З любов'ю до батьківщини в європейській спільноті

Гурток «Спортивний туризм»
КЗ «Центр дитячої творчості м.Тернівка»
Керівник – Стаднік Юлія Валентинівна
Учасники – Мартинова Ангеліна
Поздняков Євгеній

Довідкові дані про маршрут:
Довжина маршруту: 21 км
Засіб пересування: велосипед
Покриття: 95 % асфальт, каміння
Вікова категорія учасників: 14-16 років
Сезон проведення: травень-вересень 2017 року
Час проведення: 10 годин

«Гордість нашого міста»
Туристично-екскурсійний маршрут направлений на ознайомлення вихованців з промисловою зоною району, духовною спадщиною та природними пам’ятками.
Метою нашої велоекскурсії є запровадження та популяризація нового туристично-екскурсійного маршруту, де основою є вивчення об’єктів промисловості. Проходження маршруту надасть вихованцям змогу більш детально ознайомитись з промисловою та духовною сторінкою рідного краю.

Нитка маршруту:
Автостанція м. Тернівка – Храм Іоанна Богослова – шахта Західно-Донбаська шахтоуправління «Тернівське» – розливи р. Самара – шахта Павлоградська – Центральна збагачувальна фабрика – ДВАТ «Шахта імені Героїв Космосу» – с. Вербки

Опис маршруту
Перша зупинка нашої велоекскурсії – Храм Іоанна Богослова. Раніше це була церква Іоанна Богослова, яка знаходилась на вулиці Леніна. Про це йдеться мова у звітах релігiйного чиновника Феодосiя Макаревського. Церква була закладена у 1781р., а збудована вже у 1782р. У радянські часи споруда була осквернена: зняті куполи i в II половинi 30-х років переоблаштована на клуб, де розважаласъ молодь. У роки Другої світової війни церкву остаточно розiбрали для будiвництва переправи через річку Tepнівкa. В 2003 році Храм Іоанна Богослова був знову побудований на вулиці Ігоря Петрова.

Зупинка 2
Відвідання музею шахтарської слави шахти «Західно-Донбаська».
Музей був відкритий 29.12.2005р., отримав звання «Народний музей» у 2007 році та став найкращим музеєм вугільної промисловості України. Величезна кількість стендів та експонатів розповідають про історію шахти, про мужність шахтарів в критичних ситуаціях. Музей має більш ніж 1000 експонатів. Найцікавіші – меморіальна дошка 1979 року, старовинна лампа 1950 року, колекція українського бурштину.

Зупинка 3
Розливи ріки Самара є звивистими, утворюють лимани, подекуди заболочені озера. Характеризуються величезною кількістю підземних джерел, тому навіть влітку вода є прохолодною.
Місце, де тепер річка Тернівка впадає до річки Самари, зникло від підтоплення шахтними водами. Утворилося озеро. За спогадами старожилів там стояли кам'яні баби.

Зупинка 4
Завітаємо до шахтоуправління «Павлоградське». Шахта стала до ладу у 1968 р з проектною потужністю 1,2 млн т. на рік. Максимальна глибина 235 м. Підприємство входить в трійку лідерів ДТЕК за темпами вугільного добування.
Від виконання виробничих показників залежить стабільна робота теплоелектростанцій, працюючих на газових марках вугілля.
Паливо ДТЕК ШУ Павлоградське, після збагачення, отримують Запорізька, Курахівська, Бурштинська, Ладижинська та Зуєвська ТЕС.

Зупинка 5
Екскурсія територією Центральної збагачувальної фабрики Павлоградська. Це одне з перших підприємств Західного Донбасу. 41 рік поспіль, цілодобово, тут відбувається збагачення вугілля.
ЦЗФ Павлоградська обробляє вугілля середньої зольності 45-50%, яке надходить з двох найбільших шахт ДТЕК, розміщених в Західному Донбасі – ім. Героїв Космосу та Благодатна.
Результатом обробки і збагачення в 2015 році фабрика випустила 2,4 млн тон концентрату. Цього об’єму в середньому достатньо для забезпечення безперервної роботи однієї ТЕС в нормальному режимі протягом більш ніж одного року.

Зупинка 6
ДВАТ «Шахта імені Героїв Космосу».
Стала до ладу у 1978 р. Проектна потужність 1,5 млн т. вугілля на рік. У 2016 році було добуто 4,5 млн тон вугілля. Це найбільший показник річного видобутку на Україні. Вугілля, добуте колективом ШУ, використовується половиною ТЕС України.

Зупинка 7
Село Вербки.
Меморіал Слави, який було відкрито на місці братських могил Партизан Громадянської війни, які загинули при визволені від інтервентів петлюровців в м. Павлоград, в грудні 1918 року і мирних жителів закатованих денікінцями в 1919 році, а також рядових воїнів, які загинули під час звільнення с. Вербки у лютому – вересні 1943 року. В Меморіалі Слави поховано – 497 чоловік.

Страшні голодні 1932 – 1933 роки не оминули села. За непокору владі, саботаж, зрив плану заготівель (як зазначалося у постанові Раднаркому УРСР і ЦККП (б)У від 6 грудня 1932 р.) село Вербки стоїть першим у списку шести сіл України, занесених на чорну дошку. Негайно було призупинено довіз товарів, кооперативну і державну торгівлю, вивезено з крамниць усі наявні товари. Село голодувало, вимирало… 161 людину втрачено.

Зупинка 8
Храм Успенія Божої Матері (Свято-Успенська церква)
Це одна з найбільших і найстаріших церков Західного Донбасу – їй 127 років. Храм був збудований в 1889 році і діяв аж до 1958 р. Його закрили, купола знесли, а саму будівлю перебудували під сільський клуб. По периметру оточили будівлями, які опісля перетворили в магазини. Люди поруч облаштували невеличку будівлю під церкву. 17.11.2005 року, через коротке замикання, в одному з торгових приміщень сталася пожежа. Всі будівлі згоріли, буди пошкоджені і стіни церкви. Лише тоді, коли пошкоджені руїни були непотрібні, прочани змогли через суд повернути і відродити святиню. 28.05.2016 відбулося відкриття реставрованого Храму Успенія Божої Матері.

Схема маршруту