Тема 5 (Форми дежави)

Содержание

Слайд 2

ПЛАН

1. Поняття форми держави
2. Форма державного правління та її види
3. Форма державного

ПЛАН 1. Поняття форми держави 2. Форма державного правління та її види
устрою та її види
4. Державний(політичний режим): поняття та види
Мета: формування знань щодо форми держави та її складових елементів.

Слайд 3

Поняття форми держави
У вітчизняній та зарубіжній літературі немає єдиного загальноприйнятого уявлення

Поняття форми держави У вітчизняній та зарубіжній літературі немає єдиного загальноприйнятого уявлення
про те, що таке форма держави. Так, наприклад, в 60-70- х роках двадцятого століття традиційним для вітчизняного державознавства було розуміння форми держави як інституту, який складається з форми правління і форми державного устрою. В більш пізній період, і до теперішнього часу, в науковій літературі закріпилася думка, відповідно до якої форма держави об’єднує форму правління, форму державного устрою і форму державного режиму.
Форма правління - це порядок утворення та організації вищих органів державної влади, їх взаємозв’язок один з одним та населенням.
Ознаки форми державного правління:
1) відображає порядок формування вищих органів державної влади та їх структуру;
2) характеризує зміст принципу розподілу влади між вищими органами державної влади;
3) встановлює компетенцію вищих органів державної влади та характер взаємодії з іншими органами влади центрального та місцевого значення, а також з інститутами громадянського суспільства.

Слайд 4

Форма державного устрою – це спосіб територіальної організації влади в державі, співвідношення

Форма державного устрою – це спосіб територіальної організації влади в державі, співвідношення
між державою в цілому і її складовими територіальними одиницями.
Ознаки форми державного устрою:
1) виражає порядок поділу держави на окремі територіальні частини;
2) відображає правове становище окремих територіальних частин і характеризує взаємовідносини між центральними, регіональними і місцевими органами влади;
3) показує в якій саме державній формі виражаються інтереси кожної нації, яка проживає на території даної держави.
Форма державного режиму – це сукупність способів та методів здійснення влади державою. Державний режим є важливою складовою частиною політичного режиму, який існує в суспільстві. Політичний режим - поняття більш широке, оскільки воно включає в себе не лише методи здійснення державної влади, але й різноманітні способи діяльності політичних партій, рухів, союзів тощо.
Ознаки форми державного режиму:
1) відображає порядок взаємодії держави і суспільства, держави і особи;
2) характеризує стан співвідношення правових та організаційних засобів здійснення державної влади;
3) встановлює сукупність методів щодо підтримання режиму законності в державі.

Слайд 5

2. Форма державного правління та її види
Форми державного правління розподіляються на монархічні

2. Форма державного правління та її види Форми державного правління розподіляються на
та республіканські.
Монархія – це така форма державного правління, при якій верховна державна влада здійснюється одноособово і переходить, як правило, у спадок.
Основними ознаками класичної монархічної форми державного правління є:
1) існування одноособового глави держави, який користується своєю владою на протязі всього життя ( король, імператор, шах);
2) влада передається у спадок від попередників;
3) монарх звільняється від юридичної відповідальності перед своїми підданими.
Монархія існує на основі трьох принципів, а саме: безстроковості,
престолонаслідування та непогрішності трону.

Слайд 6

Всі монархії можна розподілити на необмежені (абсолютні) та обмежені(конституційні).
Ознаки абсолютної монархії:
1) монарх

Всі монархії можна розподілити на необмежені (абсолютні) та обмежені(конституційні). Ознаки абсолютної монархії:
не обмежений конституцією і здійснює законодавчу діяльність;
2) формує уряд і здійснює керівництво ним;
3) здійснює контроль за правосуддям, зосереджуючи в своїх руках всю повноту державної влади;
4) наявність в безпосередньому підпорядкуванні монарха постійної армії, поліції та розвинутого бюрократичного апарата.
Дана форма правління є характерною для країн Стародавнього Сходу (Єгипет, Вавилон та ін.); Росії 17-19 ст.; Франції до революції 1789 р.
Сучасна абсолютна монархія характеризується тим, що має, як правило, конституцію і парламент, який здійснює функції консультативної ради при монарху.
Конституційна монархія – це така форма державного правління, при якій влада монарха обмежена представницьким органом. Зазвичай це обмеження визначається конституцією, затвердженою парламентом.
Як форма правління, конституційна монархія виникає в період становлення буржуазного суспільства. В сучасних умовах вона існує в таких країнах як Англія, Швеція, Японія та ін.

Слайд 7

Конституційна монархія розподіляється на парламентську та дуалістичну.
Парламентська монархія характеризується такими ознаками як:
1)

Конституційна монархія розподіляється на парламентську та дуалістичну. Парламентська монархія характеризується такими ознаками
уряд формується із представників відповідної партії (партій), які одержали більшість голосів на виборах в парламент;
2) лідер партії, яка має найбільшу кількість депутатських місць, стає главою держави;
3) в законодавчій, виконавчій і судових сферах влада монарха фактично відсутня і має символічний характер;
4) законодавчі акти приймаються парламентом і формально підписуються монархом;
5) уряд несе відповідальність не перед монархом, а перед парламентом.
В умовах існування дуалістичної монархії державна влада юридично і фактично розподілена між урядом, який формується монархом, і парламентом. Уряд формується незалежно від партійного складу в парламенті і не відповідає перед ним. Монарх виражає інтереси феодалів, а парламент - інтереси буржуазії та інших верств населення (кайзерівська Німеччина в 1871 - 1918 р., Туніс, Таїланд, Ефіопія та ін.)
Особливість дуалістичної монархії полягає й в тому, що монарх своїми указами регулює багато сфер суспільних відносин, а також має право відкладального вето стосовно законів, які видаються парламентом. Монарх має право розпуску парламенту.
Слід виділити нетипові виборні монархії, які характеризуються тим, що глава держави обирається так, як в республіках. В Малайзії, наприклад, монарх обирається через кожні п’ять років Радою правителів штатів із власного складу по черзі.

Слайд 8

Республіка – це така форма правління, при якій верховна державна влада здійснюється

Республіка – це така форма правління, при якій верховна державна влада здійснюється
виборними органами, які обираються населенням на відповідний строк.
Загальні ознаки республіканської форми правління:
1) представницький характер вищих органів державної влади – президента
2) формування вищих органів державної влади виборним шляхом і реалізація ними владних повноважень на протязі визначених законодавством строків;
3) юридична відповідальність представників державної влади ( в тому числі й глави держави) за прийняті рішення;
4) можливість дострокового припинення владних повноважень представників державної влади.
В якості сучасних форм республіканського правління розглядаються президентські, парламентські та напівпрезидентські і напівпарламентські республіки.

Слайд 9

Президентські республіки (США, Аргентина, Мексика та ін.)
характеризуються зосередженням найбільшого об’єму владних повноважень

Президентські республіки (США, Аргентина, Мексика та ін.) характеризуються зосередженням найбільшого об’єму владних
у глави держави – президента.
Ознаки президентської республіки:
1) президент обирається шляхом проведення всенародних виборів;
2) президент або безпосередньо очолює виконавчу владу і формує уряд, або призначає прем’єр-міністра і затверджує представлений прем’єром склад уряду;
3) уряд несе відповідальність перед президентом і діє протягом строку президентських повноважень;
4) президент має одноособове право відставки уряду;
5) відносини між президентом та парламентом будуються на основі принципу розподілу влади і системи стримувань і противаг.
Парламентські республіки (Італія, ФРН, Греція) характеризуються зосередженням найбільших владних повноважень в парламенту.

Слайд 10

Ознаки парламентської республіки:
1) президент обирається з числа членів парламенту або спеціальною парламентською

Ознаки парламентської республіки: 1) президент обирається з числа членів парламенту або спеціальною
комісією;
2) уряд формується із членів парламенту і очолюється лідером партії парламентської більшості;
3) уряд несе відповідальність перед парламентом і діє на протязі строку повноважень парламенту;
4) в разі оголошення «недовіри уряду» з боку парламенту, президент зобов’язаний прийняти рішення про відставку уряду;
5) президент не має реальної влади і практично весь обсяг виконавчої влади здійснює прем’єр-міністр та уряд.
Основні ознаки змішаної республіки:
1) всенародні вибори президента;
2) президент призначає і розпускає кабінет міністрів;
3) уряд повинен користуватися довірою парламенту;
4) президент має право розпустити парламент або його нижню палату.
Змішана республіка є характерною для України, Російської Федерації,
Франції та інших країн.

Слайд 11

В залежності від того, хто призначає главу уряду, існує два різновиди змішаних

В залежності від того, хто призначає главу уряду, існує два різновиди змішаних
республік, а саме: президентсько-парламентська та парламентсько-президентська.
Для президентсько-парламентської республіки характерним є:
1) повноваження по звільненню членів уряду надаються як президенту, так і парламенту;
2) після відставки уряду його склад формується президентом;
3) прем’єр-міністр може бути відправленим у відставку як президентом, так і парламентом.
Ознаки парламентсько-президентської республіки:
1) повноваження по звільненню членів уряду належить виключно парламенту;
2) після відставки уряду його склад формується парламентом;
3) президент не має права відправити у відставку прем’єр-міністра.

Слайд 12

3. Форма державного устрою та її види
Форма державного устрою характеризує національну та

3. Форма державного устрою та її види Форма державного устрою характеризує національну
адміністративно-територіальну будову держави, розкриває характер взаємовідносин між територіальними утвореннями, які в сукупності складають територію держави.
За формою територіального устрою розрізняють: унітарну державу, регіоналістичну державу, федерацію, імперію та державоподібні та міждержавні об’єднання (конфедерація, унія, співдружність держав).
Домінуючою в усьому світі формою державного устрою є унітарна держава (Україна, Франція, Греція, Норвегія, Білорусія та ін.).
Унітарна держава – це єдина держава, частинами якої є адміністративно-територіальні одиниці, що не володіють суверенними правами.
Ознаки унітарної держави:
1) єдина конституція, норми якої поширюються на всю територію держави;
2) єдина система вищих органів державної влади;
3) єдина система законодавства;
4) єдине громадянство;
5) територія унітарної держави поділяється на адміністративно-територіальні одиниці ( області, провінції, райони, округи і т.д.).

Слайд 13

Існує два різновиди унітарних держав – це проста і складна.
Проста унітарна держава

Існує два різновиди унітарних держав – це проста і складна. Проста унітарна
характеризується тим, що її територія розподіляється виключно на адміністративно-територіальні одиниці.
Складна унітарна держава має у своєму складі автономні утворення, створення яких пов’язано з особливостями культури, історії, традицій, побуту населення що в них проживає.
Так, Україна, має у своєму складі Автономну Республіку Крим.
Регіоналістична держава характеризується тим, що вся її територія складається з автономних утворень ( Іспанія, Італія, Шрі-Ланка).
Такі автономії можуть бути: територіальними, побутово-географічними, етнічними, змішаними.
Ознаками регіоналістичної держави є те, що:
1) автономні утворення не мають своїх конституцій, але в конституціях зазначених держав за ними закріплюються певні повноваження;
2) для реалізації своїх повноважень автономії можуть приймати відповідні нормативно-правові акти;
3) автономії діють на підставі певних статутів, які затверджуються загальнодержавним парламентом;
4) на території автономії діють місцеві органи представницької та виконавчої влади, а також представники центру – губернатори, комісари тощо.

Слайд 14

Федеративна держава – це союзна держава, частинами якої є державні
утворення, права яких

Федеративна держава – це союзна держава, частинами якої є державні утворення, права
розширені аж до права суверенітету (США, Росія,
Мексика, ФРН та ін.).
Ознаками федерації є:
1) наявність конституції федерації та конституцій суб’єктів федерації;
2) територія федерації складається з територій суб’єктів федерації, які мають власний адміністративно-територіальний поділ;
3) в більшості федерацій існує єдине союзне громадянство і громадянство суб’єктів федерації;
4) наявність двопалатного федерального парламенту;
5) у міжнародних відносинах може виступати як федерація в цілому, так і кожний з її суб’єктів;
6) у федерації діє законодавство федерації і законодавство суб’єктів федерації, яке не повинно суперечити федеральному;
7) у конституціях більшості федерацій світу не передбачено право сецесії – право виходу із складу федерації.
Розрізняють національні, політико-територіальні, національно-територіальні, договірні, конституційні, договірно-конституційні, централізовані та відносно централізовані федерації.
В основу національних федерацій покладено порядок формування суб’єкта по принципу виділення титульної нації (СРСР, Югославiя).

Слайд 15

Полiтико-територіальний підхід щодо утворення федерації базується на політичних, економічних, історико-культурних зв’язках, які

Полiтико-територіальний підхід щодо утворення федерації базується на політичних, економічних, історико-культурних зв’язках, які
об’єднують населення суб’єктів (США, ФРН).
В межах національно-територіальних федерацій суб’єкти можуть бути утворені як по національному, так і по політико-територіальному принципу (Канада, Індія, Бельгія).
Договірні федерації виникають на підставі угоди, договору, установчого пакту.
Конституційні – створюються шляхом прийняття конституції (Індія).
Договірно-конституційні – поєднують договірні і конституційні засади виникнення (США, ФРН, Швейцарія).
Централізовані – це, наприклад, Мексика, Аргентина, Індія.
Відносно централізовані – США, Австралія, ФРН.
Структура різних федерацій неоднакова. В найпростішому варіанті федеративна держава складається з однакових (з точки зору політико-правового статусу) суб’єктів (штатів, провінцій, земель). Такі федерації називають симетричними ( СРСР в минулому).
Юридично асиметричні федерації складаються з нерівноправних складових частин ( США).

Слайд 16

Імперія – це велика багатонаціональна держава створена шляхом насильницького приєднання раніше незалежних

Імперія – це велика багатонаціональна держава створена шляхом насильницького приєднання раніше незалежних
держав або частин інших держав , яка була поширена в минулому ( Вавилон, Персія, Рим, Російська, Іспанська імперії та ін.).
Основні ознаки імперії:
1) централізована система державних органів;
2) представники імперського уряду на місцях мали необмежену владу;
3) правове становище населення імперії характеризується дискримінацією щодо представників не панівної нації;
4) агресивність та експансіонізм імперій (захоплення територій, людей та матеріальних багатств інших країн за допомогою сили;
5) пануюча роль держави в усіх сферах суспільного життя;
6) розвиток військового та карно-поліцейського апарату, який використовується для зовнішньої експансії та захоплення чужих земель і ресурсів, а карно-поліцейський – для внутрішніх політичних і національних чисток.
Імперії припинили своє існування в результаті визвольної боротьби
пригноблених народів.

Слайд 17

До складної форми державного устрою досить часто відносять конфедерацію, яка є своєрідною

До складної форми державного устрою досить часто відносять конфедерацію, яка є своєрідною
перехідною формою територіального устрою, поєднуючи в собі ознаки єдиної держави, так і ознаки союзу суверенних держав.
Конфедерація – це союз суверенних держав, який створюється для досягнення певних цілей (економічного, воєнного або іншого характеру).
Конфедерації виникають тоді, коли перед певними державами постає одна й та сама проблема, розв’язати яку власними силами кожна з них не в
змозі. Таким шляхом, наприклад, була створена конфедерація штатів Північної Америки, яка потім переросла в державу США.

Слайд 18

Ознаки, які дають можливість віднести конфедерацію до єдиної держави:
1) наявність спільних для

Ознаки, які дають можливість віднести конфедерацію до єдиної держави: 1) наявність спільних
всієї конфедерації функцій, які здійснюються як у внутрішній, так і в зовнішній сфері;
2) наявність єдиного правового поля; єдиного митного простору;
3) наявність конфедеративних органів влади і конфедеративної системи законодавства;
4) наявність єдиної грошової одиниці;
5) наявність єдиної мови міждержавного спілкування;
6) наявність єдиних збройних сил під спільним командуванням.
Ознаки конфедерації, які характерні для союзу суверенних держав:
1) збереження національної валюти, національного громадянства, державної мови, територіальної відокремленості;
2) нормативно-правові акти, які прийняті конфедеративними органами, набувають юридичної сили в суб’єктах конфедерації лише у випадку їх ратифікації національним парламентом;
3) суб’єкти конфедерації мають право визнання акта таким, що втратив юридичну силу, який прийнятий на рівні конфедерації;
4) суб’єкти конфедерації володіють правом на односторонній вихід із складу конфедерації, яке може бути реалізовано на основі відповідного договору.
Після вирішення завдань, що були поставлені перед конфедерацією вона трансформується в більш стабільні форми державного устрою ( унітарну або федеративну державу) або розпадається на суверенні держави.
Конфедерацію слід відрізняти від коаліцій, які є союзами самостійних держав, що створюються з метою оборони або ведення наступаючих дій (антигітлерівська коаліція періоду другої світової війни).

Слайд 19

В минулому мала значне поширення така специфічна форма державного
устрою як унія.
Унія –

В минулому мала значне поширення така специфічна форма державного устрою як унія.
це об’єднання декількох монархічних держав, очолюваних єдиним монархом. Найвідомішим прикладом є унія між королівством польським і Великим князівством литовським, в результаті якої була утворена Річ Посполита.
Відмінності між унією та конфедерацією:
1) конфедерація складається як з республік, так і монархій, а унія завжди об’єднує лише монархії;
2) конфедерацію засновують договором між державами, а унія виникає в силу належності одному монарху права на престол у двох і більше державах;
3) укладення договору між членами унії не є обов’язковою умовою її існування.

4. Державний (політичний режим): поняття та види
Державний режим – це сукупність способів та методів здійснення державної влади.
Він є важливою складовою частиною політичного режиму, який існує в суспільстві.
Політичний режим – поняття більш широке, тому що воно включає в себе не лише методи державного володарювання, але й характерні способи діяльності недержавних політичних організацій ( партій, рухів, клубів, союзів).
В юридичній науці розрізняють два основних типа політичних режимів: демократичний та антидемократичний.

Слайд 20

Демократичний політичний режим характеризується такими основними ознаками:
1) основним джерелом влади в державі

Демократичний політичний режим характеризується такими основними ознаками: 1) основним джерелом влади в
є народ;
2) формування та вільний розвиток громадянського суспільства;
3) реальна гарантованість особистих прав і свобод громадянина, його можливість виражати власну думку щодо політики держави;
4) демократичний режим створює ефективні механізми прямого впливу населення країни на характер державної влади;
5) в демократичній державі особа захищена від свавілля, беззаконня, так як її права знаходяться під постійною охороною органів правосуддя;
6) при демократичному режимі однаково враховуються інтереси більшості і меншості, національні особливості населення;
7) основним принципом діяльності демократичної держави є плюралізм;
8) основою демократичного політичного режиму є правові закони, які виражають об’єктивні потреби розвитку особи та суспільства.
Різновидами демократичного режиму є:
1) ліберально-демократичний, який має на меті реалізацію прав та свобод громадян на основі гуманістичних принципів здійснення державної влади;
2) консервативно-демократичний – базується на дотриманні традиційних правових цінностей управління, які формувалися на протязі тривалого історичного періоду;
3) радикально-демократичний – запроваджує нові правові форми здійснення державної влади, які мають на меті підвищення її ефективності.

Слайд 21

В процесі характеристики антидемократичних режимів розрізняють тоталітарні та авторитарні політичні режими.
Ознаки тоталітарного

В процесі характеристики антидемократичних режимів розрізняють тоталітарні та авторитарні політичні режими. Ознаки
політичного режиму:
1) в умовах тоталітарного режиму держава повністю підпорядковує собі суспільство, здійснюючи тотальний контроль над ним;
2) в основі тоталітарного режиму лежить єдина державна ідеологія, яка насильницьким шляхом нав’язується всьому суспільству;
3) управління економікою здійснюється за допомогою адміністративно-командної системи, передбачається практично повна монополія держави щодо планування та керівництва процесом економічного розвитку;
4) державна діяльність має яскраво виражений примусовий характер, здійснюється мілітаризація суспільного життя;
5) в якості методів державного управління широко використовується адміністративний і судовий тиск, а ряді випадків – відкриті державні репресії;
6) відсутність правової державності та громадянського суспільства, усунення плюралізму;
7) централізація державної влади на чолі з диктатором, який є лідером харизматичного типу( А.Гітлер, Й.Сталін, Б. Муссоліні, Мао Цзедун);
8) панування принципу « заборонено все, що прямо не дозволено владою».

Слайд 22

Різновидами тоталітарного режиму є:
1) расистський, сутність якого полягає в тому, що в

Різновидами тоталітарного режиму є: 1) расистський, сутність якого полягає в тому, що
його межах проводиться політика обмеження прав і свобод людини за расовою ознакою (підтримується політика панування відповідної расової групи);
2) фашистський – характеризується необмеженою владою на чолі з харизматичним лідером;
3) військово-диктаторський – здобуття влади відбувається шляхом державного перевороту за допомогою збройних сил;
4) мусульмансько-фундаменталістський – Коран визнається основним законом держави при цьому відбувається процес нехтування прав людини.
В якості своєрідної перехідної форми між демократичним і тоталітарним режимом розглядається авторитарний політичний режим. Він може трансформуватися як в демократію так і в тоталітаризм.
Авторитарний політичний режим характеризується тим, що державна влада здійснюється конкретною особою (партією, елітною групою тощо) за мінімальною участю народу.
Имя файла: Тема-5-(Форми-дежави).pptx
Количество просмотров: 30
Количество скачиваний: 0