утворюють самозбуджувані коливання без затухання в дисипативній динамічній системі, котрі виникають унаслідок внутрішних її властивостей, підтримуються неперіодичним зовнішним джерелом енергії та не залежать від початкоих умов. (Листок, струна, орган, турбулентність, флаттер, …).
Математичним образом автоколивань є граничний цикл Пуанкаре.
Від’ємне тертя – джерело енергії
Зворотній зв’язок – нелінійне затухання
Більш складною є задача з вимушуючою періодичною силою. Наприклад, у системі Ван дер Поля:
При зростанні захоплений періодичний розв’язок стає нестійким і за умови ірраціонального співвідношення між цими частотами з’являється новий тип руху – комбінаційні коливання, що отримали назву квазіперіодичних.