Організація театральної діяльності як засіб налагодження комунікації дітей

Теа́тр (від грец. θέατρον — місце видовища) — вид сценічного мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами.
Театр як мистецтво називають також й театральним мистецтвом.

Театр – один з самих демократичних видів мистецтва для дітей, він дозволяє вирішити безліч актуальних проблем сучасної педагогіки і психології, пов’язані з художньою освітою та вихованням дітей;
-формуванням естетичного смаку;
-моральним вихованням;
-розвитком комунікативних якостей особистості;
-вихованням волі, розвитком пам’яті, уяви, ініціативності,фантазії, мови (діалогу і монологу);
-створенням позитивного емоційного настрою, зняттям напруження, вирішенням конфліктних ситуацій через гру.

Про мистецьку активність як важливу складову особистісної культури дошкільника можна говорити за умов, якщо дитина виявляє активність у музично-естетичній атмосфері театралізованої діяльності; вміє співпрацювати з дітьми і дорослими в процесі музичної діяльності; співвідносить індивідуальне театральне виконання з виконанням інших; радіє з власних і спільних театрально-музичних успіхів; дістає задоволення від спілкування з музикою, театром, від спільного переживання з іншими дітьми та дорослими культурно-мистецьких подій.

Найважливішим в дитячому творчому театрі є процес репетицій, процес творчого переживання і втілення, а не кінцевий результат.В процесі роботи над образом відбувається:
Розвиток особистості;
Розвивається символічне мислення;
Рухливий емоційний контроль;
Засвоєння соціальних норм поведінки;
Формуються вищі довільні функції.

За Л.С. Виготським, акторська праця є "своєрідною творчістю психофізіологічних станів” людини.

Переваги театралізованої діяльності:
По-перше, це свято – яскраві вогні рампи, оплески, вітання, посмішки, побажання, квіти.
По-друге, розвиток пізнавальних інтересів, удосконалення їх психічних процесів, розширення світогляду та мовленнєвого спілкування.
По-третє, це усвідомлення власного "Я” та можливість самовираження особистості.
Тут формуються особистісні моральні якості, долаються недоліки; сором’язливим, невпевненим у собі дітям театр допомагає зняти нервове напруження, подолати сумніви щодо себе, повірити у власні сили, невгамовних та неорганізованих навчає витримки.
По-четверте, це високий рівень естетичного виховання, адже він поєднує в собі вплив музики, танцю, пластики, мовлення, зображувального мистецтва. Позитивно впливає на емоційну сферу дитини, він акумулює життєву мудрість, оптимізм, енергію.

Театри з покидькових матеріалів

Складовою комунікативної культури є гуманність, яка полягає в конкретизації загальнолюдських цінностей, при­таманній кожній людині.

За допо­могою дій дитини м'яка лялька «оживає», через неї можна висловити власні почуття, бажання, «проробити» неприємні ситуації та набути навичок гар­монійного спілкування, опанувати знання щодо доброго й поганого, прави­ла поведінки в різних ситуаціях, подолати сором'язливість та агресію.

Під час репетицій вистав, роботи над вивченням ролей педагоги, психо­логи мають унікальну можливість гармонізувати стосунки, спілкуватися з учнями в новому контексті. Ролі «учень — учитель» перетворюється в іншу модель стосунків «актор — режисер».

Застосування театрального мистецтва (лялькових вистав) у процесі формування комунікативнрої культури вихованців
Допомагає скоригувати поведінку(нейтралізувати агресивну,розкріпачити сором’язливу);
Сприяє адекватній поведінці з оточуючими і підвищенню самооцінки;
Розвиває пізнавальні процеси:пам’ять,увагу,мислення,мову;
Допомагає дітям вирішити існуючі складнощі в комунікативній сфері,гармонізувати стосунки з оточуючими;
Забезпечує набуття комунікативних навичок, опанування правил по­ведінки в соціумі через творчий розвиток.

Вимоги до
театралізованої діяльності для дітей дошкільного віку:
Виховувати зацікавлене та відповідальне ставлення дошкільників до підготовки, проведення та оцінки театралізованої діяльності, виконання учасниками своїх ролей, налагодження комунікативних зв’язків з партнерами.
Вдосконалювати уміння характеризувати особливості різноманітних персонажів гри, знаходити для них відповідну міміку, інтонацію, пантоміму.
Формувати в дитини виразне та дикційно чисте сценічне мовлення.
Заохочувати бажання підтримати партнера, допомогти йому, доброзичливо з ним спілкуватися, вступати в діалог, ставати на його місце.
Розвивати вміння використовувати в грі предмети-замінники, уявні предмети, входити в образ, знаходитися в ньому до кінця театралізованого дійства.
Стимулювати прагнення дитини само реалізовуватися, самоствердитися, показати себе з кращого боку.