Поведінковий аудит виробничої безпеки в підприємствах

МЕТА Й ЗАВДАННЯ ПОВЕДІНКОВОГО АУДИТУ
Цілі та очікувані результати проведення поведінкового аудиту безпеки (ПАБ):
виправлення небезпечної поведінки;
підтримка й заохочення безпечної поведінки та тих зусиль, яких працівник доклав, щоб виконати вимоги безпеки;
виявлення причин порушення правил безпеки;
підтримка затверджених стандартів організації у сферах охорони праці, промислової безпеки та охорони довкілля (ОП, ПБ і ОД);
оцінка ефективності діяльності з охорони праці;
виявлення слабких сторін системи менеджменту охорони праці, пожежної безпеки на різних рівнях (регламентуючих документів, організаційному та кваліфікаційному рівнях);
розробка коригувальних заходів;
підтвердження дотримання принципу безпечної роботи;
концентрація уваги працівника на важливості питань безпеки;
отримання інформації про стан ОП і ПБ на виробництві «з перших рук».

Обов’язковий елемент поведінкового аудиту безпеки – бесіда з працівником.

Належне проведення поведінкового аудиту дає змогу забезпечити:
підтримку стандартів у сферах ОП, ПБ і ОД за допомогою загального дотримання чинних правил і процедур, виявлення відхилень;
ефективність навчання;
виявлення та усунення відхилень від чинних державних нормативних вимог з ОП, ПБ і ОД;
мотивацію керівників і працівників, висуваючи вимоги щодо промислової безпеки, які відображають тенденції (орієнтири розвитку) у зазначеній галузі, у чіткій, зрозумілій формі;
підвищення свідомого ставлення працівників до питань ОП і ПБ.
Найбільший вплив на поведінку людини справляють НАСЛІДКИ, до яких ця поведінка може призвести в майбутньому або вже призвела в минулому. Щоб виправити поведінку людини, потрібно насамперед впливати на наслідки її поведінки. Такий вплив має бути негайний, конкретний і послідовний. Тому аудитор або група аудиторів відповідають за негайне виправлення небезпечної дії та негайне заохочення безпечної поведінки. Заохочення безпечної поведінки створює позитивні наслідки для працівника, підвищує ймовірність повторення такої безпечної поведінки в майбутньому.

Поведінковий аудит має бути сконцентровано НА ПОВЕДІНЦІ ЛЮДЕЙ, а не на перевірці обладнання!
Щоб провести аудит усіх виробничих дільниць (робочих місць), комісія з ОП складає графік аудиторських перевірок виробничих об’єктів на рік, який затверджує директор. Періодичність проведення аудиторських відвідувань визначає керівник відповідно до графіка аудиту.

Виробничий контроль: відмінності від поведінкового аудиту
Виробничий контроль – систематичний і задокументований процес (частина системи управління безпекою), який здійснюється за допомогою проведення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення безпечного функціонування небезпечних виробничих об’єктів, запобігання виробничому травматизму, інцидентам, аваріям, забезпечення готовності до локалізації аварій і ліквідації їхніх наслідків.
Завдання виробничого контролю:
забезпечення дотримання державних нормативів;
контроль за дотриманням технологічної дисципліни, технічним станом виробничого обладнання та технічних пристроїв, які застосовують на небезпечних виробничих об’єктах;
запобігання виробничому травматизму, інцидентам, аваріям на небезпечних виробничих об’єктах і забезпечення готовності до локалізації аварій і ліквідації їхніх наслідків.
Заходи виробничого контролю зазвичай стосуються обладнання та виробничого процесу, а не оцінки дій працівників. У цьому полягає його головна відмінність від поведінкового аудиту безпеки

Відповідно до ст. 3 Конституції України і Закону «Про охорону праці» ст. 4 основним
принципом державної політики є пріоритет життя і здоров’я робітників відносно будь-яких
результатів виробничої діяльності. Одним із актуальних питань в агропідприємствах України
є функціонування системи управління охороною та безпекою праці на виробництві. Але не
скрізь вона працює ефективно. Це пов’язано з недбалим ставленням до вимог техніки
безпеки та нехтуванням встановленими правилами і нормами.
Статистика в нашій країні свідчить, що серед причин нещасних випадків на
підприємстві переважають організаційні (близько 80%) По 10% – психофізіологічні та
технічні причини. За іншими даними кількість нещасних випадків з організаційних причин
становить аж до 90–95%. Сучасна стратегія безпеки праці фокусується на превентивних
заходах та попередженні різноманітних ризиків на роботі. А головною метою стратегії є
досягнення постійного, сталого скорочення випадків травматизму на виробництві та
професійних захворювань. Саме тому необхідно застосовувати конкретні заходи щодо
подальшого вдосконалення системи управління охороною праці, а також включати в
політику підприємства питання створення безпечних умов праці.
Новий рівень забезпечення охорони праці полягає у виявленні можливих небезпечних
ситуацій та їх запобіганні. На цих принципах і ґрунтується поведінковий аудит безпеки.
Цей процес дає змогу виявити невидимі проблеми безпеки та розв’язати їх, зрозуміти
причини такої небезпечної поведінки працівника.

Проблему виробничого травматизму у США в 1931 році досліджував працівник
страхової компанії Герберт Хенріх. Він створив піраміду де показав залежність наслідків
нещасних випадків від небезпечних дій працівників. Основний посил піраміди: щоб
зменшити кількість нещасних випадків, необхідно усувати небезпечні дії працівників.
У 90-х роках минулого століття генеральний директор американського хімічного
концерну DuPont Ед Вулард доручив DuPont Discovery Team розробити систему, яка
забезпечила б стійке і тривале поліпшення стану безпеки. Один із найвідоміших результатів
роботи цієї команди – крива Бредлі (1994 р.).