Суглобовий синдром

Ревматоїдний артрит
хронічне імунозапальне системне захворювання сполучної тканини з переважним ураженням суглобів по типу прогресуючого ерозивно-деструктивного поліартриту

Інфекційні агенти:
- віруси (Епштейна-Барра, парвовіруси)
- бактерії
- мікоплазми, мікобактерії, спірохети
Спадковість (HLA –DR1; HLA-DR4)
- присутні на мембранах макрофагів
- необхідні для презентації АГ Т-лімфоцитам
Етіологія

Патогенез РА
Необхідні умови:
- сприйнятливий пацієнт з експресованими на
поверхні макрофагів та лімфоцитів антигенами гістосумісності другого типу – НLA-DR
- артритогенний фактор - невідомий екзо- чи ендогенний антиген

Патогенез РА
(продовження)
Послідовність подій:
а) презентація антигена Т-хелперам,
активація останніх і продукція ТНФ-
альфа, ІФ-гама, ІЛ-2;
б) активація макрофагів, моноцитів,
дендритних клітин, В-лімфоцитів;
в) продукція ними основного блоку
прозапальних цитокінів (ТНФ-альфа, ІЛ-1, ІЛ-6, ІЛ-8), факторів міграції, фактору
росту ендотелію та ревматоїдного фактору

Патогенез РА
(продовження)
г) утворення панусу, продукція його
клітинами металопротеїназ (стромелізину та колагенази)
д) деструкція хряща, остеокластогенез,
остеопороз, деструкція субхондральної кістки
г) заміна хряща грубоволокнистою
сполучною тканиною, фіброзний
анкілоз, кістковий анкілоз

Діагностичні критерії РА
(АСR, 1987)
Вранішня скутість (більше 1 год)
Артрит трьох і більше суглобів
Артрит суглобів рук
Симетричний артрит
Ревматоїдні вузлики
Ревматоїдний фактор
Рентгенологічні зміни

І Клініко-імунологічна характеристика
1. Серопозитивний ревматоїдний артрит
− Поліартрит, олігоартрит, моноартрит
− Ревматоїдний васкуліт
− Ревматоїдні вузлики
− Полінейропатія
− Ревматоїдна хвороба легень (альвеоліт, ревматоїдна легеня)
− Синдром Фелті
2. Серонегативний ревматоїдний артрит
− Поліартрит, олігоартрит, моноартрит
− Синдром Стіла дорослих
Класифікація РА (2002)

Класифікація РА
(продовження)
ІІ Ступінь активності*
0 – ремісія
1 – низький
2 – середній
3 – високий
III Рентгенологічна стадія
І – навколосуглобовий остеопороз
ІІ – остеопороз + звуження суглобової щілини, поодинокі узури
ІІІ – те саме + множинні узури, можуть бути підвивихи
ІIII – те саме + анкілози
IV Втрата функціональної активності
1. життєво важливі маніпуляції виконуються без утруднень
2. з утрудненнями
3. зі сторонньою допомогою

Ступені активності РА

Лікування хворих на РА
Раннє встановлення діагнозу
Визначення активності та стадії
Визначення прогнозу стосовно перебігу
Навчання пацієнта і членів родини
Призначення МХПРЗ в перші три місяці
При необхідності призначення НПЗП
При необхідності призначення низьких доз ГКС препаратів

МХПРЗ (базисні засоби)

Комбінування МХПРЗ
Step up: додавання нового МХПРЗ у пацієнтів з недостатньою ефективністю
Лефлуномід до метотрексату
Паралельне застосування МХПРЗ
Метотрексат + сульфасалазин
Потрійна терапія
Step down: Поступове зменшення дози до підтримуючої (при можливості монотерапія)
Трайл COBRA (МТХ + Сульфасалазин + Преднізолон)

Застосування біологічних засобів
ТНФ антагоністи
Проти-ТНФ моноклональні антитіла (Інфлексімаб)
Розчинний рецептор до ТНФ (Етанерцепт)
ІЛ-1 антагоністи
Антагоністи ІЛ-1 рецептора (Aнакінра)

Остеоартроз (ОА)
Хронічне прогресуюче захворювання суглобів, яке характеризується дегенерацією суглобового хряща, ремоделюванням та склерозом субхондральної кістки, формуванням субхондроальних кісткових кист та крайових остеофітів

Фактори ризику остеоартрозу
Вік
Надлишкова вага
Травми суглобів
Стать – жінки складають 75%
Професійні шкідливості
Спадковість
Харчування

Этіологія ОА
Механічне перевантаження хряща
Неконгруентність суглобових поверхонь
Травми суглобів (професійні, спортивні)
Порушенння статики
Метаболічні порушення (подагра, хондрокальциноз, гемохроматоз)
Артрити, гемартроз, ішемія, остеонекроз
Остеодистрофія (хвороба Педжета)
Порушення іннервації
Ендокринні порушення
Спадкова схильність

БІОМЕХАНІЧНИЙ ВПЛИВ
Хондроцит
Втрата цілісності матриксу
ОСТЕОАРТРОЗ
Синтез
матриксу
IGF-1
TGF-beta
Метаболічні
Деградація матриксу
- Цитокіни
- Ферменти
- NO
Генетичні
IGF-1 insuline-like growth factor; TGF-beta=transfprming growth factor
ПАТОГЕНЕЗ ОСТЕОАРТРОЗУ

Клініка ОА
Симптоми
1. Механічний характер больового синдрому
2. Стартові болі
3. Нічні болі.
4. Синдром суглобової “миші”
5. Скутість не больше 30 хв
6. Нестабільність в суголобах (колінних)

Клініка ОА
Ознаки
Локальна болючість по краю суглоба
Стійкий набряк по краю суглоба
Болючість та обмеження рухів в
Крепітація та грубий тріск в суглобах
Помірні ознаки запалення (синовіт, місцеве підвищення температури)

Діагностичні критерії ОА
ОА колінного суглоба
Біль в колінному суглобі
Наявність остеофітів
Вік > 50 років
Вранішня скутість менше 30 хв
Крепітація в суглобі при рухах
Примітка: для діагнозу необхідно 3 критерія (2 перших обовязково)
ОА кульшового суглоба
Біль в суглобі
ШОЕ менше 20 мм/год
Остеофіти (рентгенологічно)
Звуження суглобової щілини (рентгенологічно)
Примітка: для діагнозу необхідно 3 критерія (перший обовязково)

Рентгенологічні стадії ОА
(I.Kellgren, I.Lawrence)
І стадія
субхондральний остеосклероз, незначне звуження суглобової щілини, кистовидна перебудова, малі крайові розростання
ІІ стадія
те ж, але більш виразний субхондральний остеосклероз та звуження суглобової щілини, остеофіти
ІІІ стадія
субхондральний остеосклероз, крупні остеофіти, сплощенння головки стегна
IV cтадія
зникнення суглобової щілини, множинні остеофіти, деформація епіфізів, підвивихи

Лікування хворих на ОА
Немедикаментозні методи
Навчання хворого
Зменшення маси тіла при ІМ>25
ЛФК
Застосування допоміжних пристроїв
Ортопедичне взуття
Фармакотерапія
Аналгетики, НПЗП, в/с ГКС
Хондропротектори
Хірургічне лікування
Артроскопічний лаваж
Артропластика
Протезування суглобів

Алгоритм лікування гонартрозу
(АCR, 2000)
Немедикаментозні засоби
Помірний біль
Сильний біль і запалення
Парацетамол
НПЗП, трамадол, опіоїди
ЦОГ2-специфічні інгібітори, неселективні НПЗП + гастропротекція
Артроскопічний лаваж
Хірургія
(артропластика, протезування)
В/суглобово гіалуронат
В/суглобово ГКС

НЕФАРМАКОЛОГІЧНІ МЕТОДИ
Ожиріння збільшує ризик остеоартрозу колінних суглобів на 30-70% (Felson at al., 1998)
Зниження маси тіла на 5,1 кг знижує ризик остеоартрозу на 50% (Felson at al., 1998)
Зниження маси тіла усього на 3,9 кг упродовж 6 тижнів істотно зменшує больовий синдром і підвищує функціональну здатність хворих (Тodda at al., 1999)
Навчання хворого
Зменшення маси тіла

АНАЛГЕТИКИ
Парацетамол до 4 г на добу
Трамадол та опіоїдні аналгетики (при неефективності парацетамолу)

Н П З П
Неселективні інгібітори ЦОГ (диклофенак натрію, піроксикам, напроксен, ібупрофен) разом з гастропротекторами (мізопростол)
Селективні інгібітори ЦОГ-2 (Целекоксиб, рофекоксиб) в середніх терапевтичних дозах
- препарати призначаються упродовж усього періоду синовіту

Лікування хворих на ОА
(продовження)
Внутрішньосуглобове введення глюкокортикоїдів (триамцинолон, бетаметазон, гідрокортизон);
При синовііті швидка дія зі значним гальмуванням запального процесу, та больового синдрому;
Локальний ефект з незначним системним впливом;
Кратність введення не повинна перевищувати тричі на рік

Внутрішньосуглобове введення гіалуронату натрію
Режим введення – в/с 1 раз на тиждень, 3-5 інєкцій;
Природній компонент синовіальної рідини;
Не алергеногенний;
Тривало залишається в порожнині суглоба;
Справляє протизапальну та знеболюючу дію;
Покращує функцію суглобів

Глюкозамін та хондроітин сульфат
В дозах 1-1,5 г на добу упродовж 1-2 місяців;
Природні компоненти хряща;
Уповільнюють прогресування остеоартрозу;
Зменшують біль та покращують функцію суглобів.

Хондропротектори
Глюкозамін (OsteoEze, Structum, Dona) по 750 мг в тапсулах (добова доза 1500 мг) упродовж 1-2 міс два курси з інтервалом в 2 місяці
Гіалуронат натрію (1% розчин) для в/с введення (Hyalgan, Synvisc) вводиться 1 раз на тиждень, на курс 5 інєкцій
Хондроітин сульфат (Румалон, артепарон, мукартрин) 10 – 25 інєкцій на курс лікуванння, два курси на рік
Алфлутоп 2 мл для в/с та в/м введення (5 інєкцій в/с, потім в/м до 20 інєкцій)

Місцева терапія ОА
Глюкокортикоїди в/с
Аплікаційні форми НПЗП чи ГКС
Поєднання аплікаційних форм НПЗП з ДМСО
Фонофорез НПЗП
Фізіотерапевтичні засоби (магнітотерапія, діодинамічні струми, лазеротерапія, парафін, озокерит)

Подагра
загальне метаболічне захворювання, в основі якого лежить порущення пуринового обміну (підвищення продукції чи/та зниження екскреції сечової кислоти), яке супроводжується відкладенням сечокислих сполук в тканинах з розвитком запальних та дистрофічно-склеротичних змін в органах

Епідеміологія
Поширеність серед дорослого населення 2%
Поширеність серед мужчин після 50 років 5,5 – 6,2%
Жінки до менопаузи практично не хворіють на подагру
Пік захворювання у мужчин – після 40 років, у жінок – після менопаузи

Етіологія подагри
Збільшення утворення сечової кислоти
Генетичні фактори
Дефіцит гіпоксантингуанінфосфорибозитрансферази
Дефіцит Г-6-ФДГ
Гіперактивність фосфорибозилпірофосфатсинтетази
2. Набуті фактори
дієта з високим вмістом пуринів,
Ожиріння, гіпертригліцеридемія, зловживання алкоголем
Міело- лімфопроліферативні захворювання, хіміотерапія

Етіологія подагри
(продовження)
Зменшення кліренсу сечової кислоти
Генетичні фактори
Полікистоз нирок
Синдром Дауна
Набуті фактори
Захворювання нирок, гіпертонія
Лікарські засоби (аспірин, діуретики)
Метаболічні порушення (ацидоз)
Дегідратація, голод, алкоголь

КЛІНІКА ПOДАГРИ
(періоди в перебігу подагри)
Преморбідний
характеризується безсимптомним збільшенням рівня сечової кислоти в крові;
Інтермитуюча подагра
гострорецидивуюча подагра, характеризується чергуванням гострих локальних запальних нападів з безсимптомними періодами;
Хронічна подагра
Характеризується виникненням тофусів чи хронічного подагричного поліартриту, чи того і іншого разом

Перебіг подагри

Класифікація подагри (2002)
Етіологічні варіанти
а) первинна подагра б) вторинна подагра
Періоди: а) преморбідний б) інтермитуючий
в) хронічна подагра
Варіанти перебігу
а) легкий б) середньої тяжкості в) тяжкий
Фаза а) загстрення, б) ремісії
Рентгенологічні стадії (І, ІІ, ІІІ)
Периферичні тофуси (є, відсутні)
Ступінь функціональної недостатності
1. Професійна працездатність збережена
2. Професійна працездатність втрачена
3. Втрачена здатність до самообслуговування
Типи нефропатії (уролітіаз, інтерстиційний нефрит, гломерулонефрит, артеріолонефросклероз)

Діагностичні критерії подагри (ACR, 1979)
1. Наявність уратів в синовіальній рідині
2. Наявність тофусів, що містять урати
3. Наявність 6 з 12 нижче перерахованих ознак
1. Більше 1 гострого нападу артриту в анамнезі
2. Максимум запалення суглоба в першу добу
3. Множинний характер артриту
4. Гіперемія шкіри над враженим суглобом
5. Набряк і біль в 1-му плесно-фаланговому суглобі
6. Одностороннє враження суглобів склепіння стопи
7. Вузликові утворення, що нагадують тофуси
8. Гіперурикемія
9. Одностороннє враження 1-го п/ф суглоба
10. Асиметричність набряку враженого суглоба
11. Субкортикальні кисти на рентгенограмі
12. Стерильність суглобової рідини

Рентгенологічні стадії подагри

Рентгенограма хворого на подагру
Деструкція епіфізів фаланг пальців, симптом «пробійника»
Хрящові та кісткові ерозії з крайовим остеосклерозом
Ущільнення периартикулярних м’яких тканин

Лікування подагри
Купірування гострого нападу подагри
Профілактика нападів
Зниження рівня сечової кислоти в крові

Купірування
гострого нападу подагри
НПЗП (диклофенак, індометацин, целекоксиб, німесулід)
Глюкокортикоїди, АКТГ (в/с – дипроспан, кеналог, п/о преднізолон АКТГ 40-80 ЕД)
Колхіцин (0,5 мг кожні 2 год до 4 мг)

Профілактика нападів
Колхіцин 0,5 – 1 мг на добу тривало
Низькокалорійна дієта, уникати вживання алкоголю, багатої пуринами їжі (печінка, мозок, нирки, шоколад, бульони, какао, бобові, червоне вино)

Гіпоурикемічна терапія
Урикостатичні препараты
алопуринол (300-600 мг/добу
Покази до призначення алопуринолу
- Екскреція сечової кислоти нирками 1000 мг і більше
- Уратна нефропатія
- Нефролітіаз
- Цитостатична терапія
- Подагра з нирковою недостатністю
- Недостатня эфективність або непереносимість урикозуричних засобів

Гіпоурикемічна терапія
Урикозуричні засоби
бензбромарон (100 – 200 мг на добу в 1 прийом)
Пробенецид (1-2 г на добу в 2-4 прийоми)
Сульфинпиразон (300 – 800 мг/добу)
Комбіновані засоби
- аломарон (100 мг алопуринолу і 20 мг бензбромарону 1 раз на добу)