Ручні гранати

Навчальні питання:
1. Призначення, бойові властивості та загальна будова ручних осколкових гранат.
2. Будова запала УДЗ.
3. Робота частин та механізмів гранат.
Поводження з гранатами, догляд та їх збереження. Прийоми та правила метання ручних осколкових гранат.

по призначенню
протипіхотні
протитанкові
спеціального призначення
фугасні
кумулятивні
По способу застосування гранати
ручні
осколкові
осколково-фугасні
Ті, що метаються пострілом з гранатомету або гвинтівки
димові
сигнальні
освітлювальні

Оборонні
(до 200 м.)
Наступальні
(до 25 м.)
Наступальні ручні гранати призначені для поразки живої сили противника при наступі й обороні. Метання гранати здійснюється з різних положень при діях в пішому порядку і на бронетранспортері (автомобілі).
Оборонні гранати призначається для поразки живої сили, переважно в оборонному бою. Метання гранати можливе з різних положень і тільки із захистом – з окопу, бронетранспортера, БМП або танка (самохідної артилерійської установки).
Від дальності розльоту осколків ручні гранати діляться:

Характеристики наступальних гранат

Ручна осколкова наступальна граната РГ-42
Осколкова граната РГ-42 була розроблена в 1942 р. С.Г.Коршуновым у ГСКБ-30 (при заводі N58 ім. К.Е.Ворошилова) як проста у виробництві, невелика по габаритах і зручна в застосуванні наступальна граната. Граната складається з простого циліндричного корпуса з трубкою для запала, металевої стрічки, як осколковий елемент, розривного заряду і запала.
РГ-42 була розроблена під універсальний дистанційний запал УЗРГ системи Е.М.Вицени, нині застосовується з запалом УЗРГМ (УЗРГМ2).

Ручна осколкова наступальна граната РГ-42
Будова РГ-42:
1) корпус;
2) металева стрічка;
3) розривний заряд;
4) запал;
5) трубка з фланцем;
6) дно;
7) кришка.

Ручна осколкова наступальна граната РГ-42
Корпус гранати призначений для утримання розривного заряду, металевої стрічки, трубки для запалу, а також для утворення осколків при вибуху гранати. Сам корпус циліндричний, має дно та кришку. До кришки приєднується трубка з фланцем для приєднання запалу до гранати і герметизації розривного заряду в корпусі. При збереженні і переносі гранати трубка закривається пластмасовим корком.
Металева стрічка призначена для утворення осколків при вибуху гранати, вона скручена в 3-4 слоїв в середині корпусу. Для збільшення числа осколків поверхня стрічки насічена на квадратики.
Вибуховий заряд заповнює корпус гранати і призначений для вибуху гранати на осколки.

Ручна наступальна граната РГД-5
Осколкова граната РГД-5 трохи легше і зручніше, ніж РГ-42. РГД-5 складається з корпуса з трубкою для запала, розривного заряду і запала УЗРГМ (УЗРГМ-2). Обтічний корпус зібраний з верхньої і нижньої частин, кожна з яких включає зовнішню оболонку і вкладиш. Приведена площа розсіювання осколків - 2832 кв.м. Отвір для запала при збереженні закривається пластмасовою пробкою.
Крім УЗРГМ і УЗРГМ-2 у бойових умовах можуть застосовуватися у військах старі запали УЗРГ, що залишились, але вони заборонені до застосування при навчанні.

Ручна наступальна граната РГД-5
Будова ручної осколкової гранати РГД-5:
1) корпус;
2) запал;
3) розривний заряд;
4) Ковпачок (верхня частина корпусу);
5) вкладиш ковпачка;
6) трубка для запалу;
7) манжета;
8) піддон(нижня частина корпусу);
9) вкладиш піддона.

Ручна наступальна граната РГД-5
Корпус призначений для розміщення розривного заряду, трубки для запалу, а також для утворення осколків при вибуху гранати. Він складається з двох частин - верхньої та нижньої (ковпачка та піддону).
Верхня частина корпусу складається з зовнішньої оболонки, що називається ковпачком, та вкладиша ковпачка. До верхньої частини за допомогою манжети з'єднується трубка для запалу.
Трубка призначена для приєднання запалу до гранати і для герметизації розривного заряду в корпусі. Для захисту трубки від забруднення, вкручують пластмасовий корок.
Нижня частина корпусу складається з зовнішньої оболонки, яка називається піддоном, та вкладиша піддона.
Розривний заряд заповнює корпус і призначений для вибуху гранати на осколки.

Недоліки ручних гранат дистанційної дії
РГД-5, РГ-42 мають один істотний недолік - великий відрізок часу між кидком гранати і її підривом. На різко пересіченій місцевості, у горах це дозволяло супротивникові, що вчасно помітив кинуту гранату, скористатися найближчим укриттям, а також створювало погрозу самопоразки метальника у випадку відскоку гранати від перешкоди або скочування зі схилу після кидка.
Тому зразки, що маються (РГД, РГ), замінують новими гранатами РГН.

Ручна осколкова граната РГН
Граната РГН (наступальна) розроблена в ГНПП "Базальт" наприкінці 70-х років і оснащена датчиком цілі, що спрацьовують при ударі в будь-яку перешкоду.
Граната складається з корпуса, заряду вибухової суміші, детонаційної шашки і запала УДЗ, уніфікованого для обох моделей (РГО, РГН). Корпус РГН утворений двома півсферами з алюмінієвого сплаву з внутрішньою насічкою.
У верхній частині корпусу манжетою завальцована склянка для запала, при зберіганні прикрита пластмасовою пробкою. Під склянкою в поглибленні усередині вибухової суміші поміщена детонаційна шашка.
Граната РГН при вибуху утворює 220-300 осколків середньою вагою 0,42 г з початковою швидкістю розльоту 700 м/с, приведена площа розльоту осколків складає: 95-96 кв. м.

Ручна осколкова граната РГН
Будова ручної гранати РГН без запалу:
1) напівсфера;
2) вибухова суміш;
3) напівсфера;
4) стакан(скляної);
5) пробка;

Бойові властивості оборонних ручних гранат

Ручна оборонна граната Ф-1 ("лимонка")
Була розроблена на основі французької осколкової гранати F-1 моделі 1915р. (не плутати із сучасною моделлю F1 із пластиковим корпусом і напівготовими осколками) та англійської гранати системи Лемона (з тертковим запалом), що поставлялися в Росію в роки першої світової війни.
Звідси позначення Ф-1 і прізвисько "лимонка". На озброєння РККА прийнята з дистанційним підривником ("запалом") Ковешникова. Запалення капсуля дистанційного складу - механізмом ударної дії.
У 1939р. була модернізована Ф.И.Храмеевым.

Ручна оборонна граната Ф-1 ("лимонка")
У 1941 р. замість запалу Ковешникова прийнятий більш простий у виготовленні та користуванні запал УЗРГ системи Е.М.Вицени. У військах граната крім "лимонки" була прозвана також "фенюшкої".
Граната, що застосовується нині, Ф-1 - складається з корпуса, розривного заряду і запала УЗРГМ (УЗРГМ-2). Товстостінний корпус виконаний з литого чавуна з зовнішньої насічкою. Отвір для запала при збереганні гранати закривається пластмасовою пробкою.
Корпус при розриві дає 290 великих важких осколків з початковою швидкістю розльоту близько 730 м/с. При цьому на утворення убійних осколків йде 38% маси корпуса, інша попросту розпорошується.
Приведена площа розльоту осколків - 75-82 кв.м.

Ручна оборонна граната Ф-1 ("лимонка")
Будова ручної осколкової гранати Ф-1:
1) корпус,
2) розривний заряд,
3) запал.

Ручна оборонна граната Ф-1 ("лимонка")
Корпус гранати призначений для утримання (розміщення) розривного заряду та запала, а також для утворення осколків при вибуху гранати. Корпус гранати чавунний, з поздовжніми і поперечними борознами, по яких при вибуху гранати утворюються осколки. В верхній частині корпусу є нарізний отвір для укручування запала. Для зберігання, транспортування та перенесення гранати в цей отвір вкручується пластмасовий корок.
Вибуховий заряд заповнює корпус і призначений для вибуху гранати.
Запал гранати УЗРГМ (уніфікований запал ручної гранати модернізований).

Ручна граната оборонна РГО
РГО розроблена в ГНПП "Базальт" і оснащена датчиком цілі, що спрацьовує при ударі об будь-яку перешкоду, в будь-яку пору року при температурі повітря від +50° до – 50° С.
Граната складається з корпуса, заряду вибухової суміші, детонаційної шашки і запала УДЗ, уніфікованого для обох гранат РГО та РГН.
Граната РГО під час вибуху утворює 670-700 осколків вагою 0,46 г. і швидкістю польоту до 1200 (1600) м/с. На утворення убійних осколків йде 73% маси корпуса гранати. Енергія осколків РГО втроє перевершує осколки РГН.
Приведена площа розльоту - 213-286 кв. м. "Контрольована осколкова дія " РГО забезпечує на багато більшу щільність поразки, чим Ф-1 при невеликій кількості важких осколків (як у Ф-1 або Мильса) і, у той же час, забезпечує безпеку для того що метає і його підрозділу за рахунок швидкої втрати осколками убійної енергії.

Ручна граната оборонна РГО
1) Нижня внутрішня півсфера;
2) Нижня зовнішня півсфера;
3) Вибухова речовина;
4) Верхня зовнішня півсфера;
5) Стакан; 6) Пробка; 7) Манжета
8) Верхня внутрішня півсфера
Корпус РГО для збільшення числа осколків крім двох зовнішніх півсфер мають дві внутрішні. Усі чотири півсфери виготовлені зі сталі, нижня зовнішня - має зовнішню насічку, інші - внутрішню.

УЗРГМ (уніфікований запал ручної гранати
модернізований).
УЗРГМ призначений для вибуху розривного заряду гранати. Він складається: з ударного механізму та запалу.
Трубка ударного механізму
2. З’єднувальна втулка
3. Направляюча шайба
4. Бойова пружина
5. Ударник
6. Шайба ударника
7. Спусковий важіль (ричаг)
8. Запобіжна чека з кільцем
9. Втулка-уповільнювача
10. Уповільнювач
11. Капсуль-запальник
12. Капсуль-детонатор

УЗРГМ (уніфікований запал ручної гранати модернізований).
Ударний механізм призначений для спалаху капсуля запальника. Він складається з: трубки ударного механізму; з'єднувальної втулки; направляючої шайби; бойової пружини; ударника; шайби ударника; спускового важеля; запобіжна чека з кільцем.
1. проточка для вилки спускового важеля, 2. шайба ударника, 3. виступи для упору шайби, 4. жало

УЗРГМ (уніфікований запал ручної гранати модернізований).
Трубка ударного механізму є основою для складання всіх частин запалу.
З'єднувальна втулка - для з'єднання запалу з корпусом гранати.
Направляюча шайба є упором для верхнього кінця бойової пружини і направляє рух ударника. Вона закріплена в верхній частині ударного механізму.
Бойова пружина для надання енергії ударнику, необхідної для запалювання капсуля.

УЗРГМ
Ударник - для запалювання і спалаху капсуля-запальника. Шайба ударника надіта на нижній кінець ударника і є упором для нижнього кінця бойової пружини.
Спусковий важіль призначений для утримання ударника в зведеному положенні (бойова пружина стиснута). На трубці ударного механізму спусковий важіль утримується запобіжною чекою. Запобіжна чека проходить через наріз пружини спускового важеля і стінок трубки ударного механізму. Вона має кільце, за яке її можна вирвати.
вилка, 2. провушина з отворами для запобіжної чеки

УЗРГМ
Запал призначений для вибуху розривного заряду гранати, він складається з:
втулки уповільнювача;
капсуля-запальника;
уповільнювача;
капсуля-детонатора.
Втулка уповільнювача в верхній частині має різьбу для з'єднання з трубкою ударного механізму і гніздо для капсуля-запальника. В середині розташований сам уповільнювач, який передає іскру для капсуля-детонатора. Час затримки складає 3,2-4,2с – за цей час граната при кидку пролітає де юку дистанцію,тому гранати і називаються дистанційними.

Запал УДЗ для гранат РГН та РГО

Запал УДЗ для гранат РГН та РГО
УДЗ (ударно-дистанційний запал) призначений для вибуху розривного заряду гранати.
1. капсуль - детонатор детонаційного вузлу; 2. капсуль - запалювач; 3. двигун механізму далекого зведення; 4. жало ударника; 5, 6. втулка и гільза датчика цілі; 7. корпус; 8. інерційний груз датчика цілі; 9. жало ударника накольно - запобіжного механізму; 10. ударник; 11. кільце; 12. капсуль - запалювач накольно – запобіжного механізму; 13.важель

Запал для гранат РГН та РГО
Накольно - запобіжний механізм забезпечує безпеку в користуванні і включає: ударник з жалом, пружину, шплінт (чека) з кільцем, заглушку, планку і капсуль. Ударник повертається на осі (подібно курку) під дією пружини, що працює на крутіння.
1. Спусковий важіль
2. Ударник з жалом
3. Бойова пружина
4. Кільце з чекою (шплінтом)
5. Планка
6. Заглушка
7. Капсуль – запалювач
У звичайному стані ударник повернений у верхнє (зведене) положення й утримується важелем, притиснутим до корпуса і зафіксованим шплінтом.

Запал для гранат РГН та РГО
Датчик цілі забезпечує спрацьовування запала при ударі об перешкоду і складається з кулькового вантажу (інерційного тіла), гільзи, жала, пружини і втулки.
1. Жало ударника
2. Пружина
3. Гільза
4. Втулка
5. Вантаж
6. Корпус запалу

Запал для гранат РГН та РГО
Дистанційний пристрій (механізм самоліквідації) забезпечує уповільнення підриву після кидка на 3,2-4,2 секунди і включає втулку з за уповільнювальним складом (1) та капсуль-детонатор (2).

Запал для гранат РГН та РГО
Механізм далекого взведення призначений для взведення запала через 1-1,8 секунди після кидка (тобто на видаленні від того що метає) і складається з двох втулок з піротехнічними складами, стопора, движка, капсуля і пружини.
1. втулка з піротехнічними складами
2. стопор
3. движок
4. капсуль
5. пружина

Запал для гранат РГН та РГО
Стопори утримують движок з капсулем у зрушеному до краю запала положенні, так, що капсуль виведений з-під жала, пружина движка стиснута. Вантаж підгорнутий до корпуса гільзи, переміщення якої обмежене движком.

Запал для гранат РГН та РГО
Вузол, що детонує, закріплений у склянці і складається з капсуля-детонатора і втулки.

Запал для гранат РГН та РГО
Досить складна конструкція запала УДЗ забезпечує безпеку користування (6 ступенів запобігання) з гарантованим спрацьовуванням, при попаданні в перешкоду (ґрунт) - миттєво, а при падінні в болото, сніг, воду – через 3,2-4,2с.

Висновок: ручні осколкові гранати прості по будові і мають лише незначні відмінності, комплектуються одним і тим самим запалом, надійні і безвідмовні, вибухають при падінні в болото, сніг, воду. При вибуху утворюється велика кількість осколків, що розлітаються в різні сторони та наносять ураження супротивнику.

Робота частин та механізмів гранат
РГ-42, РГД-5, Ф-1
Робота частин та механізмів гранат РГ-42, РГД-5, Ф-1 здійснюється наступним чином: після висмикування чеки ударник утримується важелем, притиснутим до корпуса долонею стрілка. При кидку спусковий важіль відокремлюється від гранати, ударник завдає удару по капсулю запалювачу. Промінь вогню підпалює склад сповільнювача, що після вигоряння ініціює капсуль-детонатор. Останній, вибухаючи, викликає детонацію розривного заряду.

Робота частин та механізмів гранат РГН та РГО
Робота частин та механізмів гранат РГН та РГО здійснюється наступним чином: після висмикування шплінта і кидка важіль, під дією пружини, відкидається від гранати і звільняє ударник, що повертається і наколює своїм жалом капсуль. Промінь вогню підпалює склади дистанційного вузла і механізму далекого взведення. Після вигоряння останніх (1-1,8 с) стопори під дії пружин зрушуються до краю запалу та звільняють движок, якій зміщається під дією своєї пружини до осі запала та ставить капсуль навпроти жала датчика цілі.
При зустрічі з перешкодою вантаж датчика цілі під дією інерції переміщається і викликає зсув гільзи, у результаті якого жало наколює капсуль.
Промінь вогню ініціює капсуль-детонатор. Останній передає детонацію детонаційній шашці, що викликає підрив заряду гранати.

Вихідне положення

Положення частин і механізмів при метанні
важіль, під дією пружини, відкидається від гранати і звільняє ударник, що повертається і наколює своїм жалом капсуль. Промінь вогню підпалює склади дистанційного вузла і механізму далекого взведення. Після вигоряння останніх (1-1,8 с) стопори під дії пружин зрушуються до краю запалу та звільняють движок, якій зміщається під дією своєї пружини до осі запала та ставить капсуль навпроти жала датчика цілі.

Положення частин і механізмів при зустрічі з перешкодою

Робота частин та механізмів гранат РГН та РГО
Робота частин та механізмів гранат РГН та РГО здійснюється наступним чином: після висмикування шплінта і кидка важіль, під дією пружини, відкидається від гранати і звільняє ударник, що повертається і наколює своїм жалом капсуль. Промінь вогню підпалює склади дистанційного

Робота частин та механізмів гранат РГН та РГО
Кулькова форма вантажу і його кріплення дозволяють "піймати" складової інерції в широкому діапазоні кутів. У випадку неспрацьовування датчика цілі (падіння в бруд, сніг, строго "на бік") капсуль-детонатор буде ініційований від капсуля-детонатора дистанційного пристрою після вигоряння уповільнювального складу (3,2-4,2с.). Температурний діапазон роботи запала, як і більшості радянських зразків зброї, від -50 до +50 градусів С.

Правила поводження з гранатами
Гранати поступають в війська у дерев’яних ящиках запали в металевих коробках. На стінках і кришці ящика є маркування, яке вказує: кількість гранат, їх вага; назву гранат і запалів; номер заводу-виготовлювача; номер партії гранат; рік виготовлення; знак небезпеки.
Гранати солдати переносять в гранатних сумках, запали розміщені окремо, при цьому кожний запал повинен бути загорнутий в папір.
Перед укладкою в гранатну сумку і перед тим, як зарядити гранату, запал і гранату оглядають щоби: корпус гранати не мав глибоких вм'ятин; трубка для запалу не була забруднена; запал був чистим і не мав іржі; кінці запобіжної чеки були розведені і не мали тріщин; запали з тріщинами чи зеленим нальотом не придатні.

Правила поводження з гранатами
Оберігати гранати і запали від сильних ударів, вогню, забруднення та вологості. Якщо вони були намочені або забруднені, при першій можливості їх треба обтерти та просушити на сонці, або в теплому приміщенні під наглядом.
Гранати, що довгий час зберігалися в сумках, повинні оглядатися. Несправні здаються на склад для знищення.
Розбирати гранати і усувати в них несправності, переносити за кільце, також торкатися гранат, що не розірвалися, заборонено. Заряджати тільки перед киданням.

заходи безпеки.
Військовослужбовці повинні бути в стальних шоломах. Перед заряджанням, оглянути гранати і запали, у випадку несправності доповісти командиру.
При киданні двох і більше гранат, кожну наступну кидати після вибуху через 5 с. Якщо граната не була кинута (запобіжна чека не витягнута), розрядку проводити під керівництвом командира і по його команді.
Вести рахунок гранат, що не розірвалися, і відмічати місце падіння червоними прапором, по закінченню кидання, їх знищити. Район кидання ручних гранат обгороджувати в радіусі 300 м. Особливий склад, не зайнятий киданням гранат, відводиться в укриття, або на безпечну відстань. Початкове положення для кидання позначається білим прапором, вогневий рубіж - червоним. Пункт видачі гранат і запалів споруджується в укритті не ближче 25 м від вихідного положення.

Висновок: від правильного зберігання гранат і запалів залежить підтримка їх в постійній бойовій готовності. Робота з гранатами і запалом потребує особливих знань і мір безпеки. Розбирати бойові гранати, переносити їх без сумок, а також торкатися гранат, що не розірвалися – забороняється!

Прийоми та правила метання ручних осколкових гранат
Метання гранати складається з виконання наступних прийомів: приготування для метання (заряджання гранати і прийняття положення) і метання гранати.
Заряджання гранати виконується по команді “підготувати гранати!”, а в бою, крім того, і самостійно. Для заряджання необхідно вийняти гранату з гранатної сумки, вигвинтити короб з трубки корпуса та угвинтити запал. Граната готова до кидка.
Вгвинчування запалу
Висмикування запобіжної чеки

Прийоми та правила метання ручних осколкових гранат
Метання гранат виконується по команді "Гранатою – вогонь!" чи "По траншеї, гранатами – вогонь!", а в бою, крім того, і самостійно.
Для метання гранати необхідно:
- узяти гранату в руку і пальцями щільно притиснути спусковий важіль до корпуса гранати;
- продовжуючи щільно притискати спусковий важіль, іншою рукою стиснути (випрямити) кінці запобіжної чеки і за кільце пальцем висмикнути її з запала;
- розмахнутися і кинути гранату в ціль; після метання оборонної гранати укритися.
Зброя при цьому повинна знаходитися в положенні, що забезпечує негайне приготування її до дії (у лівій руці, у положенні "на груди!", на бруствері окопу і т.д.).

Прийоми та правила метання ручних осколкових гранат
Прийом метання гранати стоячі з місця;
При метанні гранати з коліна прийняти положення для стрільби з коліна, утримуючи гранату в правій руці, а зброю в лівої, висмикнути запобіжну чеку; зробити замах гранатою, відхиляючи корпус назад і повертаючи його вправо; піднятися і метнути гранату, проносячи її над плечем і різко нахиляючи наприкінці руху до лівої ноги.

Прийоми та правила метання ручних осколкових гранат
При метанні гранати в русі кроком, або бігом треба: утримуючи гранату в правій напівзігнутій руці, а зброю в лівій, висмикнути запобіжну чеку; під ліву ногу винести руку з гранатою вперед і вниз; на другому кроці (правою ногою) рука продовжує рух по дузі вниз назад з одночасним поворотом корпуса вправо; на третьому кроці, виставивши ліву ногу в напрямку до цілі на носок і зігнувши праву ногу в коліні, закінчити поворот корпуса і замах рукою. Використовуючи швидкість руху і вкладаючи в кидок послідовно силу ніг, корпусу і руки, метнути гранату, проносячи її над плечем.

Прийоми та правила метання ручних осколкових гранат
Для метання гранати з траншеї, або окопу (треба: покласти зброю на бруствер, узяти гранату в праву руку і висмикнути запобіжну чеку; відставити (наскільки можливо) праву ногу назад, прогинаючи в попереку і злегка згинаючи обидві ноги, відвести праву руку з гранатою нагору і назад до відказу; спираючись на ліву руку, різко випрямитися і метнути гранату в ціль, після чого укритися в траншеї (окопі).

Висновок: прийоми та правила метання ручних гранат не складні, вміло застосовуючи їх у бойовій обстановці, гранати на відстані 20-30 метрів будуть найбільш ефективною зброєю.
Висновки за заняття: ручні осколкові гранати прості по будові, надійні і безвідмовні, вибухають при падінні в болото, сніг, воду. При вибуху утворюється велика кількість осколків, що розлітаються в різні сторони та наносять ураження супротивнику. Найбільш ефективно застосування гранат по живій силі противника і його вогневих засобах на дальності до 40 метрів. При належному догляду, правильному збереженню та поводженню з ними вони є надійною та безвідмовною зброєю.