Лекція 2

Література
Доманский В.А. Теоретические основы культурологического диалога на уроках литературы / В.А.Доманский [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://nmsovet.ru/wp-content/uploads/2015/05/
Химера Н.В. Діалог культур у процесі викладання зарубіжної літератури / Н.В. Химера, Ю.Г. Морозов // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. – № 12. – С. 2-3.
Клименко Ж. В. Не нівелювати специфіку курсу «Зарубіжна література», а на всіх рівнях підкреслювати її / Ж.В.Клименко // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2007. – №3. – С. 11-13.
Клименко Ж. В. Теорія і технологія вивчення перекладних художніх творів у старших класах загальноосвітньої школи : монографія / Ж.В.Клименко. – К., 2006. – С. 63-90.
Ісаєва О. Діалогічна модель вивчення зарубіжної літератури в школі / О.О.Ісаєва // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2007. – №3. – С. 9-11.
Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация : Учеб. пособие. – М. : Слово / Slovo, 2000. – С. 18-25, 161-176.

1. Витоки принципу діалогізму у шкільній літературній освіті.
Мартин Бубер(1878-1965)
Буття людини як нескінченний діалог людини з Богом.
Михаїл Бахтін (1895-1975)
Діалог - універсальне явище, яке проймає все мовлення людини, зв’язки і вияви людського життя, все, що має смисл і значення.
Володимир Біблер (1918-2000)
Культура – діалог культур.
Школа діалогу культур – виховання людини культури.

Літературна освіта
на засадах діалогу культур
передбачає вивчення художніх текстів з опорою на такі контексти:
контекст твору;
контекст біографії автора;
соціально-історичний контекст;
культурний контекст епохи;
контекст національної культури;
контекст української культури;
контекст світової культури.

2. Види діалогів у навчанні зарубіжної літератури.
У навчанні зарубіжної літератури реалізуються три рівні діалогів:
навчальний,
літературознавчий,
культурологічний.

Навчальний діалог
учитель – учень, учень – учень, учень – група учнів
Літературознавчий діалог
читач – художній текст, текст – інший художній текст, художній текст – літературна традиція, твір зарубіжного письменника – твір українського письменника
Культурологічний діалог
діалог тексту з історичною епохою, діалог твору зі світовим мистецтвом, діалог між національними культурами.

Умови реалізації діалогу між читачем і чужою культурою (за Ж.Клименко):
Діалог між читачем та чужою культурою відбудеться, якщо:
вчитель створить емоційно-інтелектуальну атмосферу зацікавлення чужою культурою, налаштує учнів на доброзичливе ставлення до неї;
учні усвідомлять, що «діалог культур є діалогом рівноправних партнерів», які прагнуть глибоко зрозуміти один одного;
школярі володітимуть специфічними уміннями, необхідними для роботи з інокультурним текстом (уміння фіксувати і пояснювати прояви національного в культурі, аналізувати твір відповідно до його інокультурної природи).

3. Проблема сприйняття школярами інокультурного тексту.
У ході вивчення інокультурних творів необхідно дотримуватись таких вимог (за Ж.Клименко):
урахування культурологічної дистанції між культурами-комунікантами при плануванні навчальних ситуацій, спрямованих на засвоєння учнями фонової інформації;
надання важливої ваги перевірці ступеня розуміння учнями перекладного тексту (що залишилось незрозумілим, видається незвичним, помилковим або неточним, який важливий елемент національної специфіки залишається імпліцитним (той, що мається на увазі);
навчання читача інтерпретації тексту з позицій «входження» у світ іншої культури, звернення особливої уваги на специфічні прояви чужої культури;
використання різних видів коментарів відповідно до характеру наявних у тексті прогалин.

З метою навчання учнів діалогу з чужою культурою доцільно пропонувати їм такі види завдань
(за Ж.Клименко):
пошук етнокультурного компонента твору, визначення його художньої ролі;
дешифровка національної символіки за контекстом;
аналіз елементів твору крізь призму національної специфіки;
порівняння семантики слова в різних національних контекстах (використання образу-посередника, зіставлення аналогічних національно-культурних символів).
моделювання твору без етнокультурного компонента;
аргументація національної належності твору.