Випробування металів та сплавів на твердість за методом. Лабораторна робота №2

Содержание

Слайд 2

Мета роботи – ознайомитися з будовою й принципом дії твердоміра Брінеля типу

Мета роботи – ознайомитися з будовою й принципом дії твердоміра Брінеля типу
ТБ 5004; навчитися обирати режими випробувань; виконувати дослідження на твердість за Брінелем зразків сталей та кольорових металів.

Обладнання, матеріали та інструмент – автоматичний важільний прилад ТБ 5004; зразки для виконання дослідів; шліфувальний папір; штангенциркуль; мікроскопи МПБ-2.
Зміст роботи – вивчити теоретичні відомості. Ознайомитися з будовою та принципом дії твердоміра Брінеля. Виконати випробування на твердість. Навчитися вимірювати твердість за Брінелем. Оформити протокол досліджень, намалювати необхідні рисунки.

Слайд 3

Короткі теоретичні відомості

Твердість – це властивість матеріалу опиратися
місцевому пластичному деформуванню при

Короткі теоретичні відомості Твердість – це властивість матеріалу опиратися місцевому пластичному деформуванню
контактній
дії на нього більш твердого тіла (стандартного індентора), який не деформується при втискуванні.
Метод Брінеля зводиться до статичного вдавлювання у поверхню вимірюваного матеріалу під навантаженням Рв (кГс) загартованої сталевої кульки певного діаметру D, мм. За величиною відбитка кульки d, мм (глибина h) визначають число твердості, користуючись формулою: HB = P/F,
де F – площа поверхні відбитка кульки, мм2.
Позначивши площу сферичного відбитка через діаметр кульки
одержимо формулу, за якою можна визначити твердість:

Слайд 4

Твердість за Брінелем (НВ) визначається у кгс/мм2 або в МПа. Навантаження, його

Твердість за Брінелем (НВ) визначається у кгс/мм2 або в МПа. Навантаження, його
тривалість та діаметр кульки обирають відповідно до таблиці. Діаметр кульки залежить від товщини виробу. Для випробувань використовують стальні загартовані кульки діаметром 2,5, 5 та 10 мм. Для невеличких виробів враховуються також розміри поверхні і відстань від центру відбитка до краю виробу повинна складати не менше 2,5d, а між центрами сусідніх відбитків – не менше 4d (якщо В < 350, то ці відстані складають відповідно 3d та 6d).

Рис. 2.1 Схема випробувань на твердість за Брінелем

Слайд 5

Навантаження обирають залежно від діаметра кульки та вимірюваної твердості, яку оцінюють приблизно

Навантаження обирають залежно від діаметра кульки та вимірюваної твердості, яку оцінюють приблизно
з урахуванням природи матеріалу та способу його обробки.


Таблиця 2.1
Залежність діаметра кульки й навантаження від твердості й товщини зразка

Слайд 6


Таблиця 2.2

Таблиця 2.2

Слайд 7

До переваг цього методу відносять його надійність та конструктивну простоту використаних приладів.

До переваг цього методу відносять його надійність та конструктивну простоту використаних приладів.
Крім того, на основі твердості за Брінелем можна приблизно визначити межу міцності при розтягуванні: σ = k*HB, де k – перевідний безрозмірний коефіцієнт, який залежить від матеріалу (для сталі, наприклад, він дорівнює 0,34…0,36).

Недоліки: цей метод не дозволяє випробувати матеріали з твердістю понад 4500 Мпа (може деформуватися загартована кулька) або товщиною менше 1 мм. Необхідно ретельно шліфувати поверхню зразка, регулювати час витримки під навантаженням, вести пошук за результатами випробувань у таблицях тощо.

Слайд 8

Техніка безпеки

Перед початком роботи перевірити заземлення.
Забороняється регулювання й настроювання приладу під час

Техніка безпеки Перед початком роботи перевірити заземлення. Забороняється регулювання й настроювання приладу
роботи.
Вантажі на підвісці розташовувати пазами під 90о відносно один одного.
Забороняється самостійно працювати на приладі без спеціального інструктажу та дозволу викладача.

Слайд 9

Порядок виконання роботи:

1. Ознайомитися з будовою та принципом дії твердоміра Брінеля.
Підготувати зразок до

Порядок виконання роботи: 1. Ознайомитися з будовою та принципом дії твердоміра Брінеля.
випробувань: бруд, окалину, фарбу та інше
видалити дрібним шліфувальним папером.
Знаючи марку сталі або сплаву зразків, визначити передбачену твердість
(табл. 2.2.).
4. Виміряти товщину зразка.
5. Керуючись таблицею 2.1 підібрати режим випробування: навантаження Р, діаметр кульки d, час витримки під навантаженням t.
6. Установити на підвіску вантаж відповідно до обраного навантаження. Закріпити в оправці кульку потрібного діаметра. Установити необхідну витримку.
7. Покласти деталь (зразок) на предметний столик. Обертаючи маховик, підвести зразок до контакту з кулькою (до клацання). Тим самим буде прикладене попереднє навантаження силою 1 кН, що необхідно для забезпечення однакових зусиль навантаження зразків.
8. Увімкнути прилад. У момент прикладання повного навантаження засвітиться сигнальна лампочка. На початку розвантажування вона погасне. Дещо пізніше зупиниться електродвигун.
9. Обертаючи маховик проти годинникової стрілки, звільнити зразок й зняти його зі столика.

Слайд 10

Порядок виконання роботи:
Виміряти мікроскопом МПБ-2 діаметр відбитка кульки у двох напрямках

Порядок виконання роботи: Виміряти мікроскопом МПБ-2 діаметр відбитка кульки у двох напрямках
(під кутом 90 град.) і визначити dср.
11. В [3, додаток 1] знайти число твердості за Брінелем, заповнити протокол випробувань

Рис. 2.2 Схема відліку за шкалою мікроскопа

Слайд 11

Таблиця 2.3

Таблиця 2.3

Слайд 12

Звіт про виконану роботу повинен містити:

Формулу визначення твердості за
Брінелем із

Звіт про виконану роботу повинен містити: Формулу визначення твердості за Брінелем із
необхідними поясненнями;
Протокол випробувань (табл. 2.3), рис. 2.3.;
Висновки;
4. Письмові відповіді на контрольні питання.
Имя файла: Випробування-металів-та-сплавів-на-твердість-за-методом.-Лабораторна-робота-№2.pptx
Количество просмотров: 46
Количество скачиваний: 0