Культура українських земель у другій половині ХVІІІ ст

РОЗВИТОК ОСВІТИ
1786 р. — створення
на території Гетьманщини чотирикласних (для дворян) та двокласних (для міщан) народних училищ, навчання в яких велося російською мовою
1774 р. — запровадження
на західноукраїнських землях обов’язкової початкової освіти рідною мовою; повна середня освіта здобувалася
у німецькомовних гімназіях
Вищі навчальні заклади: Києво-Могилянська академія,
яка поступово занепадає, Харківський колегіум, Львівський університет (1784 р.), де до 1809 р. працював Руський інститут для підготовки греко-католицьких священиків

В ГЕТЬМАНСЬКІЙ УКРАЇНІ
СТАН ГРАМОТНОСТІ СЕРЕД СЕЛЯН
ТА КОЗАКІВ БУВ ВИСОКИМ. ОДНАК ПЕРІОД ОСВІТНЬОГО ПІДНЕСЕННЯ ТРИВАВ НЕДОВГО. У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII СТ. КІЛЬКІСТЬ ШКІЛ ТА УЧНІВ У НИХ ПОСТУПОВО ЗМЕНШУВАЛАСЯ.
ЦЕРКОВНОПАРАФІЯЛЬНА ШКОЛА НА СЛОБОЖАНЩИНІ

Робота з додатковою літературою
Дослідник Ж. О. Безвершук відзначає:
«На Правобережній Україні та на західноукраїнських землях, що залишилися під владою Польщі, передусім, занепадали братські школи. Після шкільної реформи
у 1776—1783 рр. на західноукраїнських землях було організовано початкові (тривіальні) та неповні середні (головні) школи, де, як правило, навчали німецькою мовою. У сільських школах при церквах теж навчали польською чи німецькою, лише в поодиноких випадках — українською мовою. Абсолютна більшість дітей залишалася поза школою».

Робота з джерелом
«Нині в Харківському колегіумі викладаються науки: російська, латинська і грецька мови, історія і географія, поезія, ораторія, філософія, богослов’я. До училища вступають учнями діти дворян, священно-
і церковнослужителів, а також (діти представників) різних звань. Сироти і неімущі навчаються казенним коштом
і живуть у кам’яному будинку, що належить училищу
і називається убогогодувальним будинком».
Харківський колегіум

НАЙБІЛЬШІ ТИПОГРАФІЇ — У КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКІЙ ЛАВРІ, ПОЧАЇВСЬКОМУ ТА УНЕВСЬКОМУ МОНАСТИРЯХ, ПРИВАТНА ТИПОГРАФІЯ А. ПІЛЛЕРА У ЛЬВОВІ (САМЕ ПІЛЛЕР ВИДАВАВ ПЕРШУ УКРАЇНСЬКУ ГАЗЕТУ — «ЛЬВІВСЬКУ ГАЗЕТУ» — ФРАНЦУЗЬКОЮ МОВОЮ).
ШИРОКИЙ АСОРТИМЕНТ ЛІТЕРАТУРИ: ЦЕРКОВНІ КНИГИ, КАЛЕНДАРІ, ЗБІРКИ ПІСЕНЬ, НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ, ГОСПОДАРСЬКІ ПОРАДИ; РОЗПОВСЮДЖУВАЛАСЯ
І ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ
КНИГОДРУКУВАННЯ

Почаївські стародруки
Друкарня Почаївської Успенської лаври
Друкарня
Києво-Печерської лаври

Я, ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА
ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФІЛОСОФ-МІСТИК, БОГОСЛОВ, ПОЕТ, ПЕДАГОГ, МОЖЛИВО, І КОМПОЗИТОР ЛІТУРГІЙНОЇ МУЗИКИ. МАВ ЗНАЧНИЙ ВПЛИВ НА СУЧАСНИКІВ І ПОДАЛЬШІ ПОКОЛІННЯ СВОЇМИ БАЙКАМИ, ПІСНЯМИ, ФІЛОСОФСЬКИМИ ТВОРАМИ, А ТАКОЖ СПОСОБОМ ЖИТТЯ, ЧЕРЕЗ ЩО ЙОГО НАЗИВАЛИ «СОКРАТОМ».

Робота з таблицею

Думка філософа
Г. Сковорода: «У цьому цілому світі два світи, з яких складається один світ: світ видимий і невидимий, живий і мертвий, цілий і розпадливий. Цей — риза, а той — тіло. Цей — тінь, а той — дерево. Цей — матерія, а той — іпостась, себто основа, що утримує матеріальний бруд так, як малюнок тримає свою барву. Отже, світ
у світі то є вічність у тлінні, життя у смерті, пробудження у сні, світло у тьмі, у брехні правда, у печалі радість, в одчаї надія».
Г. Сковорода

Думка філософа
Що вам відомо про життя та творчу спадщину автора наведених рядків?
Поясніть, як ви зрозуміли тезу філософа
про двонатурність світу.

Це Максим Березовський - автор 20 хорових церковних концертів. Його музика відзначається ліричністю, проникненням у внутрішній світ людини.
А ЩЕ, Я АВТОР ПЕРШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ОПЕРИ «ДЕМОФОНТ»

А Я, ДМИТРО СТЕПАНОВИЧ БОРТНЯ́НСЬКИЙ — український композитор, співак і диригент, автор 6 опер, камерно-інструментальних творів, хорових циклічних концертів, 10 двохорних концертів, херувимських та причасних творів.

Д. Бортнянський написав опери «Сокіл», Синсуперник», комедію «Свято сеньйора». Він створив понад сто творів хорової церковної музики. Світла лірика, радісні та мужні енергійні теми, глибокий зосереджений драматизм — такі риси притаманні багатогранному світу образів хорових концертів Бортнянського. Спільною рисою, яка єднає творчу спадщину цих видатних композиторів, є відчутні впливи української народної пісенності.

Розвиток театрального мистецтва
Зародження світської драматургії, поява любительських
та кріпосних театрів
1798 р. – відкриття
у Харкові першого професійного театру
з професійною трупою
Занепад шкільного театру внаслідок заборони вистав
у Києво-Могилянській академії

Дослідники стверджують,
що «найважливішою подією театрального життя України другої половини XVIII ст.
було відкриття 1789 р.
у Харкові першого постійного театру».
ОСЬ ТАК ВИГЛЯДАВ СТАРИЙ БУДИНОК
ХАРКІВСЬКОГО ТЕАТРУ

Збудована за проектом архітектора Бартоломео Растреллі на Андріївській горі в пам'ять відвідин Києва імператрицею Єлизаветою.

Маріїнський палац В. Растреллі, 1750—55 рр.

Собор Святого Юра (Львів)
«Самсон». Павільйон-фонтан
Андріївська церква (Київ)
Скульптурна композиція ратуші (Бучач)
Київсько-Печерська лавра

Будинок полкової канцелярії
1. Визначте внесок І. Григоровича-Барського у розвиток української архітектури.
2. Дайте власну оцінку діяльності цього талановитого митця.
Покровська церква

Дослідники відзначають,
що «навчаючись на кращих зразках українського бароко
і працюючи в дусі класицизму, Дмитро Левицький створив реалістичну школу портретного малярства, з якої вийшов цілий ряд українських художників: М. Миропольський, С. Маяцький, Л. Калиновський та інші».
Д. Левицький (автопортрет)