Види тестів

Тест - стандартизоване завдання, за результатами якого судять про знання, вміння і навички опитуваного.
Тестова технологія допомагає учням оцінювати свої знання за об’єктивними критеріями.
Тестова технологія допомагає вчителю отримати дані про кожного учня, а отже, оперативно корегувати власну діяльність, надати індивідуальну допомогу, виявити особливо обдарованих.

Технологія тестування відрізняється більш об’єктивним і якісним способом контролю, скорочує час на перевірку, сприяє дотриманню єдиних вимог, унеможливлює випадковість під час оцінювання знань.
Позитивність технології тестування сприяє появі великої кількості тестів для школярів з різних предметів. Під час запровадження тестової технології необхідно чітко усвідомити основні поняття, методологічні засади тестів.

Типи тестів
репродуктивний - розпізнавання ситуації в завданні, згадування і застосування відповідного алгоритму;
реконструктивний - побудова стандартного алгоритму для даного завдання;
креативний - актуалізація знань і конструювання алгоритму для вирішення завдання в новій, нестандартній або незнайомій ситуації

ВИМОГИ ДО ТЕСТІВ :

На І рівні засвоєння учень здобуває попередні знання, за допомогою яких він може розпізнати те або інше явище серед подібних. Головна особливість даного рівня полягає в тому, що під час засвоєння учень обов’язково має спиратися на конкретний, вже вивчений матеріал.
ІІ рівню відповідають такі знання, за допомогою яких учень може відтворювати навчальну інформацію по пам’яті. На цьому рівні йому не потрібно вдаватися до відомих фактів. Він відтворює засвоєний матеріал без опори на вже вивчене.
На ІІІ рівні учень набуває навички вирішувати типові завдання, використовуючи для цього засвоєні в процесі навчання способи розв’язання.
На ІV рівні засвоєння, який ще називають рівнем трансформації або рівнем творчості, учень має можливість творчо використовувати здобуті знання, вміння і навички в нових, нетипових ситуаціях, створюючи оригінальні способи та шляхи вирішення.

Тести, розроблені з урахуванням рівнів засвоєння, дають змогу оцінити якість засвоєння.
Для перевірки якості засвоєння інформації на І рівні (рівні ознайомлення) слід використовувати тести на впізнання. Це - розпізнання, розрізнення, класифікація об’єктів, явищ або
понять.
Тести І рівня - це тести на впізнання
(“так” - “ні”) і тести на розрізнення
(“виборчі” чи“вибіркові”).

Тест ІІ рівня вимагає від учня відтворення інформації про об’єкт вивчення по пам’яті.
Наприклад:
а) допиши текст:
Слова - ознаки відповідають на питання ...
б) запиши формулу знаходження невідомої
частини, якщо відомо ціле А та одна
частина К. ( Х =А - К)
в) запиши ланцюжок живлення лисиці.

Тест ІІІ рівня вимагає від учня оволодіння вмінням застосовувати засвоєну інформацію на практиці для вирішення типових і деяких нетипових завдань. При цьому завжди перевіряю продуктивну діяльність учня, тобто на рівні вмінь. Такими тестами є завдання на вже існуючий спосіб вирішення, який вимагає
істотних змін. Відтворення і
використання знань відбувається в
такому вигляді, в якому вони були
засвоєні під час навчання.

Тести ІV рівня вимагають такого оволодіння знаннями та вміннями, які дають змогу вирішувати завдання в нових проблемних ситуаціях. Для цього рівня належать, наприклад, такі завдання, для
виконання яких учень має
орієнтуватися в складній,
незнайомій йому ситуації.

За цілями - з елементами навчання і виключно
контрольні.
2. За характером необхідних дій, які передбачають:
- просте відтворення знань;
- аналіз ознак поняття;
- виконання певних дій (обчислення,
зіставлення, логічного висновку тощо).
3. За характером відповіді - відкриті чи
закриті.
4. За місцем у навчальному процесі –
початкового рівня підготовки,
поточного контролю, етапного чи
підсумкового контролю.
Класифікація тестів

5. За рівнем засвоєння:
- тести І рівня на впізнання, дізнання і розрізнення;
- тести ІІ рівня - відтворення інформації про об’єкт по пам’яті;
- ІІІ рівня - вирішення типових завдань;
- ІV рівня - творчого застосування здобутих знань.
6. За видом - словесні, числові, знакові, зорово - просторові (схеми, таблиці, графіки, малюнки тощо).
7.За схемою відповіді - з відповіддю «так» - «ні», на закінчення думки, з вибором правильної відповіді, на порівняння або зіставлення, на пояснення понять, на кількісне співвідношення фактів або що.

8. За засобами - бланкові, предметні (конструктивні), з використанням технічних засобів, практичні (у формі лабораторних робіт).
9. За рівнем стандартизації контролю - стандартизовані чи не стандартизовані.
10. За принципом підбору змісту тексту до конкретної групи учнів: - адаптивні чи не адаптивні.
11. За конструкцією програми контролю -
незалежні одне від одного або «тести – сходи».
12. За характером контролю - індивідуальні
або масові (фронтальні).
13. За функціями перевірки –
констатуючі, діагностичні і
прогнозуючі

Процес роботи над тестом починається з визначення цілей тестування.
Цілями можуть бути:
поточний контроль учнів;
зріз знань за певний проміжок часу;
ступінь засвоюваності;
порівняння груп;
відстеження динаміки процесу навчання (зокрема і перевірка міцності знань);
визначення “складних” тем тощо.

Тестування можна використовувати з різною метою:
- прогностичне має на меті добір учнів у групи, класи і потоки різних напрямків (тобто пов’язане з профільною орієнтацією учнів);
діагностичне для нагромадження інформації про успішність учня в засвоєнні навчального матеріалу (найчастіше пов’язане з рівнявою диференціацією навчання);
- орієнтовне на зворотній зв’язок - дає учневі і вчителеві інформацію про те, наскільки успішно просувається робота щодо поставлених цілей.

За іншою класифікацією
можна розглядати:
тести вихідного рівня контролю
тести поточного контролю тести рубіжного контролю
тести підсумкового контролю

Загальні рекомендації щодо складання тестів
/ за рекомендаціями А.В.Романова /
1. Не треба формулювати завдання на відтворення, якщо замість нього можна запропонувати завдання на визначення якості або кількості.
2. Не беріть словесні форми запитань. У разі використання малюнків, схем, графіків тощо значно скорочується текст запитання й водночас підвищується виразність завдання.
3. Віддавайте перевагу не констатації фактів, а виявленню причинно-наслідкових зв”язків.
4. Беріть формулювання, які спонукають до систематизації і класифікації
явищ.
5. Уникайте одноманітних формулювань.
6. По можливості формулюйте завдання, спрямовані на встановлення спільного і відмінного в явищах.
7. Частіше ставте проблеми на вирішення завдання, з якими доводиться мати справу щодня.

Вимоги до тестів
І. При складанні і використанні тесту необхідно дотримуватись:
- чіткої відповідності джерелам інформації, яку
використовують учні (відповідність змісту і обсягу
отриманої ними інформації);
- простоти (завдання повинне вимагати від учня відповіді
лише на одне запитання);
- однозначності завдання (формулювання запитання має
досить вичерпно пояснювати поставлене перед учнем
завдання).
ІІ. Віддавайте перевагу докладному запитанню (завданню) і лаконічній відповіді.

ІІІ. Ідентифікуйте всі відповіді за формою, змістом, обсягом, кількістю наявних пропозицій. Помічено, що учні, які не впевнені у своїх знаннях, під час вивчення варіантів відповідей віддають перевагу тій, у які й «більше написано».
ІV. Кількість варіантів відповіді має бути оптимальною - 4-5. Чим більше варіантів, тим, звичайно, меншою буде ймовірність відгадування. Але витрати часу на розробку тесту з 5 відповідями приблизно в два рази більші, аніж з 4.
Будь-яке зменшення кількості відповідей
значно підвищує ймовірність випадкового
вгадування правильної з них, а збільшення -
робить тест більш складним і громіздким.

V. Необхідно дотримуватись грамотної і логічної відповідності відповідей запитанню (завданню).
VІ. Робота учня над контрольним завданням, зокрема тестом, має бути продовженням навчання. Тому зовсім небажані абсурдні, заздалегідь неправильні відповіді.
Навчальна функція тесту збільшується, якщо треба знайти неправильну чи негативну відповідь, а також у разі, якщо всі відповіді правильні, але одна має переваги за тими або іншими критеріями.

Учні, які не впевнені у своїх знаннях, під час вивчення варіантів відповідей віддають перевагу тій, у якій “більше написано”.
Робота учня над контрольним завданням, зокрема тестом, має бути продовженням навчання. Тому зовсім небажані абсурдні, заздалегіть неправильні відповіді.
Навчальна функція тесту збільшується, якщо треба знайти неправильну чи негативну відповідь, а також у разі, якщо всі відповіді правильні, але одна має переваги за тими або іншими критеріями.

Тестові завдання застосовують на різних етапах уроку:
для перевірки домашнього завдання ( до 5 хвилин);
діагностичні - після вивчення теми або кількох
уроків з теми (5-7 хвилин);
тренувальні , які проходять перед підсумковими і вміщують завдання на закріплення основних понять, обчислювальних навичок і оцінюються як завдання початкового та середнього рівня;
підсумкові тести охоплюють матеріал, вивчений
протягом семестру чи року ( для 3-4 класів).

За формою проведення - письмові (індивідуальні)
та усні (фронтальні).
Перед застосуванням тесту чітко треба пояснити учням особливості запропонованого тесту та спосіб його виконання, вчити правилам роботи з ним.

Правила виконання тестів
1.Головне - уміти уважно читати запитання й розуміти, про що саме в них запитується.
2. Важливо упоратися з емоціями, щоб не заважали в роботі.
3. Нераціональне використання часу - головний ворог під час тестування. Не знаючи відповіді на якесь запитання, не зупиняйся на ньому, бо не встигнеш відповісти на інші. Тому спочатку виконуй тільки ті завдання, відповіді на які ти добре
знаєш, максимально швидко пробігаючи очима весь текст.
4. Після того як відповів на “стовідсоткові”
запитання,берись за ті, в яких сумніваєшся.
5. Коли залишаться тільки “безнадійні”, скористайся
інтуіцією. Часто саме перше рішення і є вірним. У
найгіршому випадку починай просто вгадувати -
раптом повезе!