Правознавство. Суспільство

СУСПІЛЬСТВО
Суспільство — це організована сукупність людей, об'єднання об'єднаних характерними для них відносинами на певному етапі історичного розвитку.
У суспільстві існують, я правило власні культурні та історичні надбання, суспільні норми та установи. У кожному суспільстві є свої власні суб'єкти соціального спілкування — особа, сім'я, клас, група, нація, держава та інші. Основними елементами, що визначають суспільство, є власність, праця, сім'я. Суспільство — --основоположна категорія філософії, соціології та антропології.

СТАДІЇ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА
Дикість
Варварство
Цивілізація

ДИКІСТЬ (англ. Savagery) — поширений в антропології кінця XVIII — початку ХХ століть термін, що позначає саму примітивну щабель розвитку людського суспільства. Термін має сенс в рамках теорій соціальної еволюції, які передбачають послідовне і лінійне розвиток людських спільнот.
Перше використання терміну «дикість» в даному контексті приписується шотландського філософа Адама Фергюсона. У своїй роботі «Нарис з історії громадянського суспільства» (англ. Essay on the history of the civil society), яка побачила світ у 1767 році, Фергюсон розмірковує про особливості життя дикунів (англ. savages) і диких народів (англ. savage nations) в цілому.

ВАРВАРСТВО-(від грец. βάρβαρος — чужинець, варвар). Грецьке слово перейшло в ранню латинь (лат. barbaria), а з середньовічної латини — європейські мови.
Варварство — поняття, введене А. Фергюсоном шотландським філософом і обґрунтоване Л. Морганом. Згідно з цим визначенням, варварство — період первісної історії, наступний за дикістю і попередній цивілізації. За Ф. Енгельсу, це період розквіту і розкладання родового ладу і становлення класового суспільства. Початок періоду характеризується появою гончарного виробництва, кінець — винаходом писемності. Енгельс у своїй роботі «Походження сім'ї, приватної власності і держави» зазначав умовність періодизації Моргана.

Парфенон, Афіни, Греція. Фото зроблено в 1978 році.
Єгипетські піраміди
ЦИВІЛІЗАЦІЯ — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).
Наприклад, Єгипетській цивілізації властиві спорудження пірамід, мумификация померлих, своєрідне ієрогліфічне лист тощо. Інколи в одну цивілізацію об'єднання єднують людей однакової віри (Християнська цивілізація, Буддистська та ін.).

ДЕРЖАВА
Держава — формальний інститут, який є формою організації політичної спільноти під управлінням уряду, суб політики'єкт, ядро політичної системи.
Часто звертаються до поняття «суверенна держава» — це тип держави, який характеризується суверенітетом, незалежністю самостійністю в і зовнішніх і внутрішніх справах. Суверенна держава — політико-територіальна особлива організація, що володіє суверенітетом спеціального апарату управління і здатна примусу та надавати своїм велінням загальнообов'язкового характеру.

ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ

КРАЇНА
Країна — це територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна державою не завжди є, наприклад Україна в 1900 р. була країною українців, альо поділеною між Російською та Австро-Угорською імперіями.
У світі існує 195 країни-держави. Практично всі вони, за винятком Ватикану та Палестинських територій, є членами ООН.

СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ
Соціальні стосунки (відносини) або суспільні стосунки — різні взаємодії та зв'язки між окремими людьми або групами людей, які встановлюються в процесі їхньої спільної практичної та духовної діяльності.
Соціальні відносини виникають:
Між індивідами як частиною соціальної групи;
Між групами індивідів;
Між окремими індивідами та групами індивідів.

ІСТОРИЧНІ ТИПИ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
Історичний тип держави – це сукупність найсуттєвіших ознак, притаманних державах у різні періоди історії, які проявляються в єдності закономірностей розвитку, засновані на однакових економічних, культурних відносинах.

Необхідність удосконалення управління суспільством.
Необхідність підтримання в суспільстві порядку.
Необхідність захисту території та ведення війн.
Необхідність організації суспільних робіт, об’єднання з цією метою великих груп людей.
Прапори сьогочасних держав
ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ

ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВ
Теологічна (релігійна) теорія.
Патріархальна теорія.
Договірна теорія.
Теорія насильства.
Органічна теорія.
Психологічна теорія.
Класова (економічна) теорія.
Демографічна теорія.
Теорія географічного детермінізму.
Расова теорія.
Космічна теорія.
Сакральна (харизматична, магічна) теорія