05. Стандарти (норми) медсестринської діяльності

Види повсякденної діяльності
(фундаментальні потреби людини)
Нормально дихати
Споживати адекватну їжу та рідину.
Виділяти нормально з організму продукти життєдіяльності.
Рухатись та підтримувати відповідне положення.
Спати та відпочивати.
Вибирати вібповідний одяг, самостійно одягатися, роздягатися.
Підтримувати температуру тіла на нормальному рівні, підбираючи відповідний одяг та змінюючи навколишнє середовище.
Підтримувати особисту гігієну, турбуватися про сві зовнішній вигляд.
Уникати небезпечних факторів назколишнього середовища та не створювати небезпеки уншим людям.
Спілкуватися з іншими людьми, висловлювати свої емоції, думки, потреби.
Підтримувати своє відповідне віросповідання.
Виконувати роботу, яка приносить позитивний результат та задоволення.
Брати участь в іграх та розвагах.
Пізнавати, відкривати та задовольняти свою допитливість, допомагати собі таким

На здатність виконувати повсякденну діяльність впливають:
соціальні, культурні, економічні умови життя людини;
фізіологічні, інтелектуальні можливості людини;
емоційний стан, темперамент (наприклад, при наявності відчуття страху та занепокоєння пацієнт може погано їсти та спати).

Направленість сестринських втручань
Сестринські втручання направлені
на досягнення пацієнтом
незалежноті для задоволення
основних його потреб,
на зміцнення здоров’я пацієнта
.

Мета догляду -
відновити незалежність пацієнта в задоволенні ним
14 фундаментальних потреб.

Засоби сестринських втручань –
звичайний сестринський догляд;
медикаментозна терапія за призначенням лікаря;
участь пацієнта та членів його сім’ї в догляді.

Оцінка якості та результатів догляду
здійснюється тоді, коли задоволені фундаментальні потреби, у відношенні яких було застосоване сестринське втручання.

Роль медсестри представлена В.Хендерсон з двох сторін
З однієї сторони, сестра це самостійний, незалежний фахівець в системі охорони здоров’я, тому що вона виконує ті функції, які не може виконувати пацієнт, щоб відчувати себе досить незалежним.
З другої сторони, медсестра – це помічник лікаря, виконуючий його призначення.

Модель В.Хендерсон має ряд критичних зауважень:
Ця модель більш орієнтована на надання інтенсивної сестринської допомоги в лікарнях;
Ця модель в більшому ступені враховує фізіологічні потреби людини і у відносно меншому ступені – психологічні, соціальні та духовні потреби.