Ембріональний розвиток гепатобіліарної зони, аномалії її формування та розвитку

Міністерство охорони здоров'я України
Запорізький державний медичний університет
Доповідь
з наукової дисципліни: Нормальна анатомія людини.
На тему:
Ембріональний розвиток гепатобіліарної зони,
аномалії її формування та розвитку.
Виконав студент ІІ курсу,
1-го медичного факультету, 5-ї групи:
Соколовський Д.М.
Науковий керівник:
ас. Абросімов Ю.Ю.
Запоріжжя – 2015 рік

План доповіді:
Ембріональний розвиток печінки, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів.
Ембріональний розвиток підшлункової залози.
Аномалії розвитку гепатобіліарної зони:
Аномалії розвитку печінки, жовчного міхура.
Аномалії розвитку підшлункової залози.
Список використаної літератури.
Warning!

Ембріональний розвиток печінки, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів.

Печінка з системою протоків і жовчний міхур розвиваються з печінкового дивертикулу вентрального відділу ентодерми первинної середньої кишки.
З проксимального відділу дивертикулу формуються жовчні протоки, з дистального - печінкові балки.
На 6-му тижні стають помітні просвіти печінкових балок - «жовчні капіляри». У місці злиття проток каудальна частина первинного виросту розширюється (ductus cystica), утворюючи закладку жовчного міхура, яка швидко подовжується, приймаючи форму мішечка.

Алантоїсні, або пупкові вени, проникаючи в тіло ембріона, охоплюються зростаючої печінкою. Відбувається зрощення пупкових вен та судинної мережі печінки, і через неї починає проходити плацентарна кров. Саме тому у внутрішньоутробному періоді печінка отримує найбільш багату киснем і живильними речовинами кров.
Після регресії жовткового мішку парні жовтково-брижові вени з'єднуються один з одним перемичками, причому деякі частини пустують, що і призводить до утворення ворітної (непарної) вени. Дистальні протоки починають збирати кров з капілярів ШКТ, що розвивається, і направляють її через ворітну вену до печінки.
Особливістю кровообігу в печінці є те, що кров, вже одного разу пройшла через капіляри кишківника, збирається в ворітну вену, вдруге проходить через мережу капілярів-синусоїдів і тільки потім через печінкові вени, розташовані проксимальніше тих частин жовтково-брижових вен, де в них вросли печінкові балки, йде безпосередньо до серця.
Отже, між залізистою печінковою тканиною і кровоносними судинами є тісна взаємообумовленість і залежність. Поряд з портальною системою, розвивається і артеріальна система кровопостачання, що відходить від стовбура черевної артерії. Як у дорослої людини, так і у ембріона (і плоду) харчові речовини після всмоктування з ШКТ спочатку надходять у печінку. Об'єм крові ворітного і плацентарного кровообігу значно більше, ніж обсяг крові, що надходить з печінкової артерії.

Ембріональний розвиток підшлункової залози

Аномалії розвитку печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.