Духи та демони у японській фольклорній традиції
Мабуть, жодна фольклорна традиція не рясніє такою кількістю духів і інших містичних істот, як японська. Найбільш злісні і оскаженілі духи живуть саме в Японії. Ось про них наша сьогоднішня розповідь. Віра в демонів і духів здавна глибоко вкоренилася в японському мистецтві і фольклорі протягом всієї історії країни. Ця віра переплітається з міфологією і марновірством, отриманих від японського шінто, а пізніше від буддизму і даосизму, завезених в Японію з Китаю та Індії. Історії та легенди, в поєднанні з міфологією, було зібрано протягом багатьох років в різних культурах світу, минулого і сьогодення. Казки і легенди часто розвивалися навколо духів(мононоке) померлих та демонів(йокай),відповідно у дуже багатьох творах японських художників ми можемо бачити саме їх. Йокай», який у нас перекладають як «монстри» чи «гобліни», несе в собі багато різних значень. Саме слово «йокай» походить з Китаю і в Японії воно з’являється тільки в джерелах середини епохи Едо – в працях Торіями Секіена. Під «йокай» розуміють містичні феномени, психологічні досвіди переживання страху, що створюють ілюзію мостроподібного. В епоху Мейдзі Іноуе Енрьо почав працювати в галузі “йокайгаку” або монстрології, і почав використовувати йокай саме як термін для опису усього дивного, містичного. Беручи до уваги взаємодію наукового підходу і народної культури, запроваджений Іноуе термін «йокай» швидко закріпився в обох сферах, що могло означати попередню відсутність спеціального терміну для позначення містичного і невідомого й серед народу. В сучасному дискурсі про «йокай» цей термін взяли для позначення всього спектру японських монстрів, які здавна передавалися спочатку як усна, а пізніше – як візуальна енциклопедична традиції. В дискурсі «йокай» використовують також і інші терміни, для позначення містичного – «обаке», «бакемоно», «каіі генсьо», «мононоке», «юрей», «оні» та ін., в залежності від контексту ситуації, яку описують
Slaidy.com
