Т.17

ЛІТЕРАТУРА:
Закон України «Про основи національної безпеки України».
Воєнна доктрина України. Затверджена Указом Президента України “Про Воєнну доктрину України” 2015 року.
Основи загальної та воєнної політології: підручник / Цюрупа М.В.; Ясинська В.С.; під загальною ред. Телелима В.М. – К.: Кондор-Видавництво, 2013. – 512 с.
Політологія: підручник для курсантів вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України / За заг. ред. В.Ф. Смолянюка. – 1-е видання, – Вінниця: НОВА КНИГА, 2002 р. – 446 с.
Погорілий Д.Є. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури. Фірма «Інкос». 2008. – 432 с.
Толубко В. Б., Бут Ю. І., Косевцов В. О. Основні закономірності сучасних локальних війн та збройних конфліктів. – К.: НАОУ,
2002. – 68 с.
Воєнно-політична обстановка в різних регіонах світу http://mil.in.ua/news/svit/5013-voienno-politychna-obstanovka-v-riznykh-rehionakh-svitu3
2

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Поняття рівнів оцінки воєнно-політичної обстановки
та їх зміст
2. Основні критерії оцінки воєнно-політичної обстановки
3

ПЕРШЕ ПИТАННЯ
Поняття рівнів оцінки воєнно-політичної обстановки та їх зміст
4

Реалізація воєнної політики суб’єктами воєнно-політичної діяльності породжує відповідні воєнно-політичні відносини, які в конкретних часових межах доцільно розглядати як відповідні стани.
5
Воєнно-політичні відносини (ВПВ) – сукупність намірів і дій сторін (держав, коаліцій держав, міжнародних корпорацій, політичних партій, блоків, груп населення), спрямованих на досягнення власних інтересів із застосуванням усіх наявних інструментів, у тому числі воєнної сили, у політичній, воєнній, економічній та інших сферах життєдіяльності.
(Воєнна доктрина України)

Воєнно-політичні відносини представляють собою сукупність взаємозв’язаних, взаємозалежних і взаємоперехідних один в одного особливих станів і ситуацій.
6
Воєнно-політична обстановка (ВПО) – стан воєнно-політичних відносин між сторонами з наявних питань відносин на певний момент (період) часу.
(Воєнна доктрина України)
Для визначення цих станів, котрі, в свою чергу, являються етапами (ступенями) процесу розвитку воєнно-політичних відносин використовується поняття "воєнно-політична обстановка".

Критерії оцінки ВПО:
Геополітичний простір, на якому здійснюється оцінка.
Рівень бойових завдань, що можуть бути визначеними військам у випадку прийняття рішення про їх використання.
7
Рівні оцінки ВПО за геополітичними характеристиками:
глобальний
регіональний
локальний
Глобальний рівень – передбачає визначення стану ВПВ, що є визначальними або домінуючими для даного часу розвитку світового співтовариства в цілому.

Основні проблеми сучасності при оцінці ВПО на глобальному рівні:
8
1-ша - це стан і тенденції розвитку ВПВ між основними центрами сили сучасності (США, Західною Європою, РФ, Китаєм, Японією), а також поведінка країн, що належать до “не декларованих ядерних держав ” (Індія, Ізраїль, Пакистан).
2-га - це особливості політичної поведінки та рівень активності ісламського фундаменталізму в різних регіонах планети.
3-тя - це військ-політ процеси, що розвиваються на пострадянському просторі, на території колишніх радянських республік.
4-та - це “гарячі точки ” планети, а також тенденції їх розвитку.

Основні проблеми сучасності при оцінці ВПО
на регіональному рівні:
9
1-ша - полягає в аналізі системи ВПВ між країнами регіону з точки зору наявності чи відсутності системи колективної безпеки, або наявності договорів з метою регіональної безпеки, вирішення питання розподілу (перерозподілу) територій.
2-га - визначення потенційного або реального джерела війни (воєнного конфлікту) в регіоні, явних і прихованих суперечностей, які можуть призвести до збройного насильства.
3-тя - формування вихідних позицій для стабілізації ВПВ в регіоні, визначенні засобів і шляхів нейтралізації загрози переростання соц-політ. суперечностей у воєнний конфлікт.
Регіональний рівень – характеризує стан ВПВ у тому чи іншому регіоні.

Таким чином, дослідження і оцінка ВПО на регіональному рівні, з одного боку, визначає стан та тенденції розвитку ВПВ з точки зору регіональної безпеки, а з другого – її вплив на розвиток військово-політичної ситуації на глобальному рівні.
10
Локальний рівень передбачає оцінку стану ВПВ між двома-трьома сусідніми країнами та можливого характеру їх розвитку у зв’язку із загостренням суперечностей між ними.

чітке уявлення і достатня інформація про соц-політ. відносини у власній країні та у сусідніх країнах;
стан ВПВ власної країни з безпосередніми сусідами;
система ВПВ в регіоні;
наявність і ефективність систем регіон\безпеки;
особливості і тенденції розвитку світового полі\процесу;
співвідношення політ. і силових засобів розв’язання глобальних та регіон\проблем.
11
Схема геополітичного підходу до оцінки ВПО

Геополітичний підхід до оцінки ВПО –
передбачає комплексне дослідження ВПВ від найвищого, глобального рівня до локального рівня їх організації, а також до внутрішніх (в окремих випадках) соц-політ. відносин. Це дає змогу перейти від аналізу соц-політ відносин, кожної окремої країни, до пізнання особливостей і тенденцій розвитку світового співтовариства в цілому.
12

Рівні оцінки ВПО за рівнем бойових завдань:
1. Стратегічний рівень:
реалізується вищим військ-політ керівництвом країни і є невід’ємною складовою частиною стратегічного планування та ведення війни в цілому;
Головне - визначити реальний стан ВПВ у найширшому геополітичному просторі, виявити тенденції їх розвитку на якомога дальшу перспективу в часі і на цих засадах прийняти рішення стосовно початку, припинення чи продовження війни.
13

Оперативний рівень:
співпадає з завданнями фронтової або армійської військової операції;
з точки зору геополітичного простору на цьому рівні проводиться оцінка ВПО від стратегічно важливих населених пунктів до цілих регіонів.
співпадає з рівнем бойових завдань від посиленого батальйону до дивізії включно.
оцінка морально-політ і псих. стану о\с своїх військ і противника, соц-політ відносин в районі бойових дій, ставлення місцевого населення до війни, своїх військ і військ противника тощо.
Тактичний рівень:
14

Таким чином, оцінка ВПО з позицій геополітичних характе-ристик і бойових завдань військ повинна вестися у повному обсязі як у воєнний, так і в мирний час.
15
ВИСНОВОК
ДО ПЕРШОГО ПИТАННЯ

ДРУГЕ ПИТАННЯ
Основні критерії оцінки воєнно-політичної обстановки
16

4.
1.
2.
3.
Фактори які обумовлюють військову могутність держави:
17
економічний потенціал;
соціальний потенціал;
науковий потенціал;
духовний (моральний) потенціал суспільства;
5.
військовий потенціал.

Основні етапи роботи по вивченню і оцінці ВПО:
Підготовчий етап – рішення організа-ційних питань, методологічних і методичних задач.
визначення об’єкту вивчення, цілі і задачі;
хто залучений до роботи;
визначення часу як на збір інформації так і на її обробку;
форма, в якій повинні бути надані результати.
18

Основний етап – процес аналізу, оцінки і узагальнення ВПО, прогнозування її можливих змін у найближчий час, чи далекому або недалекому майбутньому. Практичне використання результатів оцінки ВПО.
Заключний етап – оформлення і представлення отриманих результатів органам державного і воєнного управління у формі воєнно-політ. огляду, доповідної записки, а в деяких випадках - і у формі пропозицій.
19

4.
1.
2.
3.
Групи головних джерел для аналізу
і оцінки ВПО
20
Офіційні відкриті документи державних, військових органів, впливових суспільних організацій (виступи керівників, заяви, декларації, звернення, маніфести, офіційні ноти інш.). Особлива увага на воєнні доктрини, директиви і накази військ\керівництва.
Інформаційні і довідкові матеріали з різних сфер суспільн\ життя, в тому числі і з військ\питань, які відкрито друкуються різними закладами і відомствами.
Засоби масової інформації, газети, журнали, радіо, телебачення, інтернет.
Закриті матеріали, які добуваються спеціальними органами і службами.

Групи критеріїв оцінки ВПО
Оцінка наступних показників:
нац\прибуток держави;
нац\прибуток на душу населення;
розвиток промисловості й продуктивність праці у промисловості;
розвиток сільск\господарства й продуктивність праці у ньому;
динаміка промислового й сільс\подарського виробництва (спад, стабілізація чи піднесення).
1. Зіставлення воєнно-економ\потенціалів, якими характеризуються суб’єкти ВПО.
21

Оцінка наступних показників:
характер відносин між соц\групами, верствами у соц\структурі суспільства;
особливості стосунків між етнічними спільнотами;
широта соц\бази державної влади, наявність та організованість опозиції;
рівень підтримання населенням внутрішньої політики держави;
наявність сепаратистських сил та їх готовність до активних дій;
стан міжконфесійних відносин.
2. Оцінюються й порівнюються соціальні потенціали країн.
22

Оцінка наступних показників:
рівень розвитку фундаментальної науки, стан прикладних наукових-розробок;
кадровий потенціал науки, в тому числі - воєнної науки;
інформ\забезпечення наукових досліджень та освіти;
мат-технічне й технологічне забезпечення науки та інші.
3. Оцінюються та порівнюються наукові потенціали й можливості їх використання у воєнно-політ\цілях.
23

Оцінка наступних показників:
стан духовного розвитку суспільства, основні моральні цінності і загальна система цінностей і ціннісних орієнтацій населення;
морально-псих\готовність населення, особливо молодого-покоління захищати вітчизну зі зброєю в руках.
4. Розглядаються й оцінюються морально-політ\потенціали суспільства та збройних сил.
24

Оцінка наступних показників:
кількості і якості стратег. і оператив-тактичних наступ. озброєнь;
якості підготовки о\с збройних сил;
професійної підготовки й досвіду командного й керівного складу;
кількості і якості озброєння і бойової техніки;
якості, стійкості й надійності управління військами.
5. Аналізується й оцінюється воєнний потенціал.
25

Алгоритм дій суб’єкта оцінки
На основі наявної інформації визначаються центри (полюси) сили у світі (регіоні, локальному просторі), тобто найбільш могутні у воєн\відношенні держави. Виявляються основні інтереси, напрямки і пріоритети зовнішньої й в\політики цих держав, суперечностей між ними.
Визначаються головні суб’єкти ВПО у світі (регіоні або локальному просторі), суперечності між якими вирішальне впливають на її розвиток.
Аналізується й оцінюється конкретне співвідношення потенціалів, що складають в\могутність держав - суб’єктів ВПО, перш за все — співвідношення сил між реальними центрами сили.
26

Проводиться порівняльний аналіз змісту й характеру воєнних доктрин (їх воєнно-політ, воєнно-стратег, воєнно-економ. та інших аспектів) протистоячих держав, а також їх коаліцій.
Аналізуються і оцінюються з точки зору їх змісту й характеру реальні воєнно-політ\події, процеси, явища, тенденції їх розвитку.
Аналізується й оцінюється внутрішня соц-політ. обстановка в державі, сусідніх країнах. Робиться висновок про рівень внутрішньої загрози нац\безпеці і можливість ускладнення ВПО на кордонах держави внаслідок загострення внутрішніх соц-політ. відносин у сусідніх країнах.
27

На основі оцінки співвідношення потенціалів в\могутності основних центрів сили (пп. 1,2,3) і сусідніх країн (п.4), а також аналізу і оцінки реальних воєнно-політичних процесів і подій (п.5) робиться висновок про рівень зовнішньої воєнної небезпеки й можливості ускладнення ВПО на кордонах держави, визначаються заходи щодо зменшення і зняття цієї небезпеки.
Аналізуються й оцінюються склад, розстановка й потенціали можливих союзників (фактичних й імовірних), визначаються нейтральні в цих процесах сили та можливі варіанти і напрямки припинення їх нейтралітету.
На основі аналізу й оцінки ВПО розробляється прогноз її розвитку.
28

При аналізі воєнно-політ. (соц-політ.) обстановки по кожному елементу формуються часткові висновки, визначаються позитивні і негативні сторони.
29
Для найбільшої ефективності робота по оцінці воєнно-політ. (соц-політ) обстановки здійснюється органами виховної роботи та органами розвідки (п.2;3) постійно у мирний та воєнний час.
Загальні висновки з оцінки повинні стати основою рекомендацій для задуму та рішень командира.