Механізовані підрозділи при розташуванні на місці та у сторожовій охороні

Навчальні питання
Механізовані підрозділи при розташуванні на місці
2. Механізовані підрозділи у сторожовій охороні, особливості за досвідом проведення ООС (АТО).

Навчальна література
1. Бойовий статут Сухопутних військ. Ч. ІІІ., Київ, 2016.
2. Стандарт готовності СТГ 11.033.01.01(04).6.06 (видання 1) Підготовка та виконання завдань на марші. Дії відділення в похідній охороні, 2016.
3. Стандарт готовності СТГ 11.033.01.01(04).5.13 (видання 1) Підготовка та виконання завдань на марші. Дії взводу в похідній охороні, 2016.
4. тлг№350/165/2/1015дск від 17.07.2017 (вх.№487дск /24-33 від 20.07.2015) Інформаційний матеріал щодо організації контрзасадних дій на марші.
5. Методичні рекомендації щодо проведення практичних занять з дисципліни „Загальна тактика” з теми „Управління вогнем механізованого взводу”/ С.В. Гузченко, І. М. Тіхонов, М. В. Качан та ін. – Х. : ХНУПС, 2018. – 40 с.
6. Довідковий посібник курсанту щодо дій вночі в різних умовах. С. В. Гузченко, О. М. Бобков, В. О. Явтушенко та ін. – Х. : ХНУПС, 2019. – 36 с.
7. тлг № 350/165/8/1009дск від 08.06.19 (вх.353дск/24-33 від 10.06.19). Інформаційно-довідковий матеріал щодо вогневого ураження противника
8. http://www.mil.gov.ua, http://www.ukrmilitary.com.

Досвід ООС (АТО)
Досвід проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Досвід бойових дій показує, що завчасне прогнозування та моделювання можливого розвитку подій, здійснення режимних та попереджувальних заходів, завчасне фортифікаційне обладнання та маскування районів розміщення підрозділів, ведення постійного спостереження за небезпечними напрямками, здійснення розвідувально-засадних заходів, тренування особового складу у діях при обстрілі з артилерійського та стрілецького озброєння противника дозволяє успішно виконувати завдання та виключити або звести до мінімуму втрати особового складу та техніки.
Як позитивний приклад, наводиться передовий досвід 25 опдбр з організації охорони та оборони базового табору , де командуванню вдалося організувати ефективну систему артилерійської розвідки, яка дозволяє здійснювати контрбатарейну боротьбу.
В першу чергу це забезпечено чіткою роботою системи спостережних постів, до складу кожного з яких входить артилерійський коректувальник вогню. Спостережні пости дієво відслідковують зміни в обстановці, виявляють та оперативно передають вихідні данні для ураження окремих мінометів та мінометних артилерійських підрозділів противника.
Зазначене вдалося досягти шляхом виконання наступних заходів:
розгорнуто та організовано цілодобове спостереження за об’єктами місцевості постами спостереження на всіх панівних висотах (териконах), які розташовані довкола базового табору підрозділу 25 опдбр, що дозволило контролювати пересування будь-яких мобільних засобів (вантажівок, мікроавтобусів тощо), які можуть використовуватись для транспортування мінометів та інших засобів ураження противника;
забезпечення стійким зв’язком між спостережними постами, КП 25 опдбр та артилерією;
систематичним маневруванням артилерії, третина з якої постійно знаходиться в русі, а решта – перебуває в готовності до негайного відкриття вогню по виявленим цілям та пристріленим ділянкам на найбільш загрозливих напрямках.
Зазначені вище заходи суттєво підвищили безпеку базового табору в результаті чого:
припинилися обстріли з мінометів по підрозділам базового табору;
вдалось уникнути втрат серед особового складу;
підвищено живучість артилерії бригади.

Досвід ООС (АТО)
Досвід проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Досвід бойових дій показує, що завчасне прогнозування та моделювання можливого розвитку подій, здійснення режимних та попереджувальних заходів, завчасне фортифікаційне обладнання та маскування районів розміщення підрозділів, ведення постійного спостереження за небезпечними напрямками, здійснення розвідувально-засадних заходів, тренування особового складу у діях при обстрілі з артилерійського та стрілецького озброєння противника дозволяє успішно виконувати завдання та виключити або звести до мінімуму втрати особового складу та техніки.
Як позитивний приклад, наводиться передовий досвід 25 опдбр з організації охорони та оборони базового табору , де командуванню вдалося організувати ефективну систему артилерійської розвідки, яка дозволяє здійснювати контрбатарейну боротьбу.В першу чергу це забезпечено чіткою роботою системи спостережних постів, до складу кожного з яких входить артилерійський коректувальник вогню. Спостережні пости дієво відслідковують зміни в обстановці, виявляють та оперативно передають вихідні данні для ураження окремих мінометів та мінометних артилерійських підрозділів противника.
Зазначене вдалося досягти шляхом виконання наступних заходів:
розгорнуто та організовано цілодобове спостереження за об’єктами місцевості постами спостереження на всіх панівних висотах (териконах), які розташовані довкола базового табору підрозділу 25 опдбр, що дозволило контролювати пересування будь-яких мобільних засобів (вантажівок, мікроавтобусів тощо), які можуть використовуватись для транспортування мінометів та інших засобів ураження противника;
забезпечення стійким зв’язком між спостережними постами, КП 25 опдбр та артилерією;
систематичним маневруванням артилерії, третина з якої постійно знаходиться в русі, а решта – перебуває в готовності до негайного відкриття вогню по виявленим цілям та пристріленим ділянкам на найбільш загрозливих напрямках.
Зазначені вище заходи суттєво підвищили безпеку базового табору в результаті чого:
припинилися обстріли з мінометів по підрозділам базового табору;
вдалось уникнути втрат серед особового складу;
підвищено живучість артилерії бригади.

1. Механізовані підрозділи при розташуванні на місці.

1. Розташування на місці – організоване розміщення підрозділів у призначеному районі розташування. Механізовані підрозділи на місці можуть розташовуватися в:
мб

- завершення заходів щодо приведення у бойову готовність;
- підготовки до бою;
- відновлення боєздатності;
- відпочинку особового складу;
- поповнення запасів матеріальних засобів;
- обслуговування та відновлення бойової техніки;
- бойового злагодження.
Розташуватися на місці підрозділи можуть з метою :

- має природні укриття;
- забезпечує захист підрозділів від зброї масового ураження (ЗМУ) та високоточної зброї (ВТЗ);
- забезпечує розосередження та потайне розміщення підрозділів, їх швидкий збір і проведення маневру в потрібному напрямку;
- забезпечує зручність розміщення та відпочинку особового складу;
- забезпечує сприятливі умови в санітарно-епідемічному відношенні.
Район розташування призначається на місцевості, яка:

- важливих об'єктів;
- населених пунктів, по яких противник може нанести масовані вогневі та хімічні удари;
- під лініями електромережі;
- газопроводів;
- нафтопроводів.
Потрібно уникати розташування підрозділів поблизу:

- райони розташування механізованих (танкових) рот;
- інших штатних і доданих підрозділів;
- позиції (маршрути дій, рубежі розгортання) сторожової (безпосередньої) охорони.
Розмір району розташування батальйону на місці може бути до 10 км², роти – 1,5-2 км²
Район розташування батальйону включає:

4 мр з 1/2 тр
5 мр з 2/2 тр
2 мб з 2 тр
Черг. підр.
3/6 мр
мін.батр
вз
G
G
бп
гсм
рр. №2.
3/6 мр
рр. №3.
3/6 мр

Розташування мр на місці:
25-50 м
3 мв

Розташування мр на місці
25-50 м
1 мв
1 мвід
Водяне
Ракітне
2 мвід
2 мр
3 мвід
Пн
Пд
Ольховатка
Красне
2 мв
25-50 м
G
G
300-400 м
S
S
S
S
400 м

БАЗОВИЙ ТАБІР Головною метою обладнання табору є гарантоване забезпечення вико- нання особовим складом військових частин (підрозділів) покладених завдань у визначеному районі (операційній зоні), захист особового скла- ду, озброєння, військової техніки та матеріально-технічних ресурсів від засобів ураження, виконання заходів бойового, тилового і технічного за- безпечення під час виконання завдань.

Ділянка місцевості табору повинна забезпечувати :
- стійке управління штатними та доданими підрозділами;
- ведення спостереження (розвідки) за підступами до базового табору та виконання заходів охорони і оборони на визначених ділянках місцевості;
- повсякденну діяльність особового складу;
- своєчасну евакуацію хворих та поранених і виведення ОВТ;
- можливість промислового підключення до електропостачання та забезпечення придатною до використання водою;
- мінімізувати вплив на особовий склад у разі техногенних та природних катастроф.
Місце розташування базового табору, повинно мати природні укриття, розміщуватися, як правило, не ближче 2 - 4 км від населених пунктів, поблизу магістральних доріг. Район розміщення повинен забезпечувати потаємне розміщення та надійний захист підрозділів, раптовий їх збір та проведення маневру, а також дотримання умов життєдіяльності у санітарно-епідеміологічному відношенні.

наявність та активність дій незаконних збройних формувань, диверсійних (диверсійно-розвідувальних) груп противника в районі виконання завдань (ймовірні шляхи пересування, райони зосередження (розгортання) та загрозливі напрямки їх дій);
налаштованість та потенційні можливості місцевого населення (громадських об’єднань) щодо проведення провокаційних дій, блокування шляхів сполучення, джерел з питної водою та інших елементів інфраструктури у визначеній операційній зоні (районі);
наявність та ймовірність ураження вогневими засобами противника (місць розміщення позицій мінометів, артилерії, реактивних систем, ПЗРК тощо);
- ймовірні місця мінування шляхів сполучення та місцевості, вог- невих засад противника.
Організація охорони та оборони базового табору
При організації охорони і оборони базового табору обов’язково необхідно враховувати наступні чинники:

Житлова зона:
місце для відпочинку особового складу (сержан- ти, солдати),
місця для миття особо- вого складу та прання білизни,
медичний пункт ( шпиталь ),
місця для заняття спортом та морально-психо- логічного розвантаження особового складу,
об’єкти забезпечення життє діяльності ( туалети, місце вивезен- ня відходів ),
місця для проведення занять.
Основними елементами базового табору є:
житлова зона;
адміністративна зона;
- паркова зона;
- тилова зона;
складська зона;
вертолітні майданчики;
зона охорони.

Адміністративна зона:
штабні приміщення,
вузол зв’язку.
Паркова зона:
- польові парки (місця для паркування техніки) та естакади для миття машин,
пункти заправки та сховища ПММ,
споруди (місця) для ремонту та обслуговування ОВТ,
сховища для зберігання зброї та боєприпасів.
Тилова зона:
місце приготування іжі;
місце прийому іжі;
Складська зона:
склади РАО;
склади ВТМ ;
склади ПММ ;
склади КЕС.

контрольно-пропускні пункти,які розташовані безпосередньо у базовому таборі;
місця та ділянки місцевості, на яких розта- шовані спостережні пости;
прокладені маршрути рухомих патрулів (по периметру табору);
вартове приміщення (місце перебування резервної групи);
місця (райони) зосередження мобільного резерву;
вогневі позиції чергових розрахунків (артилерії, засобів ППО, інших вогневих засобів).
.
Зона охорони (оборони) та розташування чергових засобів.

під час усвідомлення завдання особливу увагу звернути на заходи, що проводяться старшим командиром щодо розвідки призначеного району;
під час оцінювання противника визначити можливість ведення ним розвідки та завдання вогневих ударів по підрозділах, а також імовірність дій у районі розташування його ДРС та НЗФ;
при оцінюванні місцевості вивчити її захисні та маскувальні властивості, можливість використання їх для захисту підрозділів, насамперед від ЗМУ і ВТЗ.
В ході організації розташування на місці командир батальйону (роти), крім звичайних питань, повинен:

райони (місця) розташування підрозділів;
завдання щодо їх зайняття і виконання заходів із безпеки особового складу та збереження ОВТ і МТЗ, склад і завдання охорони і чергового підрозділу;
основні питання взаємодії, управління та всебічного забезпечення.
У рішенні на розташування у призначеному районі командир батальйону (роти) визначає:

штатним і доданим підрозділам – основні та запасні райони (місця) розташування, порядок їх зайняття та інженерного обладнання, завдання щодо відбиття нападу противника;
мінометній батареї (артилерійському підрозділу) – основні та запасні райони (місця) розташування, вогневі позиції, порядок їх зайняття та інженерного обладнання, завдання щодо ВУП;
підрозділу ППО – основні та запасні райони (місця) розташування, вогневі позиції у тому числі позиції для ведення вогню прямою наводкою по наземному противнику, порядок їх зайняття та інженерного обладнання, завдання щодо прикриття підрозділів батальйону (роти) від повітряного противника, час і ступені бойової готовності;
підрозділам охорони – склад, позиції охорони (маршрути руху патрулів) та час її зайняття (початок патрулювання), завдання, порядок дій при виявленні противника, підтримання зв’язку і доповіді про обстановку, порядок зміни, перепустка і відгук;
черговому підрозділу – склад, завдання, до виконання яких бути готовим, маршрути руху та рубежі розгортання, порядок відкриття та припинення вогню, місце розташування та сигнали виклику.
В бойовому наказі на розташування у призначеному районі командир батальйону (роти) під час постановки завдань вказує:

вказує рубежі розгортання (вогневі позиції) і завдання;
визначає порядок їх підготовки та виходу на них, порядок проведення маневру підрозділами і вогнем;
які чергові вогневі засоби мати в підрозділах для відбиття нападу противника і порядок ведення ними вогню;
визначає райони можливої висадки десанту противника і порядок його знищення.
В ході організації взаємодії командир батальйону (роти) узгоджує дії штатних і доданих підрозділів при відбитті можливого нападу наземного противника, для чого :
Крім того, командир батальйону (роти) погоджує дії підрозділів з силами і засобами комендантської служби та охорони старшого командира.

2. Механізовані підрозділи у сторожовій охороні, особливості за досвідом проведення ООС (АТО).

- не допустити проникнення розвідки противника до підрозділів, які охороняються;
своєчасно виявити появу наземного противника і попередити про нього війська, які охороняються;
- у випадку нападу противника стійко обороняти позицію, яку займають.
Вона організовується навколо району розташування підрозділів і повинна перехоплювати всі основні дороги і підступи до нього.

Безпосередня охорона
Сторожова охорона.
черговий підрозділ ( у складі механізованого. взводу)
парні патрулі
чергові спостерігачі на командних пунктах
сторожові загони
сторожові застави
сторожові пости
секрети
Крім цього, для охорони особового складу, озброє­ння і бойової техніки призначають добовий наряд.
Сторожові пости і секрети є основою сторожової охорони батальйону..

. На найнебезпечніших напрямках сторожова охорона може здійснюватись сторожовими загонами в складі посиленої роти і сторожовими заставами в складі посиленого взводу. У разі призначення в сторожовий загін від бригади батальйону, в сторожову заставу від нього може виділятись посилена рота
Усі органи сторожової охорони, у будь якому випадку, повинні підтримуватися вогнем штатних та доданих підрозділів (вогневих засобів) батальйону (роти).
В батальйоні сторожова охорона здійснюється сторожовими постами в складі відділення (танка), що виставляються на віддаленні до 1500 м та секретами в складі 2-3 осіб на відстані до 400 м від району розташування підрозділів. На найбільш небезпечних (імовірних) підступах до району розташування виставляються засідки.

4 мр з 1/2 тр
5 мр з 2/2 тр
2 мб з 2 тр
Черг. підр.
3/6 мр
вз
G
G
рр. №1.
3/6 мр
рр. №2.
3/6 мр
рр. №3.
3/6 мр
рр. №4.
3/6 мр
СтП 4мр
4мр
1
G
G

4 мр
4 мр
1
2

до 400 м
G
G
СтП
2 мвід
до 2000 м
G
G
G
G
G
G
1 мв

Для розпізнавання охороною і розвідкою своїх військовослужбовців на кожну добу призначають пароль.
Дії о/с сторожевої застави.
Він відомий усьому складу охорони і розвідки, а також особам, які передають усні накази.
Усіх осіб, які не знають пароля, сторожові застави затримують.
Командири застав опитують затриманих особисто і направляють до командира сторо­жового загону або командира, який вислав заставу.
Командир сторожового загону залежно від обставин дозволяє затриманим рухатися далі чи направляє їх під конвоєм до командира, який вислав охорону.

G
G
СтП
2 мвід
до 2000 м
G
G
G
G
1 мв

Завдання на самостійну підготовку:
Що мається на увазі під терміном «розміщення підрозділу на місці» і які вимоги ставляться до підрозділу, що розташовується на місці?
Які вимоги ставляться до району розташування підрозділу, як він вибирається і підготовлюється?
Що включає інженерне обладнання району розташування?
В яких випадках допускається і порядок розташування підрозділів в населених пунктах?
Що включає район розташування механізованого батальйону, його розміри?
Як розташовуються роти в районі розташування?
Як розташовуються взводи і відділення в районі розташування?
Як розміщуються бойові машини і особовий склад в районі розташування?
В якому порядку здійснюється фортифікаційне обладнання місць розміщення підрозділів в районі розташування?
Організація внутрішнього порядку в районі розташування?
Особливості розташування підрозділів в горах?
Особливості розташування підрозділів в лісі?
Особливості розташування підрозділів взимку?
Вивчити завдання сторожової охорони?
Вивчити перелік підрозділів, які залучаються до виконання завдань сторожової охорони та їх бойові можливості?