Презентации, доклады, проекты по литературе

Лейтмотив малої батьківщини у творчості єврейських письменників, уродженців села Купіль Волочиського району
Лейтмотив малої батьківщини у творчості єврейських письменників, уродженців села Купіль Волочиського району
Актуальність дослідження полягає у детальному вивченні тематики, та проблематики творчої спадщини сучасних єврейських письменників із с. Купіль, які збагатили світову літературу та культуру самобутніми оригінальними творами, зокрема, пов’язаними з найглибшими коренями – землею їх предків, рідним селом. Мета роботи - дослідження мотивів зв’язку з рідною землею у творах єврейських письменників, уродженців села Купіль на основі комплексного та об'єктивного літературно – історичного аналізу їх життя та творчості; дослідження унікальності єврейської громади довоєнного містечка; опрацювання досвід у дослідження даної теми; систематизація накопиченого матеріалу. Основні завдання, які необхідно було вирішити в процесі дослідження даної проблеми: 1) дослідити особливості громадського життя Купеля як єврейського поселення початку ХХ століття; 2) окреслити основні літературні досягнення єврейських письменників, вихідців з Купеля; 3) відслідкувати мотиви зв’язку з рідною землею у творчості вищевказаних письменників та публіцистів. Об’єктом даного дослідження є локальні явища єврейської національної літератури у контексті суспільно – історичного життя України кінця ХІХ - першої половини ХХ століття. Відповідно предметом дослідження відповідно стала унікальна творча спадщина єврейських письменників, вихідців із села Купіль, яка значною мірою сформувалася під впливом антисемітської політики радянського тоталітарного режиму та політики нацизму фашистської Німеччини у другій світовій війні. Методологічною основою роботи є провідні принципи наукового пізнання: об'єктивності й історизму. Головними методами дослідження виступили методи системного підходу, структурного аналізу, синтезу, історико-хронологічний метод, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків.
Продолжить чтение
Константин Михайлович Симонов Ты помнишь, Алеша, дороги Смоленщины. Давид Самуилович Самойлов Сороковые
Константин Михайлович Симонов Ты помнишь, Алеша, дороги Смоленщины. Давид Самуилович Самойлов Сороковые
Константин Михайлович Симонов. (1915-1979) К.М. Симонов родился в 1915 году в Петрограде. В автобиографии он вспоминал: “Детство и юность прожил в Рязани и Саратове. Отец (отчим) был военным, и многие мои воспоминания той поры связаны с жизнью и бытом военных городков и командирских общежитий”. Отчим стал будущему поэту преданным отцом, в поэме «Отец» Симонов обратился к нему со словами благодарности. Мать любила поэзию, знала наизусть стихи Пушкина и Лермонтова, Тютчева, привила любовь к поэзии и сыну. К. Симонов окончил семь классов, затем фабрично-заводское училище, стал токарем, учился в Литературном институте. С 1934 года стал публиковать свои стихи. К началу войны он был уже признанным поэтом и известным военным корреспондентом, прошёл Халхин-Гол. Всю войну работал корреспондентом газеты «Красная звезда», переезжал с фронта на фронт, знал войну “изнутри”...
Продолжить чтение
Подготовка к контрольной работе по литературе по теме Лирика XX века
Подготовка к контрольной работе по литературе по теме Лирика XX века
Кто автор этих стихотворений? «Вот уж вечер. Роса…», «Гой ты, Русь моя родная…», «Край ты мой заброшенный», «Разбуди меня завтра рано…», «Не жалею, не зову, не плачу…». «А вы могли бы?», «Послушайте!» «Идешь, на меня похожий…», «Бабушке», «Мне нравится, что вы больны не мной», цикл «Стихи о Москве», «Имя твое – птица в руке…», «Родина». «Муза», «Творчество», «Сжала руки под темной вуалью», «Песня последней встречи». «Я не ищу гармонии в природе», «Где-то в поле возле Магадана», «Завещание». «Во всем мне хочется дойти до самой сути», «Быть знаменитым некрасиво». «Весенние строчки», «Урожай», «Я убит подо Ржевом…», «Я знаю, никакой моей вины…». Кто автор этих стихотворений? Есенин С.А. «Вот уж вечер. Роса…», «Гой ты, Русь моя родная…», «Край ты мой заброшенный», «Разбуди меня завтра рано…», «Не жалею, не зову, не плачу…». Маяковский В.В. «А вы могли бы?», «Послушайте!» Цветаева М.И. «Идешь, на меня похожий…», «Бабушке», «Мне нравится, что вы больны не мной», цикл «Стихи о Москве», «Имя твое – птица в руке…», «Родина». Ахматова А.А. «Муза», «Творчество», «Сжала руки под темной вуалью», «Песня последней встречи». Заболоцкий Н.А. «Я не ищу гармонии в природе», «Где-то в поле возле Магадана», «Завещание». Пастернак Б.Л. «Во всем мне хочется дойти до самой сути», «Быть знаменитым некрасиво». Твардовский Т.А. «Весенние строчки», «Урожай», «Я убит подо Ржевом…», «Я знаю, никакой моей вины…».
Продолжить чтение