Содержание
- 2. КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ ОТРУЄННЯ ЧАДНИМ ГАЗОМ: Легке отруення:
- 3. КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ ОТРУЄННЯ ЛІКАРСЬКИМИ РЕЧОВИНАМИ: Отруєння лікарськими речовинами— патологічний процес, що виникає внаслідок потрапляння в організм
- 4. ПРОФІЛАКТИКА АНАФІЛАКТИЧНОГО ШОКУ: Профілактика анафілактичного шоку полягає в ретельному зборі анамнезу. Перед введенням лікарського препарату необхідно
- 6. Скачать презентацию
Слайд 2КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ ОТРУЄННЯ ЧАДНИМ ГАЗОМ:
Легке отруення:
КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ ОТРУЄННЯ ЧАДНИМ ГАЗОМ:
Легке отруення:
Слайд 3КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ ОТРУЄННЯ ЛІКАРСЬКИМИ РЕЧОВИНАМИ:
Отруєння лікарськими речовинами— патологічний процес, що виникає внаслідок
КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ ОТРУЄННЯ ЛІКАРСЬКИМИ РЕЧОВИНАМИ:
Отруєння лікарськими речовинами— патологічний процес, що виникає внаслідок
потрапляння в організм різноманітних речовин, які спричиняють порушення функцій організму. Токсичні речовини можуть потрапляти в організм через травний канал, дихальні шляхи, шкіру, слизові оболонки.
Клінічна картина гострого отруєння визначається як вибірковою токсичною дією на окремі органи і системи, так і загальними порушеннями функцій усього організму.
Під час обстеження потерпілого звертають увагу на забарвлення шкіри, слизових оболонок, специфічний запах із рота і запах блювотних мас.
Остаточний аналіз виду отруєння встановлюють після лабораторних досліджень. Для цього використовують фізичні, хімічні, біохімічні, біологічні, імунологічні методи.
Взяття для досліджень трьох середовищ організму (крові, сечі, вмісту шлунка) обов’язкове при всіх видах отруєнь!
Для цього набирають 10— 15 мл досліджуваного матеріалу у стерильні пробірки, щільно закривають і підписують їх. На пробірці зазначають час взяття матеріалу.
Клінічна картина гострого отруєння визначається як вибірковою токсичною дією на окремі органи і системи, так і загальними порушеннями функцій усього організму.
Під час обстеження потерпілого звертають увагу на забарвлення шкіри, слизових оболонок, специфічний запах із рота і запах блювотних мас.
Остаточний аналіз виду отруєння встановлюють після лабораторних досліджень. Для цього використовують фізичні, хімічні, біохімічні, біологічні, імунологічні методи.
Взяття для досліджень трьох середовищ організму (крові, сечі, вмісту шлунка) обов’язкове при всіх видах отруєнь!
Для цього набирають 10— 15 мл досліджуваного матеріалу у стерильні пробірки, щільно закривають і підписують їх. На пробірці зазначають час взяття матеріалу.
Слайд 4ПРОФІЛАКТИКА АНАФІЛАКТИЧНОГО ШОКУ:
Профілактика анафілактичного шоку полягає в ретельному зборі анамнезу. Перед введенням
ПРОФІЛАКТИКА АНАФІЛАКТИЧНОГО ШОКУ:
Профілактика анафілактичного шоку полягає в ретельному зборі анамнезу. Перед введенням
лікарського препарату необхідно з'ясувати, чи надано раніше його застосування або препаратів спорідненої групи якими небудь реакціями. Для профілактики анафілактичного шоку у хворих, що мають в анамнезі алергічні реакції, перед введенням нового препарату слід призначити антигістамінні засоби.
- Предыдущая
Рационализаторские предложения. Лекция 7Следующая -
Операции на прямой кишке