Спадкові хвороби, вади розвитку

Актуальність теми
Встановлено, За останні 10 років у 42 рази збільшилася кількість різних варіантів спадкових хвороб, з'явилися нові форми захворювань -
мітохондріальні,
хвороби експансії тринуклеотидних повторів,
що раніше не реєструвалися або відносилися до категорії хвороб з невстановленим діагнозом.

Частота вродженої та спадкової патології сягає
3 – 5% від загальної кількості новонароджених і залишається з людиною на все життя.
За даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), одна дитина із 100 новонароджених страждає важким спадковим захворюванням внаслідок ураження хромосом.
Ще у 15% дітей вади розвитку виявляються протягом перших 5 – 10 років життя.
Людина - носій від чотирьох до восьми різних спадкових хвороб!

Каріотип людини

Порушення нормального каріотипу у людини виникає на ранніх стадіях розвитку організму. У випадку, якщо таке порушення виникає при гаметогенезі, в якому продукуються статеві клітини батьків, каріотип зиготи, що утворилася при їх злитті, також виявляється порушеним.
Аномальні каріотипи і хромосомні хвороби
При подальшому поділі такої зиготи всі клітини ембріона і організму, що з нього розвинувся володіють однаковим аномальним каріотипом.

Порушення каріотипу
Як правило, порушення каріотипу у людини супроводжується множинними вадами розвитку; більшість таких аномалій несумісна з життям і призводить до самовільних абортів на ранніх стадіях вагітності. Однак достатньо велика кількість плодів (~2.5%) з аномальними каріотипами доношуються до кінця вагітності.

До хромосомних захворювань відносять форми патології, що клінічно проявляються множинними вродженими вадами розвитку, генетичним грунтом яких є відхилення від нормального вмісту в клітинах організму кількості хромосомного матеріалу, тобто обумовлені геномними чи хромосомними мутаціями.

Мозаїцизм
Порушення каріотипу може виникнути і на ранніх стадіях дроблення зиготи. Організм, що розвинувся з такої зиготи містить декілька ліній клітин (клітинних клонів) з різними каріотипами. Така множинність каріотипів всього організму або окремих його органів називається мозаїцизмом.

Хромосомні аберації –
– зміна структури хромосом, кількість хромосом в каріотипі при цьому не змінюється
1) Делеція ; 2) Дуплікація; 3) Інверсія; 4) Транслокація

Три найбільш поширені хромосомні хвороби були описані у вигляді клінічних синдромів порушень розвитку ще задовго до встановлення їх зв’язку зі змінами хромосом. Це хвороба Дауна, відкрита в 1866 році, синдром Клайнфельтера, описаний в 1942 році, і синдром Шерешевського-Тернера
Синдром Клайнфельтера, 47 XXY. Олігофренія (IQ -60 од.). Високий ріст, гіпогонадизм, сколіоз.
Синдром Шерешевського-Тернера, 45ХО. Відстає в психофізичному розвитку,
Дефіцит росту, гіпотріхоз, низький ріст волосся на шиї, шкірні невуси.
Дитина з Синдром Дауна

1) каріотип: 47, XX, +21; 47, XY, +21
2) частота: 1/700 новонароджених;
3) малий череп, широке кругле обличчя; коротка шия;
4) широке, приплюснуте перенісся;
5) кладка верхньої повіки біля внутрішнього кута ока (епікант);
Синдром Дауна
10) життєздатність та репродукція: в середньому 15 років, рідко здатні мати нащадків
6) короткі фаланги пальців;
7) зміни дерматогліфіки;
8) розумова відсталість;
9) вади серця;

Синдром Патау:
1) каріотип: 47, XX, +13; 47, XY, +13
2) частота: 1/15000 новонароджених; 3) дефекти очей (анофтальмія або мікрофтальмія);
4) розщілина піднебіння (вовча паща) та не заростання губи (заяча губа);
5) мікрогнатія (малих розмірів нижня та верхня щелепи);
6) низько розташовані, деформовані вуха;
7) полідактилія, синдактилія;
8) порушення дерматогліфіки;
9) вади серця, аномалії внутрішніх органів, статевої системи ;
10) життєздатність: < 6 місяців

Синдром Едвардса:
1) каріотип: 47, XX, +18; 47, XY, +18
2) частота: 1/5000 новонароджених;
3) довгий вузький череп;
4) мале підборіддя (мікрогнатія);
5) низько розташовані, деформовані вуха;
6) короткі пальці, полідактилія;
7) порушення дерматогліфіки;
8) вади серця, аномалії внутрішніх органів,
статевої системи;
9) життєздатність: < 1 року

Каріотип дівчинки з синдромом котячого крику 46, XX, 5p
1) каріотип: 46, XX, 5p-; 46, XY, 5p-
2) плач, що нагадує крик кішки;
3) низько розташовані, деформовані вуха;
4) місяцеподібне обличчя;
5) розумова та фізична відсталість;
6) життєздатність: < 10 років
Синдром “котячого крику”:

Синдром “котячого крику”:

Синдром Шерешевського-Тернера:
1) каріотип: 45, X0
2) частота: 1/2000 новонароджених;
3) низький зріст;
4) крилоподібні складки на шиї;
5) низький ріст волосся на потилиці;
6) недорозвинені молочні залози;
7) недорозвинені яєчники;
8) як правило, нормальний розумовий розвиток;
9) безпліддя

Синдром трисомії-Х:
1) каріотип: 47, XXX
2) частота: 1/1000 новонароджених
3) високий зріст, худорлявість;
4) порушення статевого розвитку (менструального циклу, ранній клімакс);
5) нормальний інтелект;
6) репродукційна здатність обмежена

Синдром трисомії-Х
Синдром трисомії 9р. Гіпертолеризм, птоз,епікант, цибулеподібний ніс
короткий фільтр,великі низько розташовані вушні раковини , товсті губи, коротка шия.
а - дитина 3-х років , б – жінка 21 рік

Синдром Клайнфельтера:
1) каріотип: 47, XXY
2) частота: 1/2000 новонароджених;
3) високий зріст;
4) довгі кінцівки, великі кисті та ступні;
5) гінекомастія;
6) гіпоплазія яєчок, азоспермія;
7) безпліддя

Каріотип чоловіка з синдромом Клайнфельтера 47, XXY

Синдром Клайнфельтера. Високий ріст, гінекомастія, оволосіння за жіночим типом
Синдром Клайнфельтера, 47 XXY. Олігофренія (IQ -60 од.).
Високий ріст, гіпогонадизм, сколіоз.

Аномалії аутосом можуть бути різного типу – трисомії, моносомії, а також порушення структури окремих хромосом (транслокації, делеції, фрагментації, кільцеподібні хромосоми тощо), мозаїцизм. Порушення у великих і середніх хромосомах в результаті нерозходження в мейозі і утворення трисомії призводять до ураження плода, несумісного з життям, і є причиною спонтанних абортів і мертвонароджень.
Аномалії аутосом
10 – річний хлопчик з Трисомією 8. Розумова відсталість, великі вушні раковини з спрощеним малюнком.

Трисомія 8 (мозаїцизм). Вивернута нижня губа, епикант, аномальна вушна раковина
Контрактури між фалангових суглобів при Трисомії 8

Синдром Марфана
належить до спадкових захворювань, пов’язаних з порушенням обміну сполучної тканини. Симптомокомплекс крім явних скелетних аномалій включає ряд змін з боку інших органів і систем що приводить до інвалідності: порушення зору, серцево-судинної системи, легень
Підвивих кришталика у дитини з синдромом Марфана.

Зовнішній вигляд дітей з синдромом Марфана
Плостоскопість та арахнодактилія при синдромі Марфана.

ФАКОМАТОЗИ
НЕЙРОМАТОЗ (ХВОРОБА РЕКЛІНГАУЗЕНА)
це спадкова патологія, поява якої пов'язана з генетичною мутацією в 17-ій або 22-ій хромосомі. Ризик народження хворої дитини у сім'ї, де один з батьків страждає від цього захворювання, становить 50:50.
Однак варто зазначити, що в деяких випадках захворювання може виникати і без обтяженої спадковості, внаслідок виникнення випадкової (спонтанної) мутації.