Презентации, проекты, доклады в PowerPoint на любую тему

Горномарийский район Марий Эл
Горномарийский район Марий Эл
Горномарийский район Марий Эл — один из 14 районов, расположен в юго-западной части республики на правом и левом побережьях Волги, занимает северную окраину Приволжской возвышенности. По Горномарийскому району протекают реки Сура, Сумка, Юнга, Малая Юнга, Сундырь, впадающие в Волгу. Луговая сторона района на левом берегу Волги — это равнинная часть района. Здесь много лесов, озер и рек, которые несут свои воды в Волгу. Горная сторона района расположена на правобережье Волги — это обширная возвышенность. Здесь холмистая местность, изрезанная реками и оврагами. Административный центр района — город Козьмодемьянск республиканского подчинения, был основан в 1583 году как город-крепость. Площадь района 1730 км². На его территории функционируют заказники «Васильсурские дубравы»и «Емешевский». Памятники природы: Нагорная дубрава, Кедровая роща, болото Карасьяр,Большеозерское болото, оз. Нужъяр, оз. Карасьяр, болото Волчье.
Продолжить чтение
Феофилакт Лопатинский. “Диалектика”
Феофилакт Лопатинский. “Диалектика”
диалектика 1. Слово "диалектика" - греческое, переводится оно как "наука о ведении спора" или просто как "беседа между двумя людьми". Определение диалектики: "Искусство, устанавливающее правила речи, но не внешней, а внутренней, то есть правила мышления или операции разума". [Ars proponens quaedam praecepta circa sermonem non internum sed externum, consistentem in cognitionibus seu operationibus intellectus recte constituendis]. Боэций определял диалектику как искусство правильно рассуждать и спорить. Другие философы определяют диалектику как приобретенное свойство разума, то есть науку, кратко излагающую способы получения знания. [Habitus compendiose tractans de modis sciendi]. Под этими способами понимаются определение, деление, доказательство, посредством коих мы и приобретаем знание. В обиходе диалектикой называют сокращенное изложение логики, где приводятся элементарные сведения, касающиеся операций человеческого разума.
Продолжить чтение
Популяция туралы түсінік. Түрдің популяциялық құрылымы. Популяциялар құрылымы. Тұқымды өсімдіктердің
Популяция туралы түсінік. Түрдің популяциялық құрылымы. Популяциялар құрылымы. Тұқымды өсімдіктердің
ПОПУЛЯЦИЯ[ӨҢДЕУ] УИКИПЕДИЯ — АШЫҚ ЭНЦИКЛОПЕДИЯСЫНАН АЛЫНҒАН МӘЛІМЕТ БАТЫС ЕУРОПАДАҒЫ ЕУРАЗИЯЛЫҚ СІЛЕУСІНДЕР ПОПУЛЯЦИЯСЫНА ЖОЙЫЛУ ҚАУІПІ ТӨНІП ТҰР ПОПУЛЯЦИЯ (ЛАТ. POPULUS — ХАЛЫҚ, ТҰРҒЫН ХАЛЫҚ) — БЕЛГІЛІ БІР КЕҢІСТІКТЕ ГЕНЕТИКАЛЫҚ ЖҮЙЕ ТҮЗЕТІН, БІР ТҮРГЕ ЖАТАТЫН ЖӘНЕ КӨБЕЮ АРҚЫЛЫ ӨЗІН-ӨЗІ ЖАҢҒЫРТЫП ОТЫРАТЫН АҒЗАЛАР ТОБЫ. ОСЫ ТОПТЫҢ ПОПУЛЯЦИЯ БОЛЫП ЕСЕПТЕЛУІ ҮШІН: ТАРИХИ ҚАЛЫПТАСҚАН АРЕАЛЫ ЖӘНЕ ҮЗДІКСІЗ ӨЗГЕРІП ТҰРАТЫН СЫРТҚЫ ОРТА ЖАҒДАЙЫНДА ӨЗІНІҢ САНЫ МЕН ҚҰРЫЛЫМЫН САҚТАУҒА ҚАБІЛЕТТІ БОЛУЫ; СОЛ ТҮРДІҢ ӨЗГЕ ТОПТАРЫНАН ҚАНДАЙ ДА БІРТАБИҒИ КЕДЕРГІЛЕРМЕН АЖЫРАТЫЛЫП ТҰРУЫ; БІР НЕМЕСЕ БІРНЕШЕ ЭКОЖҮЙЕНІҢ ҚҰРАМЫНА КІРІП, ОЛАРДАҒЫ ЗАТ АЛМАСУ, ЭНЕРГИЯ ТАСЫМАЛДАУ ПРОЦЕСТЕРІНЕ ҚАТЫСУЫ ТИІС. ӘР ПОПУЛЯЦИЯ ӨЗІНЕ ҒАНА ТӘН СТАТИКТИКАЛЫҚ СИПАТТАМАЛАРЫ (САНЫ, ТЫҒЫЗДЫҒЫ, АРЕАЛЫ, ОРНАЛАСУЫ, ЖАС ЕРЕКШЕЛІГІ, ЖЫНЫСТЫҚ ҚҰРАМЫ) ЖӘНЕ ДИНАМИКАЛЫҚ СИПАТТАМАЛАРЫ (САНЫ МЕН ТЫҒЫЗДЫҒЫНЫҢ УАҚЫТҚА ҚАТЫСТЫ ӨЗГЕРУІ) БОЙЫНША ЕРЕКШЕЛЕНЕДІ. ПОПУЛЯЦИЯНЫҢ СТАТИКТИКАЛЫҚ СИПАТТАМАЛАРЫ ПОПУЛЯЦИЯНЫҢ БЕЛГІЛІ БІР СӘТТЕГІ КҮЙІН КӨРСЕТІП, ӨЛШЕУ, САНАУ АРҚЫЛЫ ҚЫСҚА МЕРЗІМДЕ АНЫҚТАЛАДЫ. ПОПУЛЯЦИЯНЫҢ ДИНАМИКАЛЫҚ СИПАТАМАЛАРЫН АНЫҚТАУ ҰЗАҚ МЕРЗІМДІ (БІР ҰРПАҚ ЖАҢАРАТЫНДАЙ) ҚАЖЕТ ЕТЕДІ. ПОПУЛЯЦИЯ САНЫНЫҢ ДИНАМИКАСЫ БЕЛГІЛІ БІР УАҚЫТ АРАЛЫҒЫНДАҒЫ ТІРІ АҒЗАЛАРДЫҢ ӨМІРГЕ КЕЛУІ МЕН ӨЛІМІ КӨРСЕТКІШТЕРІНІҢ АРА САЛМАҒЫ БОЙЫНША АНЫҚТАЛАДЫ. СОНДАЙ-АҚ, ПОПУЛЯЦИЯ САНЫНЫҢ ӨЗГЕРУІНЕ ИММИГРАЦИЯ ЖӘНЕ ЭМИГРАЦИЯ ПРОЦЕСТЕРІ ДЕ ӘСЕР ЕТЕДІ. ПОПУЛЯЦИЯ САНЫ ӨСУІНІҢ БІРТІНДЕП ТЕЖЕЛУІ ЛОГИСТИКАЛЫҚ ТЕҢДЕУ АРҚЫЛЫ ӨРНЕКТЕЛЕДІ. ӘДЕТТЕ, ЖАНУАРЛАР МЕН ӨСІМДІКТЕР ПОПУЛЯЦИЯСЫНЫҢ САНЫ БІРШАМА ТҰРАҚТЫ БОЛҒАНЫМЕН, ОЛАР ӘЛСІН-ӘЛСІН КҮРТ ӨЗГЕРІП ОТЫРАДЫ (МЫСАЛЫ, ТОҚАЛТІС ТЫШҚАНДАР, ЛЕММИНГТЕР, Т.Б.). КЕЙБІР ЖАНУАРЛАРДЫҢ (ШЕГІРТКЕ,БӨКЕНДЕР, Т.Б.) САНЫНЫҢ НЕМЕСЕ ТЫҒЫЗДЫҒЫНЫҢ ҚАУЫРТ ӨСУІ ОЛАРДЫҢ ҚОНЫС АУДАРУЫНА ӘКЕЛЕДІ. ЖАНУАРЛАР ПОПУЛЯЦИЯЛАРЫНЫҢ САНЫ МЕН ТЫҒЫЗДЫҒЫ КҮРДЕЛІ МІНЕЗ-ҚҰЛЫҚТЫҚ (АУМАҒЫН БЕЛГІЛЕУ, ҚОРУ, КӨШІ-ҚОН), ФИЗИОЛОГИЯЛЫҚ МЕХАНИЗМДЕР АРҚЫЛЫ (ГОРМОНДАР ҚЫЗМЕТІ, СТРЕСС) ЖӘНЕ ПОПУЛЯЦИЯНЫҢ ГЕНЕТИКАЛЫҚ ҚҰРЫЛЫМЫНЫҢ ӨЗГЕРУІ АРҚЫЛЫ РЕТТЕЛІП ОТЫРАДЫ. [1] ТОПТЫҚ БІРІГУ РЕТІНДЕГІ ПОПУЛЯЦИЯ ӨЗІНЕ ҒАНА ТӘН ҚАСИЕТТЕРМЕН ҚАТАР ӘРБІР ЖЕКЕ ДАРАҚТАРДЫҢ ӨЗІНЕ ТӘН ҚАСИЕТТЕРГЕ ДЕ ИЕ. ТОПТЫҚ ЕРЕКШЕЛІКТЕР ДЕГЕНІМІЗ - БҰЛ ПОПУЛЯЦИЯЛАРДЫҢ НЕГІЗГІ СИПАТЫ. ОҒАН МЫНАЛАР ЖАТАДЫ: 1) ЖАЛПЫ ЕСЕБІ (САН) - БӨЛІНГЕН АУМАҚТАҒЫ ДАРАҚТАРДЫҢ ЖАЛПЫ САНЫ; 2) ТЫҒЫЗДЫҚ - ПОПУЛЯЦИЯ МЕКЕНДЕГЕН КЕҢІСТІКТІҢ АУДАНЫНА НЕМЕСЕ КӨЛЕМІНЕ КЕЛЕТІН ДАРАҚТАРДЫҢ ОРТАША САНЫ; 3) ӨСІМТАЛДЫҚ - КӨБЕЮ НӘТИЖЕСІНДЕ УАҚЫТ БІРЛІГІНДЕ ПАЙДА БОЛҒАН ЖАҢА ДАРАҚТАР САНЫ; 4) ӨЛІМ-ЖІТІМ - БЕЛГІЛІ УАҚЫТТЫҢ БІР БӨЛІГІНДЕ ДАРАҚТАР ПОПУЛЯЦИЯСЫНДА ӨЛГЕНДЕРДІҢ МӨЛШЕРІН КӨРСЕТЕТІН КӨРСЕТКІШ; 5) ПОПУЛЯЦИЯ ӨСІМІ - ТУУ МЕН ӨЛІМ-ЖІТІМ АРАСЫНДАҒЫ АЙЫРМА; ӨСІМНІҢ ПАЙДАЛЫ ДА, ПАЙДАСЫЗ ДА БОЛУЫ МҮМКІН; 6) ӨСУ ҚАРҚЫНЫ - УАҚЫТ БІРЛІГІНДЕГІ ОРТАША ӨСІМ; 7) ЖЫНЫСТЫҚ ҚҰРАМ — БЕРІЛГЕН ПОПУЛЯЦИЯДАҒЫ ЕРКЕК ЖӘНЕ ӘЙЕЛ ЖЫНЫСТЫ ДАРАҚТАР АРАҚАТЫНАСЫ; 8) ЖАС ҚҰРАМЫ - БҰЛ ДАРАҚТАРДЫ ЖАСЫ БОЙЫНША БӨЛІП ТАРАТУ.[2] ПОПУЛЯЦИЯ ТЕРМИНІН 1903 Ж. ДАНИЯ БИОЛОГЫ В.ИОГАНСЕН (1857 — 1927) ЕНГІЗДІ. ЭВОЛЮЦИЯ ЗАҢДЫЛЫҚТАРЫН, ТҮРЛЕРДІҢ ПАЙДА БОЛУЫН ЗЕРТТЕЙТІН ҒАЛЫМДАР ПОПУЛЯЦИЯНЫ МИКРОЭВОЛЮЦИЯЛЫҚ ПРОЦЕСТІҢ ЕҢ ШАҒЫН БІРЛІГІ РЕТІНДЕ ҚАРАСТЫРСА, АЛ ЭКОЛОГТАР ПОПУЛЯЦИЯНЫ ТҮР АРАЛЫҚ ӘСЕРЛЕСУ МЕН ӨНІМДІЛІК ТҰРҒЫСЫНАН ЗЕРТТЕЙДІ. ПОПУЛЯЦИЯНЫ ЗЕРТТЕУДЕГІ МИКРОЭВОЛЮЦИЯЛЫҚ, ГЕНЕТИКАЛЫҚ, ЭКОЛОГИЯЛЫҚ БАҒЫТТАРДЫ БІРІКТІРЕТІН БИОЛОГИЯНЫҢ ЖАҢА САЛАСЫ — ПОПУЛЯЦИЯЛЫҚ БИОЛОГИЯ ҚАЛЫПТАСТЫ. ЖОЙЫЛЫП КЕТУ ҚАУПІ ТӨНГЕН ТҮРЛЕРДІ САҚТАП ҚАЛУ, ЗИЯНДЫ ТҮРЛЕРДІҢ САНЫН ТЕЖЕУ, ЭКОЖҮЙЕ ҚҰРАМЫНА ЖАҢА ТҮРЛЕРДІ ЕНГІЗУДЕ (ИНТРОДУКЦИЯ) ПОПУЛЯЦИЯНЫ ЗЕРТТЕУДІҢ МАҢЫЗЫ ЗОР ПОПУЛЯЦИЯ ТУРАЛЫ ТҮСІНІК[ӨҢДЕУ] ПОПУЛЯЦИЯ ТУРАЛЫ ТҮСІНІК ӘРБІР ТҮР БЕЛГІЛІ БІР АУМАҚТА - АРЕАЛДА ТІРШІЛІК ЕТЕДІ. КӨБІНЕ АРЕАЛДЫҢ ӘР ЖЕРІНДЕ ОРНАЛАСҚАН ОСОБЬТАР ТОПТАРЫ БІР-БІРІМЕН БАЙЛАНЫСА ДА АЛМАЙ, ШАҒЫЛЫСА ДА АЛМАЙ БӨЛЕКТЕНІП ӨМІР СҮРЕДІ. БҰЛ ТОПТАРДЫҢ САНЫ ТҮРДІҢ САНЫНА, ТАРИХИ (ФИЛОГЕНЕТИКАЛЫҚ) ЖАСЫНА, АРЕАЛДЫҢ АУМАҒЫНА ЖӘНЕ БАСҚА ДА СЕБЕПТЕРГЕ БАЙЛАНЫСТЫ. ПОПУЛЯЦИЯ - ТІРШІЛІК ЦИКЛДАРЫ, МОРФОЛОГИЯЛЫҚ БЕЛГІЛЕРІ ҰҚСАС, ГЕНЕФОНДАРЫ ОРТАҚ ОСОБЬТАР ЖИЫНТЫҒЫ. «ПОПУЛЯЦИЯ» ҰҒЫМЫ ЛАТ. POPULUS - ХАЛЫҚ ДЕГЕН МАҒЫНАНЫ БІЛДІРЕДІ. БҰЛ ТЕРМИНДІ АЛҒАШ РЕТ ДАТ ГЕНЕТИГІ В.Л.ИОГАНСЕН ҚОЛДАНДЫ. «ПОПУЛЯЦИЯ» ҰҒЫМЫ БИОЛОГИЯДА НЕГІЗГІ ҰҒЫМДАРДЫҢ БІРІ, АЛ ПОПУЛЯЦИЯНЫ ГЕНЕТИКАЛЫҚ, ЭВОЛЮЦИЯЛЫҚ ЖӘНЕ ЭКОЛОГИЯЛЫҚ ТҰРҒЫДАН ЗЕРТТЕУ ЖҰМЫСТАРЫ ЕРЕКШЕ БАҒЫТҚА - ПОПУЛЯЦИЯЛЫҚ БИОЛОГИЯҒА БІРІГЕДІ. ПОПУЛЯЦИЯЛЫҚ ЭКОЛОГИЯ НЕМЕСЕ ДЕМЭКОЛОГИЯ ОСЫ БАҒЫТТЫҢ БІР БӨЛІГІ БОЛЫП ТАБЫЛАДЫ. БІР ПОПУЛЯЦИЯҒА ЖАТАТЫН АЗҒАЛАР БІР-БІРІНЕ ҚОРШАҒАН ОРТАНЫҢ ФАКТОРЛАРЫ НЕМЕСЕ БАСҚА ДА БІРГЕ ТІРШІЛІК ЕТЕТІН ТҮРЛЕРДЕН КЕМ ӘСЕР ЕТПЕЙДІ. ПОПУЛЯЦИЯДА ТҰРАРАЛЫҚ ҚАРЫМ-ҚАТЫНАСТЫҢ БАРЛЫҚ ФОРМАЛАРЫ КЕЗДЕСЕДІ. АЛАЙДА ПОПУЛЯЦИЯДА КӨБІНЕ БӘСЕКЕЛЕСТІК ЖӘНЕ МУТУАЛИСТІК (БІР-БІРІНЕ ПАЙДАЛЫ) БАЙЛАНЫСТАР ҚАТТЫ БАЙҚАЛАДЫ. ПОПУЛЯЦИЯДАҒЫ ӨЗІНДІК ТҮРУШІ ҚАРЫМ ҚАТЫНАСТАРЫ - БҰЛ ҰРПАҚ ӘКЕЛУГЕ ҚАТЫСТЫ БАЙЛАНЫСТАР; ӘРТҮРЛІ ЖЫНЫСҚА ЖАТАТЫН ОСОБЬТАР АРАСЫНДАҒЫ ЖӘНЕ АТА-АНАЛАРЫ МЕН ҰРПАҚТАРЫ АРАСЫНДАҒЫ БАЙЛАНЫСТАР. ЭКОЛОГИЯЛЫҚ ЖҮЙЕЛЕРДІҢ, СОНЫМЕН ҚАТАР ПОПУЛЯЦИЯНЫҢ НЕГІЗГІ ҚАСИЕТІ - ОЛАР ҮНЕМІ ӨЗГЕРІСТЕ, ҚОЗҒАЛЫСТА БОЛАДЫ. БҰЛ ЖҮЙЕНІҢ ӨНІМДІЛІГІНЕ, БИОЛОГИЯЛЫҚ АЛУАН ТҮРЛІЛІГІНЕ, ҚҰРЫЛЫМДЫҚ - ФУНКЦИОНАЛДЫҚ ЕРЕКШЕЛІГІНЕ ӘСЕР ЕТЕДІ. ТІРІ МАТЕРИЯНЫҢ ҰЙЫМДАСУ ЖҮЙЕСІНДЕ ПОПУЛЯЦИЯЛЫҚ ДЕҢГЕЙ ЕРЕКШЕ ОРЫН АЛАДЫ. БІР ЖАҒЫНАН ПОПУЛЯЦИЯ ТІРШІЛІКТІҢ ӘРТҮРЛІ ДЕҢГЕЙІНДЕ: АҒЗА-ПОПУЛЯЦИЯ-БИОЦЕНОЗ-БИОГЕОЦЕНОЗ-БИОСФЕРА ФУНКЦИОНАЛДЫҚ-ЭКОЛОГИЯЛЫҚ ҚАТАРЫНА КІРЕТІН БИОЦЕНОТИКАЛЫҚ ҚАРЫМ-ҚАТЫНАСТЫҢ ЭЛЕМЕНТАРЛЫҚ БІРЛІГІ БОЛЫП ТАБЫЛАДЫ. ЕКІНШІ ЖАҒЫНАН ПОПУЛЯЦИЯ ӘРТҮРЛІ ДЕҢГЕЙДЕГІ ТАКСОНДАРДЫҢ ФИЛОГЕНЕТИКАЛЫҚ БАЙЛАНЫСЫН: АҒЗА-ПОПУЛЯЦИЯ-ТҮР-ТҰЫСТҰҚЫМДАС-ОТРЯД-КЛАСС-ПАТШАЛЫҚ КӨРСЕТЕТІН ГЕНЕТИКАЛЫҚ- ЭВОЛЮЦИЯЛЫҚ ҚАТАРЫНА КІРЕТІН ЭВОЛЮЦИЯЛЫҚ ПРОЦЕСТІҢ ЭЛЕМЕНТАРЛЫҚ БІРЛІГІ.
Продолжить чтение
Символика контакта и художественный жанр
Символика контакта и художественный жанр
Изо всего, сказанного о пространственной символике и – особенно – о символике границы, уже очевидно, сколь существенно для любой мифологии, религии, для фольклора и литературы (но и для символизированных форм поведения в жизни) всякое пересечение символических границ. Оно всегда предполагает контакт между разными мирами и временными зонами. Контакт для символического мировосприятия одновременно и необходим, и рискован, и запрещен. Он – и норма, и отклонение от нормы, эксцесс. Норма – потому, что вне символического контакта немыслим никакой обмен ценностями, духовными (высшее знание, откровения), материальными (дары, а позже торговля), социально-административными (указ, договор, решение суда), брачными (ухаживание, сватовство, брак), хозяйственными (трудовые контакты между людьми и природой). Эксцесс – ибо контакт заведомо требует выхода за границы самого себя: своего – уже имеющегося - духовного состояния, социального положения, уровня знаний, семейного статуса, местопребывания – в конечном счете – своего места в символическом «образе мира».
Продолжить чтение
Читаем о тиграх
Читаем о тиграх
Классика – наше все! И как тут не удержаться, и не вспомнить сэра Редьярда Джозефа Киплинга – величайшего английского писателя, новеллиста, поэта. Киплинг стал первым подданным английской королевы, который в 1907 году получил престижную Нобелевскую премию в области литературы. Книга "Тигр! Тигр!"  - продолжение приключений Маугли, описанных в книгах "Первая книга джунглей", "Охота питона Каа", в котором Маугли становится взрослым и начинает жить среди людей. Но среди людей Маугли чужой. К тому же, прошлое не оставляет его, а злой тигр Шер Хан  продолжает строить свои козни. Джим Корбетт – знаменитый английский охотник, писатель-натуралист, защитник природы. Корбетт известен как профессиональный охотник на хищников-людоедов и автор увлекательных рассказов о джунглях Индии.  Его книга "Кумаонские людоеды" рассказывает о зверях-людоедах, на которых сам автор охотился в Гималаях.
Продолжить чтение