Теоретичні основи впорядкування сільськогосподарських територій

Земля - особливий об'єкт суспільних відносин

Просторова структура сільськогосподарської території
За просторовими ознаками виділяють три основні групи елементів впорядкування сільськогосподарської території :
1. Центри
2. Лінійні елементи
3. Площинні елементи

На розмір сільськогосподарського землекористування впливають:
- Виробничий напрям
- Населені пункти
- Природні умови
- Конфігурація земельних масивів
-Трудові ресурси
- Наявність основних і оборотних фондів
- Інші

Розрахункову площу землекористування встановлюють на основі рекомендацій наукових установ для визначення виробничих типів господарств, а також наукових методів, таких як:
- метод аналогів,
- метод статистичних угрупувань і середніх величин,
- метод балансових розрахунків,
- розрахунково-конструктивний (або розрахунково-варіантний) метод,
- метод економіко-математичного й економіко-статистичного моделювання

Взаємозв’язок розмірів виробництва і території в сільському господарстві виявляється у трьох аспектах:
Технологічному ​
(загальна площа і склад угідь повинні відповідати запланованим обсягам виробництва)​
Територіальному
(організація землекористування як об'єкта господарювання) ​
Соціально-правовому
(організація соціальних та еколого-економічних відносин власності)

Раціонально утворене землекористування повинне відповідати наступним вимогам:

Усунення недоліків в землекористуванні досягається наступними основними способами: