Презентации, доклады, проекты по биологии

Рост и развитие. Этапы онтогенеза растений и животных
Рост и развитие. Этапы онтогенеза растений и животных
Онтогенез Эмбрионогенез Постэмбрионогенез Р О Ж Д Е Н И Я Внутреннее оплодотворение, происходящее внутри половых органов особи. Внешнее оплодотворение, при котором половые клетки сливаются вне организма. Прямое развитие Непрямое развитие до после Без изменения Позвоночные животные Такие как млекопитающиеся, Пресмыкающиеся Сумчатые Плацентарные С метаморфозом Рыбы, земноводные Неполное превращение Полное превращение У насекомых Прямое развитие Из яйцевых оболочек или из тела матери выходит организм небольших размеров, способный самостоятельно существовать и активно питаться. В нем заложены все основные органы, свойственные взрослому животному Постэмбриональное развитие сводится в основном к росту и половому созреванию
Продолжить чтение
Комплексоутворення в бiологiчних системах
Комплексоутворення в бiологiчних системах
прості сполуки складні сполуки комплекснi сполуки типи хiмiчних сполук За своїм складом хімічні сполуки поділяються на прості та складні. Наприк-лад, H2, O2, Cl2, N2 – прості сполуки; H2O, H2S04, HCl, KOH, NH3, NO2 – складні сполуки. В кінці ХІХ століття були одержані ще більш складні за своєю структурою і складом молекулярні сполуки, які назвали комплекс-ними, наприклад: K3[Fe(CN)6], [Zn(NH3)4](OH)2, Br2[Pt(NH3)4Cl2]. Молекули складаються з атомів одного елементу. У хімічних реакціях не можуть розкладатися з утворенням інших речовин. Молекули складаються з атомів різних хімічних елементів. У хімічних реакціях розкладаються з утворенням декількох інших речовин. Сполуки, кристалічні решітки яких складаються з комплексних груп, утворених внаслідок взаємодії йонів або молекул, здатних існувати самостійно. Pt Cl Cl N N N N H H H H H H H H H H H O O H H O O K H O O N N H H H H Альфред Вернер Головною ознакою комплексних сполук є координація, тому їх називають координаційними. У 1893 році швейцарський хімік Альфред Вернер створив теорію, яка дозволила пояснити особливості будови комплексних (коорди-наційних) сполук. Згідно з цією теорією в кожній комплексній сполуці є комплексоутворювач − центральний атом (йон), навколо якого розташова-ні (координовані) в певному порядку інші йони, атоми або молекули, які називають лігандами (адендами). Комплексоутворювач зв’язаний з ліган-дами полярним ковалентним зв’язком за донорно–акцепторним механіз-мом. Комплексоутворювач разом з лігандами складають внутрішню коор-динаційну сферу комплексу. координаційнi сполуки комплексоутворювач − центральний атом (йон) ліганд (аденд) внутрішня координаційна сфера
Продолжить чтение
Тарас Григорович Шевченко
Тарас Григорович Шевченко
- «Кобзар» - «Гайдамаки» - «Єретик» - «Кавказ» - «Великий льох» - «Сон» - «Катерина» - «Наймичка» - «Неофіти» - «І мертвим, і живим…» - «Назар Сто-доля» - «Художник» - «Щоденник». Житэвий шлях поета Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринця,у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Коли Тарасові було два роки, родина переїхала до села Кирилівка. У 1822 році батько віддав сина в науку до дяка. 1823 року померла мати Тараса. Батько одружився вдруге з Терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей. З того часу в родині точилися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми. Після смерті батька мачуха вижила його з батьківської оселі, і Тарас жив у кирилівського дяка-п’яниці Петра Богорського. У 1829 році Тарас став служником-козачком пана Енгельгардта, згодом переїхав з ним до Петербурга. У 1832 році пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяева.Одного разу, перемальовуючи статуї в Літньому саду, Шевченко зустрів земляка — художника І. Сошенка, який познайомив його з видатними діячами російської й української культур (К. Брюлловим, В. Григоровичем, О. Венеціановим, В. Жуковським, Є. Іребінкою). У 1837 році Тарас Шевченко написав поему «Причинна», 22 квітня 1838 року спільними зусиллями згаданих митців Шевченко був викуплений з кріпацтва.У 1843 — 1845 роках поет відвідав Україну.  За кілька місяців він устиг побувати багатьох місцях України. 5 квітня 1847 року Шевченка було заарештовано і відправлено до Петербурга. Тут, у казематі, провів Тарас Григорович квітень і травень. Проте Шевченка звинувачували, головним чином, не в участі в Кирило-Мефодіївському братстві, а в написанні революційних творів. Після закінчення слідства поет засланий до Оренбурзького окремого корпусу рядовим солдатом на 10 років без права писати та малювати. Але Шевченко продовжував писати, ховаючись від унтерів та офіцерів, на випадково знайдених шматках обгорткового паперу оцупком олівця, хтозна-як добутого. На початку 1857 року друзі поета отримали царський дозвіл на його звільнення, але офіційного дозволу Шевченку довелось чекати аж до серпня. Повернення поета до Петербурга вітали всі прогресивні сили країни. У 1859 році Шевченко отримав дозвіл повернутися в Україну
Продолжить чтение