Планування аудиторської перевірки

1. Організаційна (початкова, підготовча) стадія
Ця стадія включає попереднє ознайомлення з бізнесом клієнта. Діяльність у межах цієї стадії також можна розподілити на три складові:
1. Вибір клієнта та об'єкта аудиту.
2. Організаційна підготовка:
- одержується Лист-замовлення (Лист-пропозиція) від клієнта;
- проводиться збір інформації про діяльність клієнта, його власників і керівників з різних зовнішніх та внутрішніх джерел;
- клієнт приймається або відхиляється;
- надсилається Лист-зобов'язання (Лист-згода), у якому обговорюються умови проведення аудиту, територія проведення огляду документів тощо;
- складається Договір на проведення аудиту;
- формується бригада (підбирається окремий аудитор);
- видається Наказ (розпорядження) керівника аудиторської фірми;
- видається Завдання на перевірку (на виконання аудиторської роботи).

3. Методична підготовка включає:
- одержання відомостей про діяльність клієнта з попереднім ознайомленням із звітністю та станом внутрішнього контролю;
- здійснення попередньої аналітичної перевірки;
- виконання перевірки системи внутрішнього контролю;
- здійснення попередньої оцінки ризику;
- розробка загального плану перевірки клієнта;
- складання планів перевірки за конкретними об'єктами;
- складання програм (розширених планів) аудиту за окремими об'єктами;
- розробка відповідних процедур тестування;
- розробка незалежних аудиторських процедур.

Дослідна (основна, методична) стадія
Відповідні процедури аудиту на цій стадії:
1) проведення загального тестування персоналу на відповідність;
2) завершальна оцінка внутрішнього контролю;
3) корегування планів аудиту;
4) внесення корегувань до програм перевірки з урахуванням тестів на відповідність;
5) проведення незалежних тестів господарських операцій;
6) проведення аналітичних процедур;
7) проведення процедур по суті по рахунках бухгалтерського обліку;
8) визначення післябалансових перевірочних процедур;
9) оцінка та узагальнення одержаних результатів;
10) одержання інформації з інших джерел.

Завершальна (узагальнююча, результативна) стадія
На цій стадії необхідно:
1) згрупувати виявлені недоліки;
2) скласти накопичувальні відомості порушень, аналітичні таблиці, розрахунки, графіки;
3) узагальнити та відобразити результати перевірки в Звіті аудитора про виконану роботу (Листі інформування найвищого управлінського персоналу) та Звіті незалежного аудитора (Аудиторському звіті/висновку);
4) обговорити результати аудиту з найвищим управлінським персоналом клієнта;
5) розробити проект профілактичних та попереджувальних дій;
6) ці дії виконуються тільки з боку клієнта — прийняти рішення за результатами аудиту та здійснити контроль за їх виконанням.

2. Регламентування порядку визначення аудиторського ризику:
- МСА 200 "Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту";
- MCA 300 "Планування аудиту фінансової звітності";
- МСА 315 "Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб'єкта господарювання і його середовища";
- МСА 320 "Суттєвість при плануванні та проведенні аудиту";
- МСА 330 "Дії аудитора у відповідь на оцінені ризики";
- МСА 402 "Аудиторські міркування стосовно суб'єктів господарювання, які звертаються до організацій, що надають послуги";
- МСА 450 "Оцінка викривлень, ідентифікованих під час аудиту».

Аудиторський ризик
це побоювання, що аудитор може висловити невідповідну думку про фінансову звітність підприємства, яка має суттєву недостовірну інформацію, тобто — ризик того, що аудитор може позитивно оцінити баланс та інші форми звітності тоді, коли вони приховують в собі істотно непевну інформацію, яка не відповідає реальності.

Формула визначення аудиторського ризику
AР = ВР · РК · РН

Складові системи внутрішнього контролю клієнта:
- організаційна система;
- система документації і інформації;
- матеріальні засоби захисту;
- штат;
- система спостереження тощо.

3. Метою планування аудиту є концентрація уваги аудитора на найважливіших напрямах аудиту, виявлення проблем, які необхідно перевірити більш детально. Загалом, планування аудиту передбачає: визначення стратегії й тактики проведення аудиторської перевірки, складання загального плану та планів за окремими об'єктами, побудову самих аудиторських програм (розширених планів), з'ясування аудиторських процедур і доказів, що будуть використовуватися, а також проводиться оцінювання об'єктів шляхом аудиторського контролю.