Презентации, проекты, доклады в PowerPoint на любую тему

Обгрунтування проектних рішень
Обгрунтування проектних рішень
Обґрунтування проектних рішень по інтерфейсу користувача При проектуванні форм В проекті є головна форма form1- вона виконує головну функцію додатку - відображення колекції марок. Разом з цим це вікно виконує адмініструючи функції додатку. З цього вікна можна визвати форму, в якій виконується настройка інтерфейсу користувача. З цієї форми можна викликати форму для встановлення фільтру відображення колекції. З цієї форми можна припинити виконання додатку. Всі останні форми є допоміжними, в рамках даного додатку. В формі спостерігається ієрархія елементів управління. Пріоритет спадає з ліва на право і з гори вниз. В верхній лівій частині вікна утримується головне меню додатка. Воно містить в собі пункти, які виконують загальне керування роботою додатка – настройка інтерфейсу, допомога, коротка інформація про додаток та вихід з додатку. В середній частині вікна розміщується набір сторінок, в якому розміщено дві сторінки – перегляд колекції марок, та внесення/редагування записів про марок. На сторінці перегляду колекції марок є кнопка фільтрації. За її допомогою можливо викликати форму, яка встановить фільтр відображення марок колекції. Ця функція програми відноситься до другорядних, тому вона розміщена справа внизу – згідно з правилами організації ієрархії елементів управління. На кожній з сторінок є кнопка виклику допомоги. При її натисненні буде відображена допомога, що до цієї сторінки. Під набором сторінок розміщено кнопки яки є найменш приоритетні функції на цій формі – допомога, та вихід. При натисненні кнопки допомоги користувачу надається допомога щодо даного додатку в загалом. Кнопка вихід має розміщено тут зображень організації подібності всіх форм програмного комплексу. Форма form2 забезпечує навігацію по номінальних одиницям, що відносяться до колекції марок. Тут також спостерігається ієрархія елементів управління з гори вниз. В верхній частині є не спадаючий список, який реалізує вибір номінальної одиниці, що переглядається. Нижче знаходиться список в якому відображаються всі наявні одиниці, даної номінальної одиниці. Поряд знаходяться кнопки які забезпечують створення нового запису в списку номінальних одиниць, редагування або видалення існуючого. Найменший пріоритет має кнопка закриття даної форми – „Вихід”. Форма Form3 забезпечує створення умов фільтрації для відображення списку марок колекції в головному вікні. Тут розміщені поля зазначення номінальних одиниць, та підписи до них, які вирівняні по най правішому. Поля зазначення подібні. Вони знаходяться на однаковій відстані один від одного. Ширина кожного з полів зазначень не перевищує двадцяти відсотків від максимальної довжини строки даних, що в них обираються. Висоти їх однакові. Це забезпечує користувачеві потребу подібності. В самій нижній частині форми розміщуються кнопки виклику допомоги.
Продолжить чтение
Принятие управленческих решений в зарубежных школах
Принятие управленческих решений в зарубежных школах
Американская школа принятия УР На процесс принятия решения влияют: их личные оценки; уровень риска; время и изменяющееся окружение; возможность отрицательных последствий; взаимозависимость решений на различных уровнях иерархии. Диагноз проблемы Формулировка критериев ограничений Выявление альтернатив Оценка альтернатив Окончательный выбор Немецкая школа принятия УР Постановка проблемы Поиск (добывание) информации Оценка Принятие решения Критерии принятия решения: полезность решения (в частности, достижимое улучшение результатов); финансовый аспект решения, особенно в рамках его использования (сумма экономии средств на персонале, материальные и служебные расходы); удовлетворенность принимающих решения; количество и качество решений; время процесса использования решения.
Продолжить чтение
Куинджи Архип Иванович
Куинджи Архип Иванович
Архип Куинджи (в переводе с урумского фамилия Куинджи означает «золотых дел мастер») родился в Мариуполе (современная Донецкая область Украины) в квартале Карасу, в семье бедного сапожника-грека. В метрике он значился под фамилией Еменджи — «трудовой человек». Мальчик рано лишился родителей и воспитывался у тёти и дяди по отцовской линии. С помощью родственников Архип выучился у учителя-грека греческой грамматике, затем, после домашних занятий, некоторое время посещал городское училище. По воспоминаниям товарищей, учился он плохо, зато уже тогда увлекался живописью и рисовал на любом подходящем материале — на стенах, заборах и обрывках бумаги. Летом 1855 года Куинджи приехал в Феодосию чтобы поступить в ученики к художнику. В числе прочего ему было поручено толочь краски и красить забор. Заметив его старания, небольшую помощь в живописи оказал Архипу Ивановичу молодой родственник Айвазовского, копировавший картины мастера и гостивший тогда у него. Вернувшийся Айвазовский сказал, что не имеет возможности обучать его лично и посоветовал ехать учиться в Одессу или в Петербург, в Академию художеств. В 1865 году Куинджи решил поступить в Академию художеств и уехал в Санкт-Петербург, однако первые две попытки оказались неудачными. Наконец в 1868 году он создал не дошедшую до наших дней картину «Татарская деревня при лунном освящении на южном берегу Крыма», которую выставил на академической выставке. В результате 15 сентября Совет Академии художеств удостоил Куинджи звания свободного художника. Жизнь и эпоха В Академии Художеств он знакомится с художниками-передвижниками, в числе которых были И. Н. Крамской и И. Е. Репин. Это знакомство оказало большое влияние на творчество Куинджи, положив начало реалистическому восприятию им действительности. В 1880 году, после серии триумфов, мастер официально вышел из ТПХВ. Рамки социального искусства стесняли Куинджи, его влекли новые задачи и новые пути. После 1882 года Куинджи перестает экспонировать свои новые полотна, изменив этому правилу единожды. Богатство, которое имелось у мастера, не испортило его. Семья Куинджи жила скромно, обходясь без прислуги. В личной жизни художнику повезло, женился по любви, с супругой они жили в понимании и заботе друг о друге, детей не было. Художник был потрясающе бескорыстен, всегда с готовностью бросался помогать каждому нуждающемуся и страждущему. Его благотворительные акции начала 1990-х годов изумляли современников. Также он с душевной теплотой относился к «братьям меньшим».
Продолжить чтение