2 курс лекция 1.ppt

Система генетичного моніторингу почала розвиватися із 60-х років XX століття після так званої «талідомідної катастрофи», коли негативна дія лікарського препарату талідоміду стала причиною народження кількох тисяч дітей з вадами розвитку.

П’ятдесят років тому, після народження тисяч дітей з фізичними вадами, седативний препарат талідомід вилучили із вжитку.
Після того як в німецькій газеті з’явилося повідомлення, що найімовірніше саме талідомід спричинив фізичні вади у дітей, які народжувалися в Німеччині, починаючи з 1958-го року, виробник медикаменту, компанія Chemie Gruenenthal, вилучила з продажу усі препарати з талідомідом. Це сталося у листопаді 1961-го року. Продаж тих препаратів приносив величезні прибутки.
Через кілька днів приклад Chemie Gruenenthal наслідувала британська компанія Distillers, яка мала ліцензію на продаж талідоміду. Але тоді вже була завдана величезна шкода.
Талідомід має сильну седативну дію. Саме тому багато жінок приймали його у перші тижні вагітності, щоби легше переносити ранкову нудоту, не здогадуючись про те, що препарат може викликати мутації у їхніх ще ненароджених дітей.
У малюків, які зазнали впливу препарату, погано розвиваються кінцівки, а в деяких випадках - очі, вуха та внутрішні органи. Невідомо, скільки викиднів спричинив талідомід, але за приблизними підрахунками лише в Німеччині 10 тисяч немовлят з’явилися на світ з фізичними вадами, спричиненими препаратом. Більшість з них померли у ранньому віці.
Нікі та Кріс, жертви талідоміду, не вважають
фізичні вади перепоною на шляху до щастя
На відміну від цієї пари, далеко не всі
жертви талідаміду змогли влаштувати
своє життя

Ті жертви талідоміду, які вижили, мали недорозвинуті, спотворені кінцівки, або не мали їх взагалі. Це означало, що інші суглоби та м’язи їхнього тіла зазнавали додаткових навантажень, а це, своєю чергою, призводило до хронічного болю та передчасного артриту.
Але хоч цей випадок і став приводом для створення системи генетичного моніторингу, спостереження за подібними до талідоміду речовинами не входить до кола задач сучасного генетичного моніторингу

Завдання і методи генетичного моніторингу
Основним завданням генетичного моніторингу є контроль генетичних вад, які виникають у популяції, та попередження їх виникнення. У рамках цього завдання генетичний моніторинг виконує такі завдання:
1. визначення спрямованості спадкової мінливості в популяціях людини;
2 визначення інтенсивності мутаційного процесу;
3. оцінювання стабільності спадкових структур як окремих особин, так і популяцій у цілому;
4.визначення генетичного складу популяцій;
5. прогнозування кількості людей зі спадковими захворюваннями;
6. оцінка шкідливого впливу факторів навколишнього середовища на генофонд популяції.
Для контролювання спадкової мінливості в популяціях необхідно оцінювати величину генетичного вантажу, інтенсивність мутаційного процесу в певній популяції, зміну проявів спадкових ознак залежно від зовнішніх умов.

Значення генетичного моніторингу
Регулярний аналіз даних генетичного моніторингу дозволяє ефективно контролювати ситуацію та оперативно реагувати на зміну частоти спадкових порушень у часі або на певній території. Генетичний моніторинг застосовують для виявлення потенційної мутагенної дії нових лікарських препаратів, різноманітних побутових засобів, харчових добавок та інших речовин.

Під час проведення генетичного моніторингу часто застосовують такі методи:
1 . облік домінантних мутацій, які чітко відрізняються від норми (визначаються візуально);
2 .облік хромосомних аномалій (визначаються під час тотального контролю новонароджених або проведення вибіркових досліджень);
3. визначення частоти мутацій у білках сироватки крові;
4. визначення частоти хромосомних порушень у лімфоцитах периферичної крові.
Реєстри генетичної патології, що створюються,містять відомості про рівень уроджених аномалій та їх частоту.

Звертають увагу на синдроми:Дауна,Патау, Едвардса та інші, а також на вади : гідроцефалію,спинномозкову грижу.щілини губи та піднебіння тощо.

Гемофілія

«Скринінг-програми для новонароджених»
Скринінг новонароджених — масова програма з виявлення спадкових захворювань. це перевірка всіх без винятку немовлят на наявність у крові ознак певних генетичних захворювань. Багато генетичних відхилень можна виявити ще під час УЗД вагітних, але не всі. Для виявлення більш широкого кола захворювань проводять додаткові дослідження.
Неонатальний скринінг новонароджених проводять у перші дні життя малюка, коли він ще перебуває в пологовому будинку. Для цього у дитини беруть кров з п’ятки і проводять лабораторне дослідження. Результати скринінгу новонароджених готові вже за 10 днів. Таке раннє обстеження пов’язано з тим, що чим раніше буде виявлено захворювання, тим більше шансів є на одужання дитини. А більшість захворювань можуть не мати ніяких зовнішніх проявів протягом декількох місяців і навіть років життя

За скринінгу новонароджених обстежують на такі спадкові захворювання:
Фенілкетонурія — захворювання, за якого фермент, що розщеплює амінокислоту фенілаланін, відсутній або його активність знижена.
Вроджений гіпотиреоз — захворювання щитовидної залози, яке проявляється у порушенні вироблення гормонів. Призводить до порушення фізичного та розумового розвитку, мікседеми у дорослих, кретинізму в дітей.
Муковісцидоз — аутосомне, рецесивне, спадкове системне захворювання екзокринних залоз. Уражає легені, потові залози та травну систему, викликаючи хронічні респіраторні та травні проблеми. Спричинене мутацією гена трансмембранного регулятора муковісцидозу.
Як ми бачимо, всі досліджувані захворювання дуже серйозні. Якщо вчасно не провести тест-скринінг новонароджених і не почати лікування, то наслідки можуть бути більш ніж серйозними.
За результатами скринінгу
новонародженого може бути
призначено УЗД та інші необхідні
аналізи для постановки точного й
остаточного діагнозу.

Записати та пояснити

Записати та пояснити

Домашнє завдання
Опрацювати лекцію .
Дати письмову відповідь на питання :
1. Чи можливі випадки, колі хвороба зі спадковою схильністю наявна в генотипі, але не виявляється протягом життя людини? Від чого це залежить?
2. Назвіть найпоширеніші методи діагностики спадкових хвороб, що застосовуються у сучасній медицині.
3. Як відбувається профілактика спадкових хвороб? Чи в усіх випадках вона можлива?
4. Як організоване в Україні медико-генетичне консультування? Що є підставою для звернення за консультацією?