Функції м’язів та процес їх скорочення

Так, двоголовий м’яз плеча при скороченні наближує передпліччя до тулуба.

Скорочуючись, м’яз виконує велику роботу і, як активний орган, характеризується інтенсивним обміном речовин, що здійснюється за допомогою кровоносних судин, якими кров доставляє кисень і поживні речовини, а виносить продукти обміну.

За скорочення відповідають два види філаментів:
Міозинові філаменти (товсті скоротливі нитки).
Актинові філаменти (короткі).

Робота м’язів регулюється нервовою системою. Нервові волокна, які є у м’язі, називаються пропріорецепторами. У м’язовій тканині містяться рецептори у вигляді нервово-м’язового веретена. Рецептори сприймають і відбивають ступінь скорочення й розтягування м’язів.

А зараз ми з вами повторимо з яких шести етапів відбувається механізм скорочення м’язів.

Скорочення м’язів пов’язане з перетворенням хімічної енергії на механічну роботу. Якщо м’яз, скоротившись, в стані напруження утримує тягар, така робота називається статичною. Якщо ж скорочення м’яза чергується з його розслабленням і при цьому тіло людини або його окремі органи переміщуються в просторі, то в цьому випадку робота називається динамічною.

Як ви вже зрозуміли м’язи мають здатність і до скорочення, і до розслаблення,
але також вони можуть постійно підтримувати тонус, завдяки цьому м’яз протидіє розтягуванню.

Тонус регулюється ЦНС й має рефлекторний характер, тобто він виникає внаслідок нервових імпульсів, що генеруються у пропріорецепторах м’язів і особливо при їх розтягуванні. В разі перерізування нервів м’язи втрачають тонус і стають дуже м’якими.

Постійне тренування м’язів сприяє збільшенню їх об’єму й сили, стимулює роботу серцево-судинної й дихальної систем.
У тренованих людей частота дихання зменшується до 8-10 дихальних рухів за хвилину, проти 16-20 у нетренованих.