Політична система суспільства та соціально-політичні механізми здійснення влади

Політична система суспільства являє собою сукупність державних органів, політичних партій і громадських організацій, правових і політичних норм, політичної культури й ідеології, історичних традицій і політичних відносин, характерних для певного типу суспільства і політичного режиму.

Рівні політичної системи
Вищий (мегарівень) політична система складається з центрального апарата влади, політичних партій, масових рухів, політичної опозиції, суспільних асоціацій, засобів масової інформації.
Середній (мезорівень) утворені апаратами керування і виборної влади на рівні регіонів – це муніципалітети і ради різних рангів, ієрархії різних політичних і суспільних структур, правові установи й інші інститути, за допомогою яких організується політична соціалізація громадян.
Нижчий (мікрорівень) характеризується масовою участю громадських організацій і соціальних груп у політичній діяльності. Тут формуються вимоги-чекання, складається суспільна думка і політична культура, тобто це живе середовище, яке по-своєму впливає на вигляд політичної системи в цілому.

Ознаки політичної системи
Взаємозв’язок всіх елементів
Ієрархічність
Взаємозалежність типу системи від типу політичного режиму
Чітка структурованість
Здатність до нормотворення
Здатність до саморозвитку

Функції політичної системи
- функція політичної соціалізації (придбання політичних знань, залучення до політичних цінностей);
- функція політичного реагування (реакція на імпульси, що надходять ззовні або з середини системи);
- функція політичного рекрутування (підготовка та відбір політичних лідерів, еліт);
- мобілізаційна функція (мобілізація ресурсів для виконання завдань системи);
- дистрибутивна (розподільча) функція (розподіл політичною системою благ, послуг та статусів);
- регулятивна (управлінська) функція (управління, координація поведінки індивідів та груп).

Основні елементи політичної системи
Політичні відносини – взаємини суб’єктів політики з приводу влади;
Політична організація суспільства – система інститутів в межах яких відбувається політичне життя;
Засоби масової інформації – мережа установ, які займаються збором, обробкою, зберіганням і поширенням інформації;
Політичні принципи та норми;
Політична свідомість – сукупність ідей, відображених у політичних документах та правових нормах;
Політична культура – сукупність уявлень про різні аспекти політичного життя.

Основні підсистеми політичної системи:
- інституціональна
- нормативна
- комунікативна
- культурно-ідеологічна

Системний підхід до політики був започаткований американським політологом Д. Істоном.
Він визначав, що політична система – це певний механізм функціонування влади, що визначає порядок розподілу ресурсів і цінностей.

Типологія політичних систем

Класифікація політичних систем за рівнем розвитку соціополітичної культури і рольової структури (Г. Алмонд)
Англо-американська
Континентально-європейська
Доіндустріальна
Тоталітарна

Англо-американська система
однорідна політична культура
автономні партії, групи захисту інтересів
стабільність суспільства
загальноприйняті норми і цінності політичної поведінки – індивідуальні свободи, право на індивідуальний самовираз, толерантність до чужої думки, свободу вибору, прагматизм та раціональність, повагу до колективної моделі поведінки.
рольові структури ( профсоюзи, партії, лобістські групи) мають досить високу автономність.
політична структура цього типу дуже раціональна і добре організована.

Європейсько-континентальна система
подрібнена політична культура
взаємна залежність між партіями і групами
велика чисельність політичних субкультур, що призводить до спалахів соціально-політичної напруженості
орієнтована на колективні моделі поведінки, колективну взаємозалежність
чергування періодів напруги і стабільності.

Доіндустріальна система
характерний для країн, що розвиваються
недемократичність, нестабільність
велика кількість соціальних груп, розділених етнічною і расовою приналежністю, мовою, кастою, релігією, трибалізмом
авторитарна система панування на принципах сили та придушення колективних і особистих свобод

Тоталітарна система
однорідна політична культура
високий рівень політичної активності
соціальна, релігійна, національна інтеграція суспільства, але на основі панування принципів насильства і придушення опозиції.

Політичний режим – це сукупність методів та засобів реалізації влади в державі.

Критерії виділення політичних режимів
Спосіб формування органів державної влади
Рівень розподілу влади
Ступінь гарантій прав і свобод людини
Рівень розвитку плюралізму в суспільстві
Місце і роль політичних партій
Методи здійснення владних повноважень

Типологія політичних режимів

Ознаки демократичного режиму
Вибори як засіб формування і зміни політичних еліт.
Чітка система поділу влади.
Високий рівень юридичних гарантій прав і свобод людини.
Пріоритет інтересів індивіда перед правами держави.
Наявність політичного, економічного і соціального плюралізму
Багатопартійність як забезпечення конкурентності політичного процесу.
Конкурентність, компромісність та узгодження як принципи політичного процесу.

Ознаки авторитарного режиму
відсутність чіткої системи поділу влади;
значне звуження сфери політичного плюралізму при існуванні елементів економічного і соціального;
збереження різного роду станових, ієрархічних, майнових меж в суспільстві;
однопартійна або гегемоністська партійна система;
широке застосування методів примусу;
кооптація, спадкування, насильство або формальні вибори як методи формування органів влади;
Відсутність легальних методів зміни характеру влади.

Різновиди авторитарного режиму
Диктатура;
Абсолютна монархія;
Олігархічний режим;
Бюрократичний режим;
Популістський режим;
Демоктатура;
Диктократія.

Ознаки тоталітарного режиму
ідеологізація суспільної свідомості за допомогою ЗМІ, інститутів культури й освіти, усеохоплюючої системи партійного контролю;
створення загальних стереотипів поводження і маніпулювання масовою свідомістю, обов'язкове створення обліку ворога;
повне викорінювання будь-яких форм опозиції;
панування апарата примуса і масовий терор;
відсутність поділу влади, зрощування партійного апарату з державним;
відсутність плюралізму;
Пріорітет інтересів держави перед інтересами індивіда;
створення культу особистості.

Різновиди тоталітраних режимів:
Лівий тоталітаризм (на базі комуністичної ідеології)
Правий тоталітаризм (на базі націонал-соціалізму та фашизму)
Інформаційний тоталітаризм