Проблеми профілактики девіантної поведінки серед неповнолітніх

Девіантна поведінка
(від англ. deviation – відхилення) - це не відповідність людських вчинків, способів діяльності поширеним в суспільстві чи групах нормам, правилам, стереотипам, очікуванням, цінностям.

Девіація – це:
алкоголізм
тютюнопаління
наркоманія
токсикоманія
злочинність
проституція
дитяча бездоглядність
суїцид і т. д.

Девіантна поведінка
Делінквентна поведінка
Адиктивна поведінка
Психопатологічна поведінка

Делінквентна поведінка
сукупність протиправних вчинків людини (проступки, правопорушення, злочини).

Адиктивна поведінка
поведінка людини, для якої притаманне прагнення до відходу від реальності шляхом штучної зміни свого психічного стану завдяки прийому різноманітних хімічних речовин чи постійній фіксації уваги на певних видах діяльності з метою розвитку та підтримання інтенсивних емоцій.

Психопатологічна поведінка
базується на психопатологічних симптомах і синдромах, які є проявами певних психічних розладів та захворювань.

Причини девіації
Біологічні
Психологічні
Соціально – економічні
Соціально – педагогічні
Соціально - культурні

Біологічні
Порушення роботи ферментативної та гормональної систем організму;
Наслідки спадковості;
Вплив різноманітних факторів природного середовища .

Психологічні
Прагнення бути незалежним від дорослих;
Бажання бути визнаним в групі однолітків;
Потяг до самоствердження;
Несформована система моральних цінностей;
Бажання виглядати дорослим;
Гедоністичні мотивації;
Потреба змінити психічний стан у стресовій ситуації;
Підвищена тривожність, низька самооцінка;
Інфантилізм;
Підвищений, в порівнянні з однолітками, рівень конформізму;
Акцентуації характеру, психопатії;
Психопатологічні синдроми (депресія, параноя, мстивість тощо);
Негативні риси характеру (заздрість, лінощі, жадібність).

Соціально –
економічні
Зниження життєвого рівня;
Майнове розшарування суспільства;
Обмеження можливостей соціально схвалених форм заробітку;
Безробіття;
Доступність алкоголю та тютюну для неповнолітніх;
Широка реклама психоактивних речовин;
Зниження рівня соціальної безпеки.

Соціально –
педагогічні
Криза інституту сім’ї;
Виховання в неповній сім’ї;
Завищені вимоги батьків до дитини;
Ворожість та конфлікти між батьками;
Критицизм підлітка по відношенню до школи, сім’ї, відчуженість від них;
Низький статус підлітка у класному колективі;
Слабка система позашкільної зайнятості дітей та молоді.

Соціально -
культурні
Зниження морально – етичного рівня населення;
Поширення кримінальної субкультури;
Негативний вплив засобів масової інформації;
Лібералізація статевої моралі;
Домінування серед молоді культу сили.

Види девіантної поведінки дітей та молоді
за тривалістю (тимчасова, постійна, стійка, нестійка); за рівнем організації (стихійна, спланована, структурована, неструктурована);
за спрямованістю на себе та інших (егоїстична, альтруїстична, експансивна, неекспансивна);
за рівнем усвідомлення (усвідомлена чи не усвідомлена);
за кількістю осіб (індивідуальна, групова);
первинна і вторинна.

Профілактика девіантної поведінки
Створення відповідних соціальних умов, які б зменшували, або унеможливлювали девіантну поведінку серед дітей і молоді.
Інформування молоді про шкоду фізичну і моральну для підлітка вживання алкогольних напоїв, наркотичних, псхотропних та інших препаратів, про ризики з якими пов’язано їх вживання.
Розвиток соціальної та особистісної компетентності молодої людини, вироблення навичок самозахисту через профілактичні програми, які є засобом впливу на особистість з метою розвитку навичок прийняття самостійних рішень та уміння бути відповідальним за свої вчинки.