Морська доктрина України як складова української геополітичної концепції

МОРСЬКІ ПРОСТОРИ УКРАЇНИ

ВНУТРІШНІ ВОДНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

РЕСУРСИ ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Біологічні
Транспортні
Рекреаційні
Мінеральносировинні

Кількісний склад національного торговельного флоту
у 1992 році в складі Чорноморського морського пароплавства налічувалось 255 суден;
у 2004 році в складі ЧМП залишилось 6 суден;
у 2008 році в ЧМП налічувався 1 самохідний плашкоут;
наразі під прапором України ходить 210 торгівельних суден.

Напрями функціонування морської доктрини України
захист державного суверенітету і територіальної цілісності, забезпечення захисту національних інтересів держави в Азовському і Чорному морях, Керченській протоці та інших районах Світового океану;
розвиток торговельного судноплавства, портової діяльності, суднобудування, кораблебудування і судноремонту, приморської рекреаційної діяльності;
комплексне освоєння природних ресурсів моря, розвиток морського рибного господарства;
розвиток Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Морської охорони Держприкордонслужби;

5. забезпечення безпеки морської та морегосподарської діяльності України в Азовському і Чорному морях, Керченській протоці та інших районах Світового океану, безпеки судноплавства, екологічної безпеки морегосподарської діяльності, захисту морегосподарської діяльності від тероризму;
6. розвиток освіти, науки і технологій в морській галузі;
7. проведення фундаментальних та прикладних досліджень Азовського і Чорного морів, Керченської протоки та інших районів Світового океану з урахуванням інтересів України;
8. підтримка та поширення в суспільстві морських традицій, пропаганда необхідності прискореного розвитку в державі морської діяльності, забезпечення шанобливого ставлення до працівників галузі морського і річкового транспорту.

НАСЛІДКИ АНЕКСІЇ КРИМУ
Припинення діяльності кримських морських портів як українських елементів інфраструктури.
2. Втрата контролю за Керченською протокою.
3. Втрата контролю за морськими просторами навколо Кримського півострова
4. Втрата більшої частини кораблів військово-морських сил.
5. Втрата матеріально-технічного забезпечення та значної частини особового складу Академії ВМС України ім. П.С. Нахімова, а також інших військових формувань, дислокованих в Криму.
6. Виключення Керченського державного морського технічного університету з освітньої сфери морської галузі.
7. Втрата доступу до ресурсів, які знаходяться в непідконтрольній Україні акваторії.
8. Втрата Порту Керч я важливого вузла зв’язку між Україною та країнами Західного і Південно-Західного Причорномор’я, що відігравав значну роль в пасажирських та вантажних інтермодальних перевезеннях.
9. Втрата морських рекреаційних зон.

Загалом у результаті кримських подій флот утратив 51 корабель, під українським прапором залишилися тільки 10 кораблів та допоміжних суден, включаючи флагман "Гетьман Сагайдачний».
Із військовослужбовців українських ВМС 1/3 залишилися служити України, ще третина звільнилася, а інші перейшли на сторону окупантів. Також через російську агресію Україна втратила ключові військово-морські бази та розвинену інфраструктуру для базування флоту.

Україна займає п'яте місце у світі серед країн-постачальників моряків для торгівельного флоту. Зараз на торгових суднах різних держав працюють 65-70 тисяч українських моряків, з них на суднах під українським прапором - близько 5 тис, причому половина з них – офіцери.

Порт Джурджулешти

З’єднання Дніпра з Віслою