Слайд 2Примітивні печерні малюнки 2500-1000 рр. до н.е. виражають людський досвід у формі
![Примітивні печерні малюнки 2500-1000 рр. до н.е. виражають людський досвід у формі](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-1.jpg)
малюнків, знаків та орнаментів – піктографічне письмо – малюнок. Ці ображення зафіксували уявлення людей, історичні події, особливості життя та побуту. Деякі вчені вважають, що однією з цілей цих давніх творів було використання них у навчальних цілях – розвивало навички вистежування здобичі, релігійні ритуали.
Слайд 3 Вузлове письмо стародавніх перуанських індійців (інків)– стос, і давніх індійських племен
![Вузлове письмо стародавніх перуанських індійців (інків)– стос, і давніх індійських племен (ірокезів](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-2.jpg)
(ірокезів і гуронов) - вампум, у якому знаками служили намисто і різнобарвні черепашки стало підготовчою стадією переходу від малюнка до графічного письма.
Слайд 4 Еволюція літерних символів ієрогліфів Стародавнього Єгипту (4000—250 pp. до н. е.)
![Еволюція літерних символів ієрогліфів Стародавнього Єгипту (4000—250 pp. до н. е.) до](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-3.jpg)
до раннього крито-фінікійського алфавіту та інших середньосхідних алфавітно-графічних мовних систем простежується з 1000 р. до н.е.
Слайд 6 Фінікійці, вдосконаливши єгипетські ієрогліфи-літери, в XI ст. до н. е. створили
![Фінікійці, вдосконаливши єгипетські ієрогліфи-літери, в XI ст. до н. е. створили перший](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-5.jpg)
перший алфавіт літеро-звукового фонетичного письма, який став першоджерелом більшості алфавітів світу, в тому числі і грецького (VIII—VII ст. до н. е.), латинського (III ст. до н. е.)г слов'янського (IX ст.). Фінікійський алфавіт поширився на всьому Середземномор'ї.
Слайд 7 Так зване римське капітальне (головне) письмо (шрифт), класичним зразком якого є
![Так зване римське капітальне (головне) письмо (шрифт), класичним зразком якого є напис](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-6.jpg)
напис на колоні Траяна в Римі (113 р. до н. е.), було головним джерелом для створення інших латинських шрифтів. Вчені аналізували літери колони Траяна й інших пам'яток письма і дійшли висновку, що давньоримський майстер не малював букви, що висікаються на мармурі за допомогою лінійки, циркуля й інших принадлежностей, а писав їх плоским ширококінцевим пензлем. Цим пояснюється складна побудова літер і відмінне написання однакових букв на одній і тій же пластинці.
Слайд 8 Рукописним варіантом римського капітального (головного) письма був квадратний капітал (capitalis guadrata).
![Рукописним варіантом римського капітального (головного) письма був квадратний капітал (capitalis guadrata). Літери](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-7.jpg)
Літери цього шрифту мають специфічний характер оформлення ширококінцевим пером, характеризуються плавними потовщеннями і засічками.
Слайд 10Римське курсивне письмо , від латинського слова «currere»— (бігучий, похилий), як найбільш
![Римське курсивне письмо , від латинського слова «currere»— (бігучий, похилий), як найбільш стійка протилежність капітальному.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-9.jpg)
стійка протилежність капітальному.
Слайд 11 Коли християнство розповсюдилося на північ, у Ірландію, кельтська писемність з літерами
![Коли християнство розповсюдилося на північ, у Ірландію, кельтська писемність з літерами округлого](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-10.jpg)
округлого рукописного письма та формами, що нагадували сучасні знаки дала поштовх розвитку нового стиля письма — унціал (scriptura uncialis), від латинського uncial що означає одну унцію, тому що літери відокремлювалися проміжком в одну унцію (24,5 мм). В унціалі горизонтальні штрихи мають невелике значення, тому відсутні різкі риски вверху та унизу.
Слайд 12 Старий унціал існував у IV-VІ ст., мав діагональний, приблизно 45 градусний
![Старий унціал існував у IV-VІ ст., мав діагональний, приблизно 45 градусний напрямок](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-11.jpg)
напрямок пера і був без засічок, невеличкі засічки з’явилися у V-VІІІ ст. Розвитком його є напівунціал (scriptura semiuncialis, halh-uncials) – курсивна версія шрифту.
Слайд 13 Найбільшого розвитку отримав ірландський напрямок. Він виник у IX ст. і
![Найбільшого розвитку отримав ірландський напрямок. Він виник у IX ст. і отримав](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-12.jpg)
отримав назву каролінгський мінускул (ірландське письмо), що поєднував великі та малі літери. Великі літери нерідко створювали збільшенням малих, застосовували капітель, поєднували з унціальним стилем. Цей мішаний стиль проіснував до ХІІІ ст., а у Росії з’явився у ХІ ст.
Слайд 14 Наприкінці XI ст. характер мінускулів починає змінюватися. Причиною цього був розвиток
![Наприкінці XI ст. характер мінускулів починає змінюватися. Причиною цього був розвиток нового](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-13.jpg)
нового стилю — готики, що, скоривши архітектуру і пластику, стала завойовувати і мистецтво писання. Кругла арка відступає, а її місце займає стрілчаста, і в такий спосіб протягом усього XII ст. спостерігається повільний, але послідовний процес становлення нового стилю. На початку XIII сторіччя готичний стиль став пануючим у всій Європі, за винятком Русі.
Слайд 16 Альбрехт Дюрер — великий німецький художник — при написанні літер також
![Альбрехт Дюрер — великий німецький художник — при написанні літер також використовує](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-15.jpg)
використовує квадрат. В його шрифті деякі деталі домальовуються, є варіанти.
Слайд 17 В трактаті Жоффруа Торі «Квітучий гай» (1529), виходячи з принципів Дюрера,
![В трактаті Жоффруа Торі «Квітучий гай» (1529), виходячи з принципів Дюрера, літери](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-16.jpg)
літери були побудовані в квадраті зі сторонами, поділеними на 10 частин. Цей шрифт менш контрастний, ніж шрифт Дюрера.
Слайд 18 Відтворюючи рукописні шрифти, вживані у XV ст., типографи, випереджаючи теоретиків, виготовляли
![Відтворюючи рукописні шрифти, вживані у XV ст., типографи, випереджаючи теоретиків, виготовляли нові](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-17.jpg)
нові друкарські шрифти. Так, Нікола Ієнсон (1470), Альд Мануцій (1499), Клод Гарамон (1530) створили свої шрифти, використавши принципи, сформульовані в трактатах про побудову і конструювання шрифту.
Слайд 19 Шрифт Гарамона став основою для багатьох сучасних шрифтів. В ньому знайдено
![Шрифт Гарамона став основою для багатьох сучасних шрифтів. В ньому знайдено найбільш](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-18.jpg)
найбільш завершений, найцільніший характер гуманістичної антикви: мала контрастність, плавний перехід від основного штриха до засічок, округлість і нахил вісей у літерах О, С, Ю.
Слайд 22 Поряд з антиквою розвивалася і її похила форма — курсив —
![Поряд з антиквою розвивалася і її похила форма — курсив — антиква.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-21.jpg)
антиква.
Слайд 23 Первісний алфавіт сучасної слов’янської групи мов називається «глаголиця», і його походження
![Первісний алфавіт сучасної слов’янської групи мов називається «глаголиця», і його походження досі](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-22.jpg)
досі невідомо достовірно. Брати Костянтин, відомий під ім’ям Кирил (826-869) та Мефодій були родом з Македонії, тобто мали слов’янське походження, створили у ІХ ст. слов’янський алфавіт виходячи з болгарської розмовної мови для східних слов’ян.
Слайд 24 Найдавнішу форму кирилиці називають уставом, який виконувався за чіткими правилами —
![Найдавнішу форму кирилиці називають уставом, який виконувався за чіткими правилами — уставом,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-23.jpg)
уставом, звідки йде. Він застосовувався з часів Кирила до ХІV ст. Відмітною рисою уставу є виразність і прямолінійність накреслень, відсутність діакритичних знаків і проміжків між словами.
Слайд 25 Напівустав з’явився у перших друкованих книгах ХV ст., хоча застосовувався з
![Напівустав з’явився у перших друкованих книгах ХV ст., хоча застосовувався з ХІІ](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-24.jpg)
ХІІ ст. разом із скорописом, в’яззю і іншими видами письма. Він був більш світлим і округлим, в ньому з’являються проміжки між словами і реченнями, велика кількість надрядкових елементів.
Слайд 26 Скоропис нагадує західноєвропейський курсив. Він писався вільно, з розчерками, петлями, що
![Скоропис нагадує західноєвропейський курсив. Він писався вільно, з розчерками, петлями, що виходили](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-25.jpg)
виходили далеко за лінію рядка і частково з’єднаними літерами. У ранній формі скоропис мав велику кількість декоративних елементів, через що важко читався. У XVII ст. скоропис стає мистецтвом каліграфії. Ним писалися офіціальні документи і книги. Так, зберігся універсал Богдана Хмельницького про привілеї Києву, написаний скорописом у 1654 р.
Слайд 27 Устав, напівустав, скоропис, в'язь — це форми рукописного шрифту. В середині
![Устав, напівустав, скоропис, в'язь — це форми рукописного шрифту. В середині XVI](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-26.jpg)
XVI ст. з'явилися перші книги, виконані російським друкарським шрифтом
Слайд 28 Шрифт єгипетський, ознакою якого є однакова товщина всіх ліній і засічок.
![Шрифт єгипетський, ознакою якого є однакова товщина всіх ліній і засічок.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-27.jpg)
Слайд 31 Шрифт Gill Grotesque — Е. Гілла.
![Шрифт Gill Grotesque — Е. Гілла.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-30.jpg)
Слайд 32 На весь світ відомі шрифти професора Альберта Капра (НДР).
![На весь світ відомі шрифти професора Альберта Капра (НДР).](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-31.jpg)
Слайд 34Фігурал-курсив Олдржиха Менхарта (ЧССР).
![Фігурал-курсив Олдржиха Менхарта (ЧССР).](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/380305/slide-33.jpg)