Техніка спілкування в сестринській справі

“Сестра повинна мати потрійну кваліфікацію: сердечну – для розуміння хворих, наукову – для розуміння хвороби і технічну – для догляду за хворими”.
Флоренс Найтінгейл

Критерії технічного боку спілкування:
В зовнішньому вигляді медсестри все повинно викликати симпатію – вираз обличчя, одяг, зачіска.

Неприпустиме звертання “хворий” так, ніби пацієнт втратив право на ім'я і прізвище, ніби з початком перебування в лікарні він перетворився на розхідний матеріал.

Стосунки медсестри і пацієнта повинні бути партнерськими, а не панібратськими. Між медсестрою і хворим встановлюється емоційний контакт, так звана емпатія, але сестра завжди відіграє в стосунках керівну роль.

Щоб між медичною сестрою і пацієнтом виникли партнерські стосунки, пацієнт повинен відчувати, що медсестра хоче йому допомогти.

Пацієнт завжди повинен бути впевненим в тому, що його розмови з медичною сестрою мають конфіденційний характер.

Відмова пацієнта від того чи іншого виду обстеження чи лікування не повинна спровокувати негативне ставлення до нього медичного персоналу.

Для того, щоб адекватно спілкуватися з пацієнтом в процесі лікування, потрібно визначити тип ставлення пацієнта до своєї хвороби.

Гіпернозогнозія – суб'єктивна переоцінка пацієнтом важкості своєї хвороби, можливих ускладнень, ймовірності несприятливого результату лікування. Частіше спостерігається при раптових нападах хвороби (приступи стенокардії, гострі шлунково-кишкові болі і т.д.).

Анозогнозія – активне заперечення хвороби, недооцінка очевидного, приписування наявних симптомів випадку, або іншим, не серйозним захворюванням. Частіше спостерігається при поступовому, повільному розвитку хвороби без різких яскравих проявів, що можуть злякати (наприклад, при хронічному туберкульозі).

Особливої уваги і піклування потребують пацієнти старечого віку. Зниження пам'яті, уваги, зменшення лабільність психіки в цілому роблять їх особливо вразливими до негативних психологічних впливів.