Стиль і напрям у літературі та мистецтві - Реалізм

Реалі́зм (від лат. realis — «суттєвий», «дійсний») — стиль і напрям у літературі та мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах. Панування реалізму слідувало за добою романтизму і передувалосимволізму. Термін «реалізм» вперше вжив французький літературний критик Жюль Шанфльорі в 50-х роках XIX століття для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму і академізму. На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму стає проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу (характеру) особистості. Замість інтуїтивно-почуттєвого світосприйняття на перше місце в літературі висувається пізнавально-аналітичне начало, а типізація дійсності утверджується як універсальний спосіб художнього узагальнення.
Людвіг ван Бетховен-Місячна-Соната

Мартін Віттфут (Martin Wittfooth) - сучасний американський художник. Народився в 1981 році в Торонто. Закінчив The School of Visual Arts в Нью-Йорку. В даний час живе і працює в Брукліні.

Маніфестом реалізму у літературі вважають передмову Оноре де Бальзака до «Людської комедії» (1830). Саме Бальзак став засновником нового напряму у французький літературі та найбільш яскравим його представником — поруч із Проспером Меріме, Стендалем (останній, правда, називав себе романтиком) та Гюставом Флобером.
В англійській літературі першим реалістичним романом вважають «Посмертні записки Піквікського клубу» Чарлза Діккенса (1836–1837). Окрім Діккенса найвидатнішими британськими письменниками-реалістами вважають Вільяма Теккерея та Шарлотту Бронте. В російській літературі до реалістичного напрямку належали Іван Гончаров, Федір Достоєвський та Лев Толстой.
Реалізм в літературі
Людвіг ван Бетховен-Місячна-Соната

Крістер Стромхолм (Christer Stromholm) - (22.07.1918 - 11.01.2002) - один з найвідоміших шведських фотографів. Працював в жанрі реалізму. Любив повторювати, що фотографи, які беруть камеру вперше, роблять більш цікаві кадри ніж професіонали.

Народження реалізму в образотворчому мистецтві найчастіше пов'язують з творчістю французького художникаГюстава Курбе (1819–1877), який відкрив в 1855 році в Парижі свою персональну виставку «Павільйон реалізму», хоча ще до нього в реалістичній манері працювали художники барбізонської школи (Теодор Руссо, Жан-Франсуа Мілле, Жюль Бретон). Курбе вважають і першим теоретиком реалізму, адже він у передмові до каталогу виставки обґрунтував програмові засади напряму. Розробку теоретичної бази продовжив Жюль Шанфльорі на сторінках журналу з промовистою назвою «Реалізм» (1856–1857). В Італії реалістичний живопис був відомий під назвою веризму, в Росії — під іменем передвижництва.
У 1870-і роки розвиток реалізму призвів до появи натуралізму та певною мірою втратив свої позиції з появоюімпресіонізму, неоромантизму та символізму.
Реалізм в живописі

Емі Беннетт (Amy Bennett) народилася в 1977 році в Портленді. У 2002 році закінчила нью-йоркську Академію Мистецтв. Працює в жанрі реалізму. Віддає перевагу пейзажам.

В український літературі реалізм почався з другої половини 19 ст., прийшовши на зміну романтизму, від якого він перебрав захоплення етнографізмом та героїзацію історичних постатей. Типові для реалізму поезії — вірші Бориса Грінченка і Павла Грабовського («Громадська поезія»); Франко від реалістичних «Панських жартів» пішов у напрямі психологічно-філософських зрушень, — і його «Мойсей» (1905) це вже твір на межі модернізму. Частина митців культивувала так званий «ідейний реалізм», як М. Ге, М. Ярошенко, М. Пимоненко; інші, як К. Трутовський, О. Сластьон, П. Мартинович, опрацьовували більш етнографічно-побутові теми, ще інші — І. Рєпін, С. Васильківський, М. Самокиша, зверталися до історичних і батальних сцен. Реакція проти «об'єктивного» відображування природи почалася з імпресіонізму (І. Труш, О. Новаківський, М. Бурачек), які відкрили чар кольорів і показали, що мистецькість твору незалежна від його зв'язку з реальним світом.
Реалізм в Україні