Роль охорони праці в збереженні трудових ресурсів

Охорона праці – це система правил і заходів, які забезпечують безпечну роботу на даному виробництві. При роботі на металорізальному верстаті необхідно передбачити ряд вимог, які б дозволили працюючому виконувати поставлене перед ним завдання в умовах, які передбаченні конструкторськими документами.

Основні аспекти охорони праці визначаються у сприянні росту ефективності суспільного виробництва за рахунок:
- поліпшення умов праці;
- підвищення безпеки праці;
- зниження виробничого травматизму і профзахворювань;
- зменшення робочих місць, які не відповідають вимогам ОП.

Підвищення соціального статусу ОП має вже конкретні результати в наступному проявленні:
- зростанні продуктивності праці;
- збереженні трудових ресурсів;
- збільшенні сукупного національного продукту.

Трудові ресурси – це частина населення країни, що має необхідний фізичний розвиток, здоров’я, освіту, культуру, здібності, кваліфікацію, професійні знання для роботи у сфері суспільно корисної діяльності.

Трудовий потенціал – це сукупна здібність до праці, потенційна трудова дієздатність суспільства. Він є похідним від людського потенціалу и одночасно складовою економічного потенціалу держави у цілому, який характеризує можливості економіки у виробництві матеріальних благ, наданні послуг, задоволенні економічних потреб суспільства.
Треба зазначити, що потенціал взагалі та людський потенціал зокрема не є незмінною величиною, його можна трактувати як певну даність, що характеризує її носія.

Якісна сторона трудового потенціалу суспільства визначається:
-станом здоров’я працездатного населення, показниками його психофізіологічного розвитку;
-професійно-кваліфікаційним рівнем працездатного населення, тобто рівнем загальної і професійної освіти, наявністю певних знань і практичного досвіду й навичок;
-соціально-особовими характеристиками.

Чисельність трудових ресурсів - показник динамічний, він постійно змінюється залежно від багатьох факторів: демографічних, соціальних та економічних.
Основні стадії зайнятості населення полягають у формуванні, розподілі, перерозподілі та використанні трудового потенціалу.
Найчастіше розрізняють такі форми зайнятості, як загальна, повна, оптимальна і раціональна.

Ефективна зайнятість населення - це корисна трудова діяльність громадян, спрямована на підвищення продуктивності роботи, збільшення обсягів виробництва та скорочення витрат робочого часу.