ритму
ВРС визначають як вираженість коливань ЧСС щодо її середнього значення. Послідовний ряд кардіоінтервалів не є набором випадкових чисел, а має складну структуру, що відображає регуляторний вплив на синусовий вузол серця вегетативної нервової системи і різних гуморальних факторів.Так, аналіз структури ВРС надає важливу інформацію про стан вегетативної регуляції серцево-судинної системи й організму в цілому.
Відповідно до міжнародних стандартів ВРС досліджують двома методами:
1) реєстрація інтервалів R-R протягом 5 хв;
2) реєстрація інтервалів R-R протягом доби.
Критеріями ішемії міокарда вважають зміни на ЕКГ у вигляді дислокацій сегмента SТ щодо ізолінії .
Виділяють такі ознаки ішемічної депресії сегмента SТ у хворих ІХС (формула 1х1х1):
Горизонтальний чи косонизхідний характер дислокації сегмента SТ.
Дислокація сегмента SТ нижче ізолінії не менше, ніж на 0,1 мВ у точці, що відстоїть на 80 мс від точки J.
Тривалість епізоду депресії сегмента SТ не менше 1 хв.
Часовий інтервал між двома подібними епізодами не менше 1 хв.