Презентации, доклады, проекты по физике

Центральне розтягання (стискання) стержня
Центральне розтягання (стискання) стержня
Поздовжні сили при розтяганні (стисканні) та їхнє визначення Центральним розтяганням (центральним стисканням) називають такий вид деформації, коли в поперечному перерізі стержня з шести можливих внутрішніх силових факторів виникає лише один - поздовжня сила N. Для визначення поздовжніх сил у стержні використовують метод перерізів (рис. 1). Рис. 1 Для перерізу І – І рівняння рівноваги Для перерізу ІІ – ІІ рівняння рівноваги Поздовжня сила в даному поперечному перерізі дорівнює сумі проекцій усіх зовнішніх сил, розташованих з одного боку від цього перерізу, на вісь, паралельну до осі стержня. Поздовжня сила, яка викликає розтягання, спрямована від перерізу є додатною, а поздовжня сила, яка викликає стискання, спрямована до перерізу є від’ємною. В тому разі, коли напрям поздовжньої сили заздалегідь невідомий, її спрямовують від перерізу. Якщо з рівнянь рівноваги поздовжня сила отримана зі знаком плюс, то стержень розтягнутий, якщо зі знаком мінус – то стиснутий. 2 . 2. Напруження в поперечних і в похилих перерізах стержня при розтяганні (стисканні) Напруження у поперечному перерізі стержня Поздовжня сила N, що виникає в поперечному перерізі стержня, є рівнодійною внутрішніх нормальних зусиль, розподілених по площі поперечного перерізу А. Зв’язок поздовжньої сили з нормальними напруженнями σ, які виникають у цьому перерізі, виражають так За умови виконання гіпотези плоских перерізів: Це дозволяє у формулі (1) напруження винести за знак інтеграла (1) (2) (3) З формули (2) маємо нормальне напруження у поперечному перерізі.: 3
Продолжить чтение
Акустичне явище грім
Акустичне явище грім
гром Грім - акустичне явище, яке супроводжується електричними розрядами блискавки під час грози. Звідки ж береться грім? Все просто. З одного боку - заряджене небо (в хмарах багато води, в воді повно електричних зарядів). З іншого ж - заряджена Земля. Коли дуже багато енергії, необхідно, щоб вона кудись вихлюпнулася і ніяк інакше, так як буде катастрофа (потужний вибух). Енергія накопичується, і в один прекрасний момент вивільняється, утворюючи при цьому велику іскру, яку ми бачимо на небі. У той же самий момент вона вдаряє, проходить через повітря, який в свою чергу, під впливом різкого підвищення тиску миттєво нагрівається до 30000 ° С (для порівняння температура Сонця 6000 ° С), розширюється і ми чуємо грім. Так як звук поширюється повільніше світла, то спочатку ми бачимо спалах, а потім чуємо удар.
Продолжить чтение
Дифракция света
Дифракция света
ПРИНЦИП ГЮЙГЕНСА-ФРЕНЕЛЯ Дифракцией любое отклонение распространения волн вблизи препятствий от законов геометрической оптики Явление дифракции объясняется с помощью принципа Гюйгенса, согласно которому каждая точка, до которой доходит волна, служит центром вторичных волн, а огибающая этих волн задает положение волнового фронта в следующий момент времени. Т.е. световая волна, возбуждаемая каким-либо источником S, может быть представлена как результат суперпозиции когерентных вторичных волн. Обычно в качестве этой поверхности выбирают одну из волновых поверхностей, поэтому все фиктивные источники действуют синфазно. Исключается возможность возникновения обратных вторичных волн. Если точка наблюдения расположена достаточно далеко от препятствия и в точку наблюдения после взаимодействия с неоднородностью приходит плоская волна, то говорят о дифракции Фраунгофера. Если точка наблюдения расположена недалеко от препятствия и в точку наблюдения после взаимодействия с неоднородностью приходит сферическая волна, в таком случае говорят о дифракции Френеля. Принцип Гюйгенса-Френеля позволяет приближенно решать дифракционные задачи. В соответствии с этим принципом вторичные волны когерентны, так как они возбуждены одной и той же первичной волной. Результирующее поле в точке наблюдения P может быть найдено как результат интерференции вторичных волн.
Продолжить чтение
Программируемые сопротивления
Программируемые сопротивления
Введение Программируемые сопротивления 3. Теорема минимальной реализации программно-управляемых сопротивлений 4. Четыре схемы программируемых сопротивлений 5. Минимальная реализация схем для режима одиночного переключения 6. Минимальная реализация схем для режима группового переключения 7. Расчет программируемых сопротивлений/проводимостей 8. Программируемые делители Лекция 9 ПЛАН Лекция 9 Введение Современные приборы для измерений зачастую имеют модульную конструкцию. Каждый модуль состоит из большого числа микросхем, к внутренним элементам которых нет никакого доступа. Теряется гибкость в управлении такими приборами, поскольку нет никакой возможности изменять параметры микросхем. Однако, если ряд элементов с разными значениями или характеристиками объединить в одну микросхему и управлять ими при помощи программируемых ключей, можно достаточно легко перестраивать параметры всей измерительной системы. К таким элементам относятся программно-управляемых сопротивления, усилители, фильтры и т.д.
Продолжить чтение