Соціальна політика охорони здоров'я в Італії

Італія
Населення – 57 мільйонів
Лікарів на 10 000
населення – 17
Витрати на охорону здоров’я – 6,9%ВВП
Очікувана тривалість
життя – 81,3 років для жінок та 74,9 для чоловіків

Парламент встановлює мінімальний гарантований обсяг послуг для всієї країни і визначає умови, за якими населення може отримувати послуги від приватного сектору.
Надання послуг змішане – послуги надаються як державними, так і приватними закладами.
Фінансування носить переважно державний характер
Система охорони здоров’я Італії є
вкрай децентралізованою

Державний орган
НСОЗ - Національна служба охорони здоров'я, заснована в 1978 році з метою забезпечення універсального доступу до медичних послуг, які, в основному, надаються безоплатно.
01

Система охорони здоров'я в Італії дуже заплутана і забюрократизована. Вона працює менш ефективно в порівнянні з іншими країнами ЄС.
DISCLAIMER

Управління системою охорони здоров'я має три рівня:
державний
регіональний
місцевий

Структура системи управління медичною сферою
Основна структура Національної
служби складається з регіональних урядів та Місцевих відділів охорони
здоров’я
Італія поділена на 21 регіон, включаючи автономний регіон
Трентіно/Альто Адіже
Регіони
поділені приблизно на 320 місцевих органа охорони здоров’я, включаючи 90
державних лікарень, які мають самоврядування
Місцеві відділи охорони
здоров’я керують наданням медичних послуг

Місцеві відділи охорони здоров’я є центром діяльності в сфері охорони здоров’я.
Регіони виконують директивні функції через конкретні регіональні плани. Забезпечення надання медичних послуг на регіональному рівні входить до функцій виборчих рад, при цьому механізми фінансування встановлюються на місцевому рівні.
На центральному рівні виконуються дві основні функції: визначення глобальних ресурсів охорони здоров’я та їх розподіл між регіонами на основі подушного фінансування

Фінансування

Додаткове
страхування було введене під час реформи 1993 року.
Теоретично роботодавці сплачують 9,6% внесок, а працівники сплачують 0,9% від валової заробітної
плати, але фактичні розміри внесків можуть бути різними.

Лікарні, що приймають участь у системі НСОЗ, фінансуються на основі плати за послугу, а інші витрати просто покриваються відповідними місцевим відділом охорони здоров’я.
Лікарні, що мають самоврядування, фінансуються своїми регіонами, а не місцевими відділами охорони здоров’я. Оплата частково здійснюється на історичній основі і частково за структурою платежів у відповідності до клініко-статистичних груп.

Витрати приватних лікарень, що мають контракти з регіонами, компенсуються місцевими відділами охорони здоров’я.
Оплата інших категорій приватних лікарень здійснюється на основі угодженої добової ставки на стаціонарну допомогу та оплати за послугу для амбулаторних пацієнтів.

На Лікі класу B, що видаються за рецептами стаціонарним і амбулаторним хворим встановлена спільна оплата з боку пацієнта у розмірі 50%
Ліки класу А, призначені для лікування тяжких та хронічних захворювань, надаються фактично безоплатно.
Пенсіонери, інваліди, нужденні отримують ліки безкоштовно.

У зв’язку з незадоволенням населення державною системою охорони здоров’я зростає кількість населення, яке купує приватні страховки.
Ціни на ліки в Італії є найвищими у Європі наряду із Францією.
Fun facts
Витрати на пенсійне забезпечення
становлять 15,4%, на освіту і зайнятість
- менше 1%
На отримання інвалідності не в останню чергу
впливає соціально-економічний статус.

СОVID-19
Не дивлячись на те, що децентралізація не є об'єктивно поганою
державною політикою, медична система Італії виявилась не готовою до пандемії COVID-19
ENTER TITLE
Nostalgia took me to the depths of past.
Можливо, роль зіграли соціально-демографічні чинники і структура соціальних зв'язків.
Однією з причин високої летальності може бути відмінність у системах обчислення жертв. В більшості країн ЄС померлі від ускладнень хронічних хвороб не зараховуються до кількості померлих від COVID-19.

Медична інфраструктура виявилася банально не готовою через проблеми, пов'язані з недостатком фінансування, бюрократизованістю, децентралізованістю системи та нерішучістю уряду.
ENTER TITLE
Nostalgia took me to the depths of past.
Додатковими факторами могли стали забрудненість повітря у найбільш потерпілих регіонах і наявність хронічних захворювань у потенційних жертв, що знову повертає нас до якості медичних послуг та ефективності медичної системи вцілому.
В порівнянні з Німеччиною або Японією, вікова структура яких є дещо схожою до Італійської, кількість померлих набагато більша.

Статистика
Приблизно 60% громадян переконані, що країні “гостро необхідна” медична реформа, а ще 24% вважають її “бажаною”.
В цілому італійці вважають, що система охорони здоров’я повинна діяти на ринковій основі.
Більше двох третин респондентів (69%) переконані, що якість медичних послуг підвищиться, якщо пацієнти зможуть більшою мірою контролювати витрати на охорону здоров’я.
55% італійців вважають: було б набагато простіше, якби пацієнти користувалися медичними послугами за власні гроші.
Рівень незадоволення своєю системою охорони здоров’я в італійському суспільстві вкрай високий — за деякими параметрами він вищий, ніж у всіх інших країнах Європи.

Висновки
Італія є представником південноєвропейської моделі соціальної політики, тобто розвивалася лише протягом останніх 10-20 років
На відміну від інших країн Європи, медицина фінансується цілком із державного сектора і покриває більшість медичних витрат
Реформа 1993 року направлена на децентралізацію
медичної системи частково погіршила ситуацію регіональної
нерівності між північним і певденним регіонами
Проблеми у сфері охорони здоров'я є наслідком
структурних проблем державної системи і роботи уряду Італії .