовищ для певних експериментів, з якими переважно працював Л.Пастер.
Знайшов альтернативу і вперше використав асептичний зріз картоплі як щільне середовище для вирощування культур.
Ввів у практику мікробіологічних досліджень желатину, яку додавали до середовища. Отриману суміш вносили у плоскі скляні чашки, у яких та набувала желеподібної консистенції.
Техніка чашок використовувалася для виділення чистої культури бактерій з колоній, що виростали на поверхні живильних середовищ у чашках.

З’ясував взаємозв’язок між послідовністю, що мутувала, у гені, який кодує у Escherichia coli триптофан-синтетазу, та відповідні заміни амінокислот в ензимі.
Триптофан-синтетаза має дві субодиниці, одна з якої може мутувати.
Місенс-мутації у α-субодиниці можуть бути картовані відносно вихідної послідовності гену.
Властивість мутацій корелювати з амінокислотними замінами було названо колінеарністю.

Офіційно задекларовано про повну ліквідацію віспи.
Останнє повідомлення про захворюваня на віспу було зареєстровано у 1977 у Сомалі. Невелика кількість вірусу, що викликає це захворювання – вірусу віспи – залишилися під неослабним контролем у США та колишньому СРСР.
Віспа – єдина хвороба, яку викликають мікроорганізми, що була повністю викорінена.