Клініко-патогенетичні, структурно-функціональні і лікувально-прогностичні аспекти перебігу серцево-судинних захворювань

Визначення механізмів формування та особливостей прогресування уражень органів-мішеней у хворих з серцево-судинними захворюваннями за наявністю коморбідних клінічних станів із подальшою розробкою раціональних підходів щодо діагностики, профілактики, лікування та прогнозування
Мета дослідження

Дослідити частоту зустрічаємості коморбідних станів та встановити особливості ї впливу на клінічні наслідки та прогноз в популяції хворих із кардіоваскулярними захворюваннями;
Виявити залежні і незалежні предиктори несприятливого клінічного перебігу кардіоваскулярних захворювань, що розвинулася внаслідок ішемічних та не ішемічних причинг у пацієнтів з різними комор бідними станами, зокрема метаболічними факторами кардіоваскулярного ризику.
Вивчити вплив тяжкості атеросклеротичного ураження різної локалізації та типу атероми, що візуалізується, на перебіг кардіоваскулярних захворювань, тривалість і якість життя, функціональну активність хворих з метаболічними факторами ризику
Завдання дослідження

Оцінити прогностичну цінність біологічних маркерів у порівнянні із тяжкістю кардіоваскулярного ремоделювання, станом контрактільной і релаксаційної здатності міокарда у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями і метаболічними факторами кардіоваскулярного ризику.
Дослідити особливості перебігу уражень органів-мішеней при серцево-судинних захворюваннях згідно з концепцією кардіоваскулярного континуума та «загрозливого» пацієнта;
Вивчити характер, варіабельність та інтенсивність процесів нейрогуморальної та імунологічної активації у хворих з кардіоваскулярними захворюваннями, асоційованими з комор бідними станами, зокрема метаболічної природи
Завдання дослідження

Проаналізувати характер впливу активації нейрогуморальних та імуно-запальних систем на структурно-функціональні характеристики міокарда і судин, а також вірогідність виникнення ендотеліальної дисфункції;
Дослідити взаємозв’язок морфофункціонального і структурно-геометричного компонентів процесів патологічного ремоделювання серцевого м’язу у хворих з серцево-судинними захворюваннями, асоційованими з стенотичними ураженнями артерій на тлі генералізованого атеросклерозу, порушень ліпідного та вуглеводного обміну, а також із урахуванням гендерних та вікових розбіжностей;
Оцінити величину кардіоваскулярного ризику і її взаємозв’язок з вірогідністю порушень локального кровообігу і ендотеліальної функції, ступенем стенозу артерій, нейрогуморальною та прозапальною активацією, а також якістю життя і функціональною активністю хворих із серцево-судинними захворюваннями за наявності коморбідних станів
Завдання дослідження

Розробити нові підходи до раціонального вибору антигіпертензивних лікарських засобів у хворих з документованим стенозом брахіоцефальних, коронарних та периферійних артерій;
Встановити взаємозв’язок між морфофункціональними, гемодинамічними характеристиками міокарда і судин, ендотеліальною функцією і механічними властивостями артерій, нейрогуморальним та імунозапальним профілем плазми крові, імуноморфологічною структурою атероми і функціональним станом хворих з серцево-судинними захворюваннями;
розробити математичні моделі щодо стратифікації у групи ризику хворих з серцево-судинними захворюваннями, артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця, серцевою недостатністю тощо за умови наявності комор бідних станів
Завдання дослідження

морфофункціональні та гемодинамічні характеристики серця і судин, ендотеліальна функція артерій та вен, адипоцитарна дисфункція, ендогенні регулятори неоангіогенезу та реендотелізації, імунологічний, нейрогуморальний та ліпідний профіль крові, а також клінічний стан, фізична працездатність, якість і тривалість життя хворих з серцево-судинними захворюваннями
Явища, що вивчаються

серцево-судинні захворювання на різних стадіях кардіоваскулярного континууму за наявністю коморбідних станів
Об'єкт дослідження

Клінічні
Функціональні (ехокардіографічні, доплерографічні, реографічні, електроенцефалографічні, тести з фізичним навантаженням, холтерівське моніторування ЕКГ з аналізом варіабельності серцевого ритму, добове амбулаторне моніторування артеріального тиску, діастолічний стрес-тест, рентген контрастна комп’ютерна ангіографія)
Лабораторні (ІФА та ELISA аналіз рівня нейрогормонів, та про- і антизапальних цитокінів, ліпідного профілю плазми крові), Аналіз якості життя хворих із кардіоваскулярними захворюванніми
Оцінка кардіоваскулярного ризику за допомогою оригінальних комп’ютерних програм QRisk, Score, Framingham Heart Study, Reynolds Score
Статистичні (математичне моделювання прогнозу за допомогою пропорційної моделі Кокса, а також утворення кривих Каплана-Мейера, статистичні методи дисперсійного, регресійного і факторіального аналізу)
Методи дослідження

Отримати нові дані щодо впливу порушень реґіонарного кровотоку в артеріях та венах на прогноз хворих з артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця та серцевою недостатністю;
Провести детальну характеристику стану ендотеліальної функції інтракраніальних артерій у хворих на артеріальну гіпертензію, що дозволить впровадити нові засоби діагностики захворювання, асоційованого зі стенотичними ураженнями магістральних та периферійних артерій, та проводити діагностування на більш ранньому етапі;
Комплексно оцінити метаболічний, ліпідний та імунологічний стан хворих з серцево-судинними захворюваннями на різних етапах кардіоваскулярного континууму
Провести математичне моделювання прогнозу хворих з серцево-судинними захворюваннями на різних етапах кардіоваскулярного континууму з розрахунком тривалості життя і загального та індивідуального ризику за методами Каплана-Мейера та пропорційної моделі Кокса
Новизна дослідження

Розробити алгоритми верифікації ішемічної хвороби серця у хворих, що перенесли ішемічний інсульт та запропонувати схеми лікування хворих з цереброваскулярною патологією;
Оцінити роль ендотеліальної функції та пасивно-еластичних властивостей артерій в патогенезі серцево-судинних захворювань, вивчити взаємозв’язок між ступенем порушень мозкової перфузії, ремоделюванням артерій та ендотеліальною функцією, визначити умови реалізації негативного впливу порушень ендотелій-залежної вазодилятації артерій на регіонарний кровообіг;
Встановити взаємозв’язок між імунологічним станом хворих з серцево-судинними захворюваннями та порушеннями ліпідного обміну і метаболічного стану;
Оцінити перспективу відновлення функції судин за допомогою інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту, антагоністів рецепторів до ангіотензина-2 та блокаторів повільних кальцієвих каналів у хворих з артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця та серцевою недостатністю;
Новизна дослідження

Оцінити вклад статинів на відновлення функції органів-мішеней у хворих із верифікованним кардіоваскулярним захворюванням за наявності комор бідних станів, зокрема метаболічного синдрому, ожиріння, цукрового діабету, нефропатії, обструктивного апное сну тощо;
Визначити ефективність лікування хворих на обструктивне апное сну з урахуванням величини сумарного кардіоваскулярного ризику та наявністю інших комор бідних станів;
оцінити динаміку перебігу захворювання і модифікацію величини кардіоваскулярного ризику у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями, асоційованими з нефропатіями, які потребують замісної терапії
Новизна дослідження

На підставі отриманих даних будуть запропоновані найбільш раціональні підходи щодо діагностики, профілактики, лікування та прогнозування перебігу серцево-судинних захворювань із різними коморбідними станамі, що безпосередньо впливають на клінічні події.
Буде запропоновано математичну модель прогресування кардіоваскулярних захворювань на основі дослідження морфологічних особливостей атеросклеротичного процесу, інтенсивності локально ї системної прозапальної та нейрогуморальної активації, порушень ліпідного обміну та метаболічного стану, структурно-функціональних характеристик васкулярного і кардіального ремоделювання, аутономної нервової дисфункції та центральної регуляції серцевої діяльності.
Отримані результати дозволять детально розробити систему скринування та стратифікації хворих в групи кардіоваскулярного ризику з наступним індивідуальним підбором ефективної стратегії превенції та лікування, що є пріоритетним напрямком розвитку сучасної кардіології.
Очікувальні результати