СВІТОВІ ТОВАРНІ РИНКИ

СИСТЕМА КЛАСИФІКАЦІЇ ТОВАРІВ
В МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ
Найбільш поширене угруповання товарів:
за галузями виробництва;
за статтями обробки продуктів;
за призначенням;
за матеріалами виготовлення.

В основі класифікації лежить вибір ознак, що поділяє всі товари на розділи, групи і підгрупи.
НОМЕНКЛАТУРА ТОВАРІВ
перелік товарних найменувань у відповідній класифікаційній системі з метою упорядкування відомостей про зовнішньоторговельні зв'язки, ефективний метод пошуку інформації і спрощення процедури пошуку потрібної товарної позиції.

СИСТЕМИ КЛАСИФІКАЦІЙ ТОВАРІВ
Стандартна міжнародна торгівельна класифікація ООН (СМТК): за видами сировини, з якої виготовлено товар, за ступенем обробки товару, за призначенням товару, за місцем товару в міжнародній торгівлі.
Гармонізована система опису і кодування товарів (ГС) – міжнародні вимоги до класифікації і статистичної інформації з товарів у зовнішній торгівлі.
3. Класифікатор товарів за укрупненими економічними угрупованнями ООН (КУЕУ): сировинні товари, напівфабрикати, готові вироби, промислові товари для короткотермінового промислового користування, готові вироби тривалого користування, споживчі нехарчові товари нетривалого користування (до 1 року), товари середньострокового користування (1-3 роки), товари тривалого користування (понад 3 роки).

Світові ціни на промислові і сировинні товари поділяють на дві групи:
Ціни, за якими проходять великі комерційні угоди;
Ціни угод, зроблених у найважливіших центрах світової торгівлі (Чикагська торгова біржа, Лондонська біржа металів тощо);
Експортні чи імпортні ціни основних імпортерів або експортерів.

Розрізняють світові ціни:
ціни за торговельними угодами з платежем у вільно конвертованій, у неконвертованій, в частково конвертованій валюті;
ціни за кліринговими угодами;
ціни трансфертні;
ціни за програмами в рамках державної допомоги.

При визначенні рівня цін орієнтуються
на опубліковані і розрахункові ціни.
Публіковані (друковані) — ціни, про рівень яких повідомляється в спеціальних і фірмових джерелах інформації:
довідкові ціни, які друкуються в економічних газетах, журналах, бюлетенях, фірмових каталогах, прейскурантах:
- номінальні, не пов'язані з реальними зовнішньоторговельними операціями;
- відображають минулі операції;
- базисні ціни – ціни товару визначеної кількості і якості в заздалегідь встановленому географічному (базисному) пункті;
біржові котирування (ціни товарів, що є об'єктом біржової торгівлі);
ціни аукціонів і торгів;
ціни фактичних угод, що не публікуються регулярно, але їх зіставляють з довідковими для встановлення більш реальної контрактної ціни;
ціни пропозиції великих фірм.

Розрахункові ціни застосовуються до нестандартного устаткування і розраховуються фірмами-експортерами. Відомості про них зустрічаються в друку епізодично, тому їх неможливо використовувати для порівняння при виборі рівня цін.

При формуванні світових цін на сировинні ресурси основну роль відіграють наступні фактори (а не розмір внутрішніх витрат):
співвідношення попиту та пропозиції на ринку сировинних товарів;
поєднання цін пропозиції основних виробників (експортерів) і біржових котирувань або цін аукціонів;
множинність цін основних виробників (експортерів), що визначаються специфікою регіональних ринків, розходженням у використанні валюти при розрахунках, порушенням балансу попиту та пропозиції на сировинні товари;
особлива роль держави чи груп держав — провідних експортерів і/чи імпортерів відповідних товарів у формуванні світових цін.

ОСОБЛИВОСТІ СВІТОВИХ РИНКІВ
ПРОМИСЛОВИХ ТОВАРІВ
зниження тривалості життєвого циклу товарів;
зростання виробництва високотехнологічних товарів;
постійна диверсифікація виробництва на дрібніші галузі і підгалузі, що породжує потребу в обміні їх продукцією, відбувається постійне відновлення номенклатури й асортименту продукції;
торгівля продукцією в розібраному вигляді (вузли, деталі, комплектуючі), що породжує внутрішньогалузеву торгівлю, яка витісняє традиційну міжгалузеву. Внутрішньогалузевий обмін багаторазово збільшує товаропотоки між країнами. Ця тенденція виявляється сильніше із зростанням частки високотехнологічних виробів у загальному обсязі виробництва;

перехід до системних продажів, основний товар пропонується з комплектуючими та супутніми виробами;
підвищення вимог до техніко-економічних показників та дизайну виробів;
технічна продукція повинна відповідати вимогам Міжнародної організації стандартів;
зростання торгівлі товарами виробничого призначення випереджує зростання торгівлі виробами культурно-побутового призначення;
переважна частина світового експорту й імпорту машинотехнічної продукції зосереджена в індустріально розвинутих країнах;
торгівельна політика держав спрямована на стимулювання експорту машинотехнічної продукції і захист товаровиробника.

ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
ГОТОВОЮ ПРОДУКЦІЄЮ
зростання обсягу світового виробництва готових виробів випереджує зростання світового виробництва продукції сировинних галузей;
випереджаюче зростання експорту готових виробів у порівняні з експортом мінеральної сировини й аграрних продуктів;
реальне постачання технологічного устаткування є початковою стадією взаємин експортера й імпортера.

ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
МАШИНОТЕХНІЧНОЮ ПРОДУКЦІЄЮ В РОЗІБРАНОМУ ВИГЛЯДІ
деталі і вузли повинні бути підготовлені таким чином, щоб наступне складання не вимагало витрат на підготовку висококваліфікованих працівників;
деталі і вузли вітчизняного виробництва повинні мати якість не нижче імпортних;
терміни постачання вузлів і деталей повинні бути ритмічними і з встановленим оптимальним складським запасом.

ОСОБЛИВОСТІ СВІТОВИХ РИНКІВ
СИРОВИННИХ ТОВАРІВ
попит та пропозиція на сировинні товари залежить від кліматичних умов, природних запасів, політико-економічних криз в важливіших сировинних регіонах. Тому міжнародна торгівля сировиною характеризується нестабільністю ринку;
спостерігається довгострокове перевищення пропозиції сировинних товарів над попитом, що приводить до сировинних криз в країнах, що розвиваються, та з вузькою сировинною спеціалізацією;
партнери прагнуть встановити досить тривалі відносини на основі довгострокових контрактів, в яких експортеру забезпечується стабільний збут, а імпортеру – гарантоване регулярне постачання;
купівля-продаж сировинних товарів тісно пов’язана з постачанням інших товарів і є частиною комерційних операцій;

темпи зростання торгівлі паливом і сировиною мінерального походження випереджають темпи зростання торгівлі продовольством і сільськогосподарською сировиною;
зростає торгівля напівфабрикатами, виготовленими на основі мінеральної і рослинної сировини;
підвищуються вимоги імпортерів до екологічної безпеки товарів, що поставляються;
високий ступінь монополізації, найбільші торговельні і промислові компанії прагнуть встановити монопольно-високі ціни на сировинних ринках;
зростає державне втручання в торгівлю сировинними і продовольчими товарами.