Ветеринарна фармакологія. Препарати важких металів і арсену. Лікарські барвники

Содержание

Слайд 2

Al Pb Bi Fe Zn Cu Ag Hg Подразнююча дія Антисептична дія

Al Pb Bi Fe Zn Cu Ag Hg Подразнююча дія Антисептична дія

Слайд 3

Антидотна терапія

Білок

Унітіол Білок

Антидотна терапія Білок Унітіол Білок

Слайд 5

Препарати арсену ↓ As5+ ↔ As3+ Арсеноксид

Препарати арсену ↓ As5+ ↔ As3+ Арсеноксид

Слайд 6

Лікарські барвники

Лікарські барвники

Слайд 8

Ветеринарна фармакологія. Лекція Сульфаніламідні препарати і нітрофурани

Ветеринарна фармакологія. Лекція Сульфаніламідні препарати і нітрофурани

Слайд 9

План лекції

1. Сульфаніламідні препарати
1.1. Фізико-хімічні властивості сульфаніламідів
1.2. Фармакокінетика і фармакодинаміка сульфаніламідних препаратів.
1.3.

План лекції 1. Сульфаніламідні препарати 1.1. Фізико-хімічні властивості сульфаніламідів 1.2. Фармакокінетика і
Характеристика основних препаратів, що використовують у ветеринарній медицині
2. Нітрофуранові препарати
2.1. Загальна характеристика групи препаратів
2.2. Характеристика основних препаратів, що використовують у ветеринарній медицині

Слайд 10

Сульфаніламіди – це велика група хіміотерапевтичних препаратів, основу будови яких становить сульфанілова

Сульфаніламіди – це велика група хіміотерапевтичних препаратів, основу будови яких становить сульфанілова
(параміно-бензосульфонова )кислота.

Домагк виявив, що сульфаніламід пронтозил є ефективним засобом проти стрептококу; за допомогою цього засобу, майбутній нобелівський лауреат, у тому числі вилікував свою дочку, запобігши ампутації її руки.
У 1939 році Герхард Домагк отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини з формулюванням «за відкриття антибактеріального ефекту пронтозилу».

Ге́рхард Йога́ннес Па́уль До́магк (нім. Gerhard Johannes Paul Domagk, * 30 жовтня, 1895 — † 24 квітня, 1964

Слайд 11

Властивості сульфаніламідів

Білі кристалічні порошки без смаку і запаху

Термостабільні

Мало розчинні у воді,

Властивості сульфаніламідів Білі кристалічні порошки без смаку і запаху Термостабільні Мало розчинні
краще у лугах (добре розчинні натрієві солі)

Розчини володіють вираженою лужністю (рН 10,5-12,5)

Слайд 12

Короткочасної дії

дія до 6 год, Т½ ≤ 8 год
11 препаратів (стрептоцид, норсульфазол,

Короткочасної дії дія до 6 год, Т½ ≤ 8 год 11 препаратів
етазол, сульфацил, сульфадимезин та ін.)

Середньої тривалості дії

дія до 12 год, Т½ ≤ 16 год
3 препарати (сульфазин, сульфаметоксазол, сульфамоксол)

Тривалої дії

дія до 24 год, Т½ 24 год і більше
3 препарати (сульфамонометоксин,,, сульфадиметоксин, сульфапіридазин)
2 препарати пролонгованої дії (2-7 діб – сульфален, сульфадоксин)

Класифікація сульфаніламідів

Слайд 13

Препарати, які добре адсорбуються з травного каналу

Поділяють на підгрупи залежно від Т50%

Препарати,

Препарати, які добре адсорбуються з травного каналу Поділяють на підгрупи залежно від
які практично не адсорбуються з травного каналу

фтазин, фталазол, сульгін

Препарати місцевої дії

стрептоцид, етазол, сульфацил-натрій

Салазосульфаніламіди – азотні сполуки з саліциловою кислотою

салазосульфапіридин, салазопіридазин, салазодиметоксин

Комбіновані препарати з триметопримом

бактрим, бісептол, ко-тримоксазол

Класифікація сульфаніламідів

Слайд 14

Механізм дії сульфаніламідів

Птеридин + ПАБК
Дигідроптероатсинтетаза
Дигідроптероєва (фолієва) кислота
Дигідрофолієва кислота
триметоприм
Тетрагідрофолієва кислота
Пурини, пуримідини
Нуклеїнові кислоти

Механізм дії сульфаніламідів Птеридин + ПАБК Дигідроптероатсинтетаза Дигідроптероєва (фолієва) кислота Дигідрофолієва кислота

Слайд 15

Спектр дії сульфаніламідів

Спектр дії сульфаніламідів

Слайд 16

1
Перша доза препарату – ударна, наступні –середньотерапевтичні, кратність – залежно від Т50%
2
Лікування

1 Перша доза препарату – ударна, наступні –середньотерапевтичні, кратність – залежно від
препаратом продовжують 2-3 доби після клінічних ознак одужання

Правила застосування сульфаніламідів

Слайд 17

Всмоктування
Більшість легко всмоктуються з ШКТ
В крові у вільній формі чи з білками
Діюча

Всмоктування Більшість легко всмоктуються з ШКТ В крові у вільній формі чи
концентрація – 40 мкг/мл
Розподіл
Легко проникають у порожнини, суглоби, через бар’єри організму
Розподіл нерівномірний, найбільше – у нирках
Метаболізм
Ацетилювання 20 % у крові, 60 % у сечі
Виведення

Фармакокінетика сульфаніламідів

Токсичні дози у 40-200 раз перевищують терапевтичні

Слайд 18

Побічна дія
Пошкодження нирок
Метгемоглобінемія
Алергічні реакції
Агранулоцитоз
В-гіповітамінози
Гемолітична анемія
Протипоказання
Загальний ацидоз
Гепатити
Захворювання кровотворниз органів з:
анемією
агранулоцитозом

Побічна дія

Побічна дія Пошкодження нирок Метгемоглобінемія Алергічні реакції Агранулоцитоз В-гіповітамінози Гемолітична анемія Протипоказання
і протипоказання

Слайд 19

Препарати короткої дії

Застосування сульфаніламідів

Препарати короткої дії Застосування сульфаніламідів

Слайд 20

Препарати середньої і тривалої дії

Застосування сульфаніламідів

Препарати середньої і тривалої дії Застосування сульфаніламідів

Слайд 21

Препарати, що важко всмоктуються із ШКТ та препарати для зовнішнього застосування

Застосування сульфаніламідів

Сульфамідним препаратам,

Препарати, що важко всмоктуються із ШКТ та препарати для зовнішнього застосування Застосування
що не мають аміногрупи, антимікробна дія не характерна. Їх використовують як гіпоглікемічні (карбутамід, толбутамід,) та діуретичні (діакарб, фуросемід).

Слайд 22

Нітрофурани

Нітрофурани – хімічні сполуки, які одержують із двозаміщеного фурану шляхом приєднання до

Нітрофурани Нітрофурани – хімічні сполуки, які одержують із двозаміщеного фурану шляхом приєднання
нього нітрогрупи у С5і різних радикалів у С2 фуранового ядра.

Вивчення нітрофуранів почалося у 40-х рр. ХХ ст., протимікробна дія встановлена Доддом і Стіллменом у 1939 р. (опубліковано у 1944 р.).
У СРСР дослідження почалися у Латвії С. Гіллером у 1946 р. і закінчилися синтезом першого медичного препарату нітрофуранового ряду – фурациліну (1948 р. спільно з Е. Гудрінієце).

Слайд 23

Порошки жовтого чи оранжевого кольору

Розчинність
- у воді і спирті – погано; легко

Порошки жовтого чи оранжевого кольору Розчинність - у воді і спирті –
у димексиді

При кип’ятінні:
- руйнуються: фуразолідон, фуразолін
- стійкі: фурацилін, фурадонін, фурагін

Властивості нітрофуранів

Слайд 24

Механізм дії обумовлений окиснювально-відновним потенціалом нітрогрупи.
Нітрогрупа відновлюється до аміногрупи.
Нітрофурани є акцепторами водню,

Механізм дії обумовлений окиснювально-відновним потенціалом нітрогрупи. Нітрогрупа відновлюється до аміногрупи. Нітрофурани є
конкуруючи з флавіновими ферментами.
Н+
Н+

Механізм дії нітрофуранів

NH2

Слайд 25

Дія нітрофуранів

Малотоксичні для тварин (у дозі до 5 мг/кг маси)

Широкий спектр протимікробної

Дія нітрофуранів Малотоксичні для тварин (у дозі до 5 мг/кг маси) Широкий
дії (G+ і G–)

Залежно від концентрації діють бактеріостатично та бактерицидно

- У більшості країн заборонені до застосування продуктивним тваринам - У медичній практиці – обмежене використання (з 2003 р.)

Слайд 26

Застосування нітрофуранів

Застосування нітрофуранів

Слайд 27

Препарати групи нітрофуранів у медицині

Препарати групи нітрофуранів у медицині
Имя файла: Ветеринарна-фармакологія.-Препарати-важких-металів-і-арсену.-Лікарські-барвники.pptx
Количество просмотров: 26
Количество скачиваний: 0