Теодор Драйзер

Теодор Драйзер - американський письменник і громадський діяч.
Теодор Драйзер, дев'ята дитина в сім'ї, народився 27 серпня 1871. У 1887 закінчив школу. У 1889 вступив в Індіанський університет в Блумінгтоні. Через рік припинив навчання через те, що не зміг оплачувати навчання. Після працював клерком, візником фургона пральні.
Коротко про Теодора Драйзера:

У 1892-1894 був репортером в газетах Піттсбурга, Толедо, Чикаго і Сент-Луїса. У 1894 переїхав до Нью-Йорк. Його брат Поль Дрессер організовує музичний журнал Every Month, і Драйзер починає працювати в ньому редактором. У 1897 залишає журнал. Писав на замовлення для Metropolitan, Harper's, Cosmopolitan.
Життя після навчання:

У «Галереї жінок» (1928) зібрані біографічні нариси Драйзера, так само як і в книзі «Дванадцять чоловіків». Драйзер звертається до самих різних суспільних верств, вишукуючи в них оригінальних, видатних людей. Але «Галерея жінок» різко відрізняється від «Дванадцяти чоловіків» тим, що Драйзер підкреслює сексуальне, саме в статевому шукає він пояснення не тільки чисто суб'єктивних, а й соціальних вчинків і процесів. Роман Драйзера - «Божевілля» (1929) представляє собою ряд любовних епізодів, об'єднаних тим, що в центрі їх поставлений один герой - сам автор.
Поетична діяльність:

У 1930 кандидатура Драйзера було висунуто на здобуття Нобелівської премії з літератури.
У травні 1931 виходить автобіографічна книга Драйзера «Зоря», де він описав своє дитинство і юність.
Слава розкинулась по всім куточкам планети тому у 1927 Драйзер прийняв запрошення відвідати СРСР і взяти участь в святкуванні десятої річниці Жовтневої революції. На початку листопада він прибув в Радянський Союз і 7 листопада був на Красній площі. В ході свого 77-денної подорожі Драйзер побував у Ленінграді, Києві, Харкові, Ростові-на-Дону, Баку, Тбілісі, Одесі та інших радянських містах, зустрічався з Володимиром Маяковським і Ейзенштейном. Після поїздки опублікував книгу «Драйзер дивиться на Росію».
Початок політичної діяльності:

На початку 1930-х в гірничорудних районах США - Харланов і Беллі - відбулися зіткнення шахтарів з поліцією. Разом з комісією комітету захисту політв'язнів Драйзер відправляється на місце подій. Його зустріли погрози фізичної розправи з боку власників шахт і поліції. Проти Драйзера порушили судовий позов і запропонували його відкликати за умови, що письменник припинить висвітлення подій. Однак Драйзер продовжив виступи в газетах і на радіо, повідомляючи про стан справ - побиття членів профспілки і поліцейських розправах. У 1932 році він видає книгу «Трагічна Америка».
Продовження політичної діяльності:

Драйзер часто виступав на мітингах, публікувався на сторінках комуністичної преси США. У 1932 підтримав кандидата від американської компартії Вільяма Фостера у виборчій кампанії. У 1932 був членом Всесвітнього антивоєнних Конгресу, в ініціативний комітет якого входили Анрі Барбюс, Максим Горький, Альберт Ейнштейн.

У 1938 Драйзер був делегований на антивоєнну конференцію в Парижі, відкриту в зв'язку з бомбардуваннями іспанських міст. Влітку відвідав Барселону, де зустрічався з президентом і прем'єр-міністром країни. На зворотному шляху відвідав Англію, де сподівався зустрітися з членами англійського уряду. У США йому вдалося домогтися короткочасної зустрічі з Рузвельтом. Після цього безуспішно намагався організувати комітет для поставки продовольства в Іспанію. У підсумку в Іспанію за вказівкою Рузвельта було відправлено кілька вантажних суден з борошном.

У липні 1945 Драйзер вступив в Комуністичну партію США.

Помер Теодор Драйзер 28 грудня 1945 року